Ще не визначилися, як провести вікенд? Херсонські риболови можуть вас надихнути! ФОТОРЕПОРТАЖ

Херсонські рибалки - неймовірні люди. Їх можна зустріти на березі Дніпра за будь-якої погоди, у будь-який день тижня. А у вихідні взагалі до води  не підступитися. Але жодних конфліктів чи гамору тут не почути. Якщо й перемовляються, то майже пошепки, а здебільшого мовчки стережуть поплавки. Бо риба любить тишу.

А люди діляться на тих, хто любить її ловити, і на тих хто любить її їсти. Круто, коли перше й останнє утворює тандем: “він ловив рибу, а вона її смажила”. Чи навпаки, бо дівчат, які полюбляють саме процес, теж багато.

Саме зараз, у середині лютого, на Арештантці (набережна парку Слави) клює карась та лящ, іноді, кажуть, у цю пору навіть судак може на гачок вчепитися. Буває таке, що витягують чиюсь обірвану риболовну снасть, блешню  чи дорогого воблера. Такому улову теж раді.

Риболовля - гарний приклад, як хобі може бути прибутковим. Адже добута риба - набагато смачніша, ніж покупна. Традиційно херсонці улов або солять, або смажать чи запікають у духовці. Хоча інколи готують юшку і, до речі, - є багато різновидів юшки, від “рибальської” до “королівської” - у кожного свій особливий рецепт.

Але є й такі рибалки, що полюбляють більше процес, ніж здобич. Тож віддають улов знайомим. Ще херсонці часто діляться трофеями з домашніми улюбленцями чи підгодовують вуличних кицьок. Таким людям добути їжу тваринкам - привід поїхати на риболовлю та відпочити від сірих буднів - подихати свіжим повітрям у компанії людей зі спільним захопленням.

Матеріал підготовлено у межах Медіашколи “Вгору”, що проводять Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров’я” в партнерстві з Медіаплатформою “Вгору” за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Фото Андрія Бороменського та Антона Балана