Більшість закупівель Укрзалізниці відбуваються за стандартним сценарієм: 2 учасники, майже однакові ціни і жодної конкуренції в трьох раундах аукціону.
За цим принципом учасники закупівель діляться на системних “щасливчиків” і системних “невдах”. Одні виграють сотні мільйонів, не маючи нічого крім орендованих стільців і шафи, другі потрібні лише у вигляді статистів, аби закупівля відбулася.
Та інколи “система” дає збій і на торги залізниці приходять “непрохані” гості у вигляді справжніх виробників. Чим це зазвичай завершується – далі, пише сайт "Zалізниця без корупції".
Філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» провела 2 тендери на закупівлю гумово-технічних виробів, загальною вартістю 4,93 млн. грн.
Згідно тендерної документації предметами закупівлі було визначено прокладки для букс, кільце для букс, амортизатори вагонні та втулки амортизаторів.
В усіх лотах найдешевшу пропозицію запропонувало ТОВ «НВП “Сеал», яке є виробником пропонованої продукції.
Але тендерний комітет залізниці “чомусь” вгледів недолік в документації учасника з найнижчою ціною і обрав переможцем закупівлі ТОВ «Мантікор» – фірму-посередника, зареєстровану за адресою масової реєстрації.
«Мантікор» системно виграє тендери залізниці та має на своєму рахунку контракти на 207 млн. грн., підписані виключно з Укрзалізницею.
Третій учасник ТОВ “Євроекопродукт” або “статист”, явно не збирався перемагати в торгах, адже фірма навіть не надала тендерного забезпечення.
Більше того, ТОВ “Мантікор” та ТОВ “Євроекопродукт” надали ідентичні листи про представництво інтересів ТОВ “Полімер” у вказаних тендерах. Тобто учасники були відверто пов’язані спільним інтересом.
Отже тендер мав би відбутися за стандартним сценарієм: 2 учасники ТОВ “Мантікор” та ТОВ “Євроекопродукт” з однаковими пропозиціями, перемагає постійний “щасливчик”, у ролі статиста постійний “невдаха”.
Але на торги подався іще один учасник – виробник. І тендерному комітету, очевидно, довелося “думати” як вирішити питання “проблемного гостя”.
Підставою для відхилення більш дешевої пропозиції ТОВ “НВП “Сеал” стала нібито невідповідність деларацій на товари державним стандартам ДСТУ. Щоправда в чому саме полягала ця “невідповідність” тендерний комітет чи то забув, чи то не захотів вказувати.
Свою дискваліфікацію “проблемний гість” ТОВ «Сеал» оскаржив до АМКУ та виграв справу. Колегія Антимонопольного комітету визнала дискримінаційним підхід тендерного комітету УЗ та зобов’язала скасувати відхилення пропозиції ТОВ «Сеал».
На додачу АМКУ визнав невідповідною пропозицію ТОВ «Мантікор», з якою залізниця намагалася укласти договір.
«Згідно з пунктом 6.2 ДСТУ ISO/IEC 17050-1:2006 у декларації про відповідність можна надавати додаткову інформацію, пов’язану з результатами оцінювання… Одночасно, декларації про відповідність, які надані учасником, не містять зазначеної інформації щодо підтверджувальної документації, а отже складені з порушенням вимог ДСТУ…»
Тобто підставою для дискваліфікації стало те, що учасник не надав документацію, яку можна надавати, а, відповідно, можна і не надавати. Більш ніж цікава аргументація для свого рішення. А головне – “зайвого” учасника все одно дискваліфікували.
Щоправда, так як АМКУ вже визнав невідповідною пропозицію ТОВ «Мантікор», а документи ТОВ “Євроекопродукт” взагалі не передбачали можливості перемоги, то залізниці довелося відхиляти всі пропозиції і закупівля завершилася фіаско.
Очевидно, що невдовзі ці тендери будуть оголошені повторно, але чи слід сподіватись, що наступного разу процедури обійдуться без дискримінаційних «фінтів» тендерного комітету.
І якщо рапто “непроханий гість” прийде на тендер і навіть захистить свої права в АМКУ, ніщо не заважає замовнику скасувати тендер або прийняти іще кілька десятків “спірних” рішень. Бо ж покарання, поки що, не квапиться за порушниками…