«Недолюстровані». Як залишитись при владі попри пряму заборону закону (розслідування)

Люстрація –​ одна з вимог Майдану. Ключова ідея –​ не допускати до державної влади високопосадовців часів президентства Януковича. 

Закон про очищення влади був ухвалений більше ніж три роки тому. Але деяким чиновникам цю заборону вдалося обійти: один очолює антикорупційну боротьбу у владі, інші –​працюють в офісі українського президента, Кабінеті міністрів та судовій адміністрації. А хтось взагалі керує цілою областю, адже у Порошенка ніяк не визначаться, чи підпадає він під люстрацію, чи ні. Детальніше про це – «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»).

Закон «Про очищення влади» набув чинності 16 жовтня 2014 року. Він стосується осіб, які обіймали сукупно не менше як один рік вищу керівну посаду з 25 лютого 2010 року до 22 лютого 2014 року, і тих чиновників, які обіймали посаду у період з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року та не були звільнені у цей період за власним бажанням. Усі вони не можуть працювати в органах державної влади впродовж найближчих 10 років.

«Якщо ті люди, які звільнилися за власним бажанням, або щодо яких був застосований закон саме за посадами, якщо б вони залишилися і далі на посадах, то навіть ті реформи, які зараз відбуваються в надзвичайно складний спосіб, я вважаю, були б неможливі», – наголошує голова Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України Тетяна Козаченко.

Нині в люстраційному реєстрі, який веде Міністерство юстиції, перебувають понад 900 осіб. Їм заборонено обіймати державні посади.

Однак, у цьому переліку відсутні дві категорії чиновників: які звільнилися до вступу закону у дію та яким вдалося уникнути люстрації.

«Ті особи, які мають бути люстровані, обіймали топові посади в часи Януковича. Як на мене, не могла особа, обіймаючи топову посаду, й бути не причетною до узурпації влади», – каже директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України Анастасія Задорожна.

Анастасія Задорожна: «Не могла особа, обіймаючи топову посаду, й бути не причетною до узурпації влади».

​І поки чимало чиновників оскаржують результати люстраційної перевірки в судах, декого вона, хоч і мала, але не торкнулася зовсім. «Схеми» знайшли посадовців, які за ознаками потрапляють під дію закону «Про очищення влади», а отже, до 2024 року начебто не мають перебувати на державних посадах, утім, нині на них працюють.

Із МВС часів Могильова у Кабмін Гройсмана

Сергій Дехтяренко – заступник державного секретаря Кабінету міністрів. Переміг у конкурсі на цю посаду півтора роки тому.

Із сайту Кабінету міністрів важко з’ясувати, де раніше працював заступник держсекретаря. Його трудова біографія тут починається лише з 2016 року.

Сергій Дехтяренко запевняє, що не підпадає під критерії люстрації.

Однак «Схемам» вдалося з'ясувати, що у 2010-2011 роках Сергій Дехтяренко працював на високих посадах у МВС.

Документи, надані редакції програми Міністерством внутрішніх справ, свідчать: у червні 2010 року його призначили першим заступником керівника департаменту контрольно-ревізійної роботи МВС. У квітні ж наступного року – заступником керівника управління фінансової інспекції цього ж відомства. Там він пропрацював до липня 2011 року. Виходить, що Дехтяренко обіймав державні посади рівно стільки, щоб потрапити під дію закону про очищення влади. Люстраційну перевірку здійснював Кабінет міністрів. Але Дехтяренко її, зрештою... обійшов.

Журналісти встановили, що вдалося це завдяки листу від Сергія Чеботаря, який на той момент був заступником міністра внутрішніх справ, а нині є фігурантом так званої «справи рюкзаків Авакова», яку розслідує НАБУ .

Міністерство надало редакції цей лист, однак у ньому майже усі слова приховані, бо визначені відомством як такі, що містять конфіденційну інформацію.

Лист від заступника міністра МВС Сергія Чеботаря, а нині фігуранта справи справи «рюкзаків Авакова», який міністерство надало редакції «Схем».

​Утім, «Схемам» вдалося розшукати нередагований документ:

Незамальований лист заступника міністра МВС Сергія Чеботаря, а нині фігуранта справи справи «рюкзаків Авакова».

У ньому Сергій Чеботар стверджує: департамент та управління, де він був заступником, не були самостійними підрозділами. А це, мовляв, означає, що їхні очільники не потрапляють під дію закону «Про очищення влади». У листі як доказ Чеботар зазначив, що вони не мають власної управлінської вертикалі та банківського рахунку.

Але журналісти виявили, що, відповідно до тодішніх офіційних положень, цей департамент та управління, навпаки, вважалися самостійними. Таким чином, Дехтяренко підпадає під дію закону «Про очищення влади», тобто підлягає люстрації. Адже в законі йдеться, що заборона займати посади у владі застосовується до осіб, які за президентства Януковича обіймали сукупно не менше одного року посади, в переліку яких є й така «керівника, заступника керівника самостійного структурного підрозділу центрального органу (апарату) Міністерства внутрішніх справ України».

Підтверджує це і голова Громадської ради з питань люстрації при Мін’юсті Тетяна Козаченко: «Самостійний структурний підрозділ – це найвищий фактично підрозділ центрального апарату, керівник або заступник якого призначається першою особою і який безпосередньо очолює і веде відповідний напрямок у відповідному органі. І окремий рахунок чи печатка не те, що не має значення. Взагалі й не повинен мати, бо це склад центрального апарату відповідного органу. Наприклад, в МВС таких керівників і таких органів органів було більше ніж 20. А вони визначили своїм листом, що у них самостійних структурних підрозділів тільки два – це Управління держохорони і ДАІ. Щоб прикрити собі тил, вони вже навіть після 2014 року позмінювали положення про деякі підрозділи, просто забравши слово «самостійний».

​Сам Сергій Дехтяренко запевняє, що не підпадає під критерії люстрації: «Була проведена перевірка. Там, якщо Ви пам’ятаєте, є терміни. Особа має перебувати на посаді певний час – не пам’ятаю, рік, здається. По перевірці, яка була проведена щодо мене, я цим критеріям не відповідаю».

Також він зазначив, що все, на його думку, було відповідно до процедури: «Матеріали надавалися по процедурі. Всі органи дивляться і, наскільки я пам’ятаю, Мін’юст дає висновок – підпадаю чи не підпадаю».

На запитання журналістів, чи саме за висновком Чеботаря він уникнув люстрації, Дехтяренко відповів, що коли його призначили першим заступником голови Держпраці, висновок щодо нього висів на сайті Камбіну.

Торік, у жовтні, Сергієві Чеботарю вручили підозру в розтраті бюджетних коштів під час закупівлі рюкзаків для Нацгвардії, що завдало збитків державі на суму понад 14 мільйонів гривень – у справі, яку розслідує НАБУ.

Скрін-шот із відео, знятого прихованою камерою СБУ в кабінеті екс-заступника Авакова Сергія Чеботаря.

А Сергій Дехтяренко став головою міжвідомчої робочої групи з питань координації антикорупційної реформи. Цікаво, що Артем Біденко, його заступник у цій групі та за сумісництвом держсекретар Міністерства інформполітики, не пригадує, як саме відбувалося це призначення на посаду голови. Лише зазначив: «Склад затверджувався Кабінетом міністрів».

Дивно, але не пам’ятає цього і сам обраний головою Дехтяренко: «Не пригадую на сьогодні».

Із Міносвіти Табачника – до АП Порошенка

21 лютого 2014 року студенти прийшли до Міністерства освіти з вимогою відставки керівництва і оголошення Дня Жалоби за загиблими на Майдані. Замість міністра Табачника до студентів тоді вийшов його заступник Олексій Дніпров. Студенти зустріли його вигуками: «Ганьба!».

Олексій Дніпров, схоже, уникнув люстрації завдяки листу очільника Нацдержслужби Костянтина Ващенка.

​Після Революції гідності Дніпров опинився у кріслі заступника голови Адміністрації президента. Сьогодні він – голова апарату офісу Порошенка. Схоже, він уникнув люстрації завдяки листу Костянтина Ващенка, очільника Нацдержслужби.

Костянтин Ващенко, як помітили «Схеми», – частий гість в Адміністрації президента. Він – член Комісії з питань вищого корпусу держслужби, яка на конкурсі обирає високопосадовців на високі державні посади.

На думку Ващенка, Олексій Дніпров обіймав посаду не просто заступника міністра – він був «заступник міністра-керівник апарату». А про посаду із дефісом, за його словами, закон нічого не каже: «Я не видаю індульгенцій. Я уважно читаю закон і дію на підставі закону. А закон говорить про те, що посада заступника міністра і заступник міністра-керівник апарату – це різні посади. Відповідно, друга з них не є в переліку тих, робота на яких не є причиною того, що особа підлягає люстрації».

Костянтин Ващенко – частий гість в Адміністрації президента.

Сам Олексій Дніпров акцентує увагу на другій частині своєї колишньої посади, що після дефісу – «керівник апарату»: «На посаді заступника міністра освіти я ніколи не перебував. Я перебував на посаді заступника міністра освіти і науки-керівника апарату. Це абсолютно різні посади. І можете подивитися закон «Про очищення влади». Посади заступник міністра-керівник апарату – такої категорії посад у законі немає».

«Люстраційний цинізм». Кадри Януковича на службі в Порошенка

Адміністрація президента роками не може з’ясувати, чи підпадають під дію закону «Про очищення влади» двоє голів областей – Кіровоградської і Луганської Сергія Кузьменка та Юрія Гарбуза До цього обоє вони працювали на посаді керівників райдержадміністрацій.

Адміністрація президента роками не може з’ясувати, чи підпадають під дію закону «Про очищення влади» голови двох областей.

Сергія Кузьменка, який керує Кіровоградщиною, схоже, перевіряють з вересня 2014 року, відколи його і призначили.

Із травня 2016 року – перевіряють голову Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Юрія Гарбуза.

«Питання щодо застосування положень закону України «Про очищення влади» стосовно Ю.Гарбуза [...] С.А Кузьменка знаходяться на відповідному розгляді», – повідомила прес-служба Адміністрації президента у відповідь на запит програми «Схеми».

Зазвичай, за словами директора департаменту з питань люстрації Мін’юсту Анастасії Задорожної, люстраційна перевірка триває два місяці.

«Він (Сергій Кузьменко, – ред.) більше року обіймав «люстраційну» посаду – посаду голови райдержадміністрації і заступника голови обласної держадміністрації. Так само він продовжує працювати на цій посаді і не звільнений», – каже директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції України Анастасія Задорожна.

Випадків, коли посадовець потрапляє під дію люстраційного закону, але й далі продовжує обіймати державну посаду – небагато, але «вони вражають своїм цинізмом», вважає голова Громадської ради з питань люстрації при Мін’юсті Тетяна Козаченко.

«Це свідчить лише про те, що не їхня власна воля – це не воля цих людей перебувати і далі на їхніх посадах. Якщо вони там є, то це означає, що вони повинні або потрібні комусь вище. Саме президент України призначає і звільняє керівників районних і обласних адміністрацій. Наприклад, той самий Кузьменко, який очолює Кіровоградську ОДА, – підпадає під люстрацію. Та президент його не звільнив. Більше того, коли він був депутатом, то голосував за закони «16 січня», тобто тут є ще й моральний аспект. І ці люди нині очолюють, наприклад, цілу область», – говорить вона.

У 2014 році в Кіровограді збиралися акції протесту проти призначення на посаду керівника області Сергія Кузьменка. Пікетувальники наголошували, що він не має морального права очолювати область.

«Схеми» звернулися за коментарем до керівника області, однак замість цього прийшов лист за підписом заступника Кузьменка, в якому, зокрема, зазначалося, що перевіркою займаються ті, хто і звільняє: тобто президент України і його адміністрація.

Відповідальним в Адміністрації президента за здійснення люстраційної перевірки щодо голів облдержадміністрацій є головний департамент регіональної та кадрової політики, який очолює Наталія Анненкова.

«Схеми» спробували у неї розпитати детальніше про перевірку Кузьменка, однак вона ухилилася від відповіді: «Я повністю дію у спосіб, визначений законодавством України. Я не є особою, уповноваженою на коментар. Все, що визначено для мене законодавством України, я виконую у спосіб, визначений законодавством України».

Наталя Аненнкова ухилилася від відповіді про перевірку Кузьменка.

У свою чергу, голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Юрій Гарбуз каже, що він не підпадає під люстрацію. «Схемам» надійшов лист-коментар за підписом його заступника. У ньому йдеться про те, що на початку лютого 2014 року Юрій Гарбуз написав заяву на звільнення із посади голови Міловської райдержадміністрації, але з невідомих причин його звільнили лише через два місяці.

«Це вже пройдений етап»

Зеновій Холоднюк зараз очолює Державну судову адміністрацію. У часи Януковича був він був заступником голови цього органу. Йому вдалося обійти закон про очищення влади завдяки рішенню Ради суддів. Лише один із 26 суддів проголосував за те, щоб звільнити його.

Зеновій Холоднюк сьогодні уже як член конкурсної комісії з питань вищого корпусу держслужби обирає постмайданних високопосадовців на конкурсі.

Зеновію Холоднюку вдалося обійти закон про очищення влади завдяки рішенню Ради суддів.

Раніше «Схеми» поцікавилися у Холоднюка, чи робив він якісь заяви, коли судді під час Майдану ухвалювали протиправні рішення. Однак він відповів, що це питання не на часі: «Це вже не цікаво. Це вже пройдений етап. Є рішення Ради суддів України, викладена моя позиція з цього приводу. Ніякого відношення до люстрації абсолютно не маю».

Отже, як можна спробувати обійти закон «Про очищення влади»?

Наприклад, президент України може не звільняти очільників ОДА, які підпадають під люстрацію. А його адміністрація затягувати їхню люстраційну перевірку. Урядовці можуть написати листа-роз’яснення чиновнику, що допоможе йому залишитися на посаді. А судді можуть ухвалити необхідні рішення.

ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «СХЕМИ»: