Їхав з дачі додому і на автобусній зупинці споглядав таку картину. Черга десь з десяток пенсіонерів, здебільшого, жінки, один бравий дідусь у старенькому блайзері з написом «янукович наш президент 2010».
Дідусь все розповідав українською мовою, що зараз всі всюди крадуть. А одна жіночка другій каже, що бачила у газеті об’яву, що всім акціонерам ХБК треба відправити поштою на вказану поштову скриньку ксерокопії акцій, паспорту і ІД коду і підписати «згідно оригіналу». Всі переполошилися, що того досі не знали, і треба й самим ото відіслати. Жіночка ще додала, мовляв, добре, що об’яву помітила випадково, і здивувалась: така важлива об’ява в якійсь маленькій газеті…
Якесь безнадійне покоління, той капелюха носить з прізвищем крадія і вбивці, який війну в Україну приніс; інші за примарні дивіденди копії своїх документів невідомо кому відправляють. От оформлять на ті паспорти кредити у банках, то прокинуться, аж коли колектори наїдуть – а пізно буде.
«Розруха не в сортирах, розруха в головах». Невже в тих головах мізки ніколи не запрацюють, все життя на виборах будуть бандюків обирати, «руцкий мир» кликати, не дивлячись на те, що молодь з-за них на війні гине? І дуритимуть їх, наївних, і далі всілякі пройдисвіти, а вони, ображені, будуть хоч чорта кликати собі на порятунок і допомогу.