Могильники Луценка: 2 заступники генпрокурора і нардеп від БПП допомогли міжнародному шахраю інсценувати смерть

На момент інсценування смерті Дмитро Малиновський був основним підозрюваним у кількох кримінальних справах в Україні. Перша справа стосувалась шахрайських дій з приватною фірмою одеситів, які, за версією слідства, нанесли шкоди потерпілим на суму більше 340 тисяч доларів. Розслідування вели з 2012 року. У 2014-ому Генпрокуратура звинуватила Малиновського ще й у фіктивному замінуванні суду та підробці документів.

А весною 2015-ого він провернув найбільшу свою аферу - пообіцяв сінгапурській фірмі Dreymoor Fertilizers Ltd поставити карбамід і аміак виробництва Одеського припортового заводу на суму більше 12 мільйонів євро, але забрав гроші і зник. Кримінальне провадження зареєстрували на початку 2016-го.

Між двома фінансовими аферами Малиновський інсценував власну смерть, підробивши свідоцтво. Допомогли йому в цьому мати і дружина. За легендою, 18 серпня 2014 року Малиновський вирушив на судове засідання, але додому так і не повернувся. У листопаді невідома особа через консьєржа будинку передала дружині картонну коробку, в якій було свідоцтво про смерть чоловіка та попіл. У документах йшлося, що Малиновський загинув 25 жовтня 2014 року на території Луганська.

Але на початку 2016-го прокуратура разом зі слідчими Національної поліції провели обшук вдома у батьків Дмитра Малиновського. Вилучили комп'ютерну техніку, телефони і сім-карти. На одному з телефонів було знайдено закриту абонентську групу, в якій Дмитро Малиновський спілкувався з батьками. Окрім повідомлень він надсилав відео і фото замку у Франції, який придбав у 2015-му через люксембурзьку фірму і який пізніше арештують французькі жандарми.

Окрім того, у матеріалах оперативно-розшукових дій були протоколи допиту свідків, які впізнали голос Малиновського на відео, що він надсилав батькам. А також свідки, які бачили Малиновського живим у Каннах.

Із беззаперечними доказами інсценування смерті Малиновським, прокурори пішли до суду оскаржувати рішення першої інстанції про його смерть.

Але за тиждень до судового розгляду, 7 липня 2016 року, заступник Генерального прокурора Дмитро Сторожук змінив групу прокурорів у двух перших кримінальних провадженнях по Малиновському.

Відмовлятись від Апеляційної скарги прокурор Олександр Козуб прийшов з довіреністю від іншого заступника Генерального прокурора України Юрія Столярчука.

На суді підтримувала позицію прокурора і адвокат Дмитра Малиновського Юлія Лещенко, яка запевняла суд, що попередній прокурор наразі вже не входить у групу прокурорів, і подача ним апеляції не може бути розглянута судом.

За словами Олександра Журавльова, головуючого судді у тому судовому засіданні, якщо б Генеральна прокуратура не відмовилась від апеляції, рішення про смерть Дмитра Малиновського було б скасовано.

Передував цим подіям лист-звернення на ім'я Юрія Луценка. Офіційно лист фігурував як анонімний, але направив його Генеральному прокурору народний депутат від Блоку Петра Порошенка Володимир Ар’єв. У листі, зокрема, стверджувалось, що Дмитро Малиновський не має відношення до кримінальних справ, які сфабриковані проти нього екс-регіоналами, та й узагалі Малиновський давно помер.

Цей лист від депутата був розписаний на заступника Генерального прокурора Дмитра Сторожука  06 червня 2016 року. Тобто, за місяць до зміни групи прокурорів, відмови оскаржувати факт смерті і закриття кримінального провадження по шахраю.

За словами народного депутата Володимира Ар’єва, з Дмитром Малиновським він декілька разів зустрічався у Стразбурзі у 2016-ому році: “Він приїжджав до мене кілька разів у Страсбург. Мені його представили як людину, яку, скажімо так, переслідують в Україні, і потім я вже дізнався, що це за людина, і перестав з ним спілкуватись. Уже мені сказали, що він аферист.”

З цих пояснень випливає, що депутат направив в ГПУ лист про смерть Малиновського після того, як особисто бачив його живим. Але тверджень з листа про смерть свого співрозмовника нардеп під час інтерв’ю не пригадав. Наступного ж дня Ар’єв озвучив Bihus.Info трохи іншу версію.

Під час другого інтерв’ю нардеп повідомив, що Дмитро Малиновський представився йому іншою людиною - адвокатом Малиновського. А лист про смерть Малиновського нардеп переправив до ГПУ, бо повірив у логічно викладені факти у звернені.

За словами депутата, Дмитро Малиновський пропонував йому за ці послуги “певні преференції”, але депутат відмовився і вирішив допомогти безкоштовно.

Зрештою, Генеральна прокуратура оскаржила факт смерті Дмитра Малиновського тільки у серпні 2017 року. Тобто, аж через півтора роки після того, як на обшуках прокурори в перших справах знайшли беззаперечні докази того, що Малиновський живий. Це оскарження сталося у той час, коли підозру Малиновському готувала столична прокуратура у справі про заволодіння 12 мільйонами євро на поставці продукції ОПЗ. Саме столична прокуратура ініціювали міжнародний розшук Дмитра Малиновського у серпні 2017 року.

Затримали його у 2018-ому у Франції. За повідомленням Європолу, увагу французьких правоохоронців привернула купівля середньовічного замку Шато де Ларошпо у Бургундії за 3 мільйони євро. При обшуку у Малиновського вилучили вінтажний Ролс Ройс і три картини Сальвадора Далі.