Ситуація, м’яко кажучи, зовсім невесела.
Ми можемо споглядати, як ця «червона зона» через російські дрони розширюється та ситуація ескалюється все більше.
Вже до 50% дронів на оптоволокні – і детектори тут не «рятують», як ми всі вже почали звикати до попереджень. Сітки, які тільки зверху, теж не панацея, адже все більше дронів пролітають під ними, а не роблять скиди, як це було у 2024 році.
Тепер скиди – це дистанційне мінування «пряниками», «пелюстками» та бо зна чим.
Погіршення ситуації чітко видно по Дніпровському району, коли спочатку стала смертельною вулиця Перекопська, потім вже Університетська стає вкрай небезпечною, а тепер і машини на Кулика (яка частково покрита сітками) постійно атакуються дронами.
Бериславське шосе теж стає вкрай небезпечною зоною, де окупанти не нехтують прицільною атакою по велосипедистах і мопедах.
Маршрутки, автобуси, тролейбуси, які перевозять цивільних пасажирів, – стають постійною (вже зовсім непоодинокою) ціллю росіян, про що останні з радістю вихваляються у своїх каналах і анонсують знищення всього автопарку.
Боюся, що все, що нижче Бериславки, у недалекому майбутньому стане зовсім смертельною зоною, що за собою потягне скорочення працюючих магазинів, ринку та пошти. Що у свою чергу створить катастрофічні умови для населення.
Разом з кількістю людей, які вимушено покидають свої домівки, зростає і кількість мародерства у зонах, які ще були більш обмежені у цьому через наявність домогосподарств, де проживали сім’ї, і могли слідкувати за будинками сусідів.
Таврик вже давно треба було б покривати сітками, аби хоча б тут можна було б працювати на випередження. Розумію, що в пріоритеті дороги, що сполучають населені пункти, але вже Таврик далеко не є умовно безпечним районом міста. Російські молнії легко б’ють по будинках, і МВГ і РЕБи (які проти оптики безсилі), на жаль, не встигають за швидкістю нарощування атак росіянами.
Громадські та волонтерські об’єднання продовжують свою роботу у громаді, проте вони теж безсилі перед зростаючою загрозою. Донорам важливо було б фінансувати не тільки гуманітарне реагування, а й підтримувати закупівлю обладнання «подвійного призначення», як-от детектори дронів та супутні інструменти попередження загроз. Детектори важливі зараз для всіх служб: від комунальних, водіїв маршруток, бізнесу (який фактично працює собі у збиток та забезпечує продовольчу безпеку населення) – до тих самих волонтерів, які продовжують свою роботу 24/7.
Кожний підземний громадський хаб важливо обладнати такими детекторами, рятувальними боксами з турнікетами, аптечками тощо – як обов’язкові елементи за принципом протипожежних стендів та вогнегасників.
Адже попри погіршення безпеки – тут, в Херсоні, продовжують жити люди та відвідувати безпечні простори, магазини та інші соціальні заклади.
Юрій Антощук, 4 травня2026 рік