Кого збагачує війна на Сході

З початку року Херсонщина переказала до столиці 118 мільйонів військового збору. За законом, ці кошти мають витратити на забезпечення обороноздатності нашої держави. Проте наших захисників і досі забезпечують волонтери.

Ще у червні 2015 року міністр оборони Степан Полторак звільнив начальника Центру забезпечення армії. Його звинуватили у недостатньому оснащенні збройних сил усім необхідним. Та чи дали такі кадрові чистки якийсь результат? Аби дізнатись, заходимо на офіційний загальнодержавний веб-портал “Державні закупівлі”  (tender.me.gov.ua).

Чим воювати

Міністерство оборони цьогоріч замовило державним підприємствам озброєння та техніки на 5 мільярдів гривень. У цьому запевнив представник відомства підполковник Олексій Чорнобай. А “Укроборонпром”  відзвітував про оборонні рекорди: сотні бронемашин, одиниць зброї, спеціальних агрегатів. Ще й майже 2 мільярди чистого прибутку.

От лише ця техніка на полі бою одразу ламається. Виробники заявили: причина – у некомпетентності військових. І лише у 5% поломок винен технічний брак. А ще концерн “засвітився”  у корупції. Влітку 2015 року там провели перевірки. І знайшли факти нераціонального використання 600 млн. гривень, відкрили 20 кримінальних проваджень, а 9 керівників взагалі звільнили. Ще одного керівника відділу одного з підприємств “Укроборонпрому”  затримала СБУ. Він підпільно продавав комплектуючі для військової техніки в Росію.

Тим часом у реєстрі держзакупівель є лише кілька позицій у категорії “зброя” . Це універсальні станки, дві гвинтівки, пістолет і 35 тисяч набоїв. Усього майже на 6 мільйонів гривень. І все!

Херсонщина допомагає

Ще навесні 2015 року керівники “Укроборонпрому” підписали з головою херсонської ОДА Андрієм Путіловим меморандум про співпрацю. Тобто херсонські підприємства мали б активно долучати до виконання оборонного замовлення. Проте у Реєстрі держзакупівель фігурує лише дві такі фірми. Так, капітальний ремонт автокранів довірили Товариству з обмеженою відповідальністю “Херсонське підприємство СТРІЛА”. Сума угоди – 2 364 903,60 грн. Підприємство працює з 1994 року і спеціалізується на ремонті машин та устаткування спецпризначення. Відкриваємо Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Фактичним (бенефіціарним) власником доходів цього підприємства є Юрій Віталійович Одарченко, колишній народний депутат та екс-очільник херсонської ОДА.

Ще одним херсонським підрядником стало акціонерне товариство “ЮЖМОРМОНТАЖ” . Воно також мало капітально відремонтувати автомобільні крани.

Сума договору – 2 325 150 грн. Товариство зареєстрували ще 1994 року, воно має 54 акціонери. Генеральний директор – Ілдар Сіразейович Гібадуллін.

Ми підрахували, що на 1 грудня 2015 року держава витратила на ремонт військової техніки, різноманітні укріплення, паливо,  дріт, мотузки, деревину (у Херсонщини її не замовляли) тощо, майже 5 мільярдів гривень. Минулого року ця цифра була вдвічі скромнішою. І начебто потрібно радіти. Але…

Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони звернувся до Гаранта, прем'єр-міністра, міністра оборони, а також Генпрокурора, військового прокурора та СБУ. Привід – факти корупції в Міністерстві оборони. Наприклад, мазут придбали за вдвічі завищеною ціною. Про це ще у серпні  “кричали”  члени комітету. Їх навіть почув міністр оборони і пообіцяв розібратися. Результат – торги відбулися і на 6000 тонн мазуту держава втратила 30 мільйонів гривень.

Чим захищатися

Центр підготовки “Patriot”  опублікував у Facebook перелік найнеобхідніших реформ української армії. Перший пункт – екіпірування. У солдатів немає компасів, рюкзаків, біноклів, саперних лопаток, термобілизни, наколінників, налокітників, засобів маскування, сигнальних ракет, ліхтарів із інфрачервоним світлом. І це лише невеличкий перелік.

Міністерство оборони почало працювати в цьому напрямку. І придбало з початку року бронежилети, рюкзаки, кулезахисні шоломи, тактичні рукавички, комплекти розвантажувальної системи. Навіть парашути та, нарешті, 78 тисяч ідентифікаційних жетонів. Загалом – на 903 688 883,57 грн. Начебто усього багато. На жаль, кількість не означає якість.

Взяти хоча б бронежилети. З початку АТО держава витратила більше 700 мільйонів гривень на 139 тисяч бронежилетів. Усі тендери вигравала виключно одна компанія – ТОВ "НВП"Темп 300". Чому? Відповідь ми знайшли в технічних умовах продукції. Складається враження, що їх писали виключно під характеристики виробів саме цієї фірми. Але у бронежилетів, що придбали для армії, 16 шарів кевлару замість 18 і немає антирикошетного пластика (це коли куля потрапляє в жилет і рикошетить у бійця поряд). Усі речові докази члени Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки передали правоохоронцям.

Це буде не перша кримінальна справа відносно “Темпа”. Фірму вже підозрюють у спробах красти ПДВ. Окрім цього, є багато питань до якості їх амуніції. Є навіть акт службового розслідування військової служби правопорядку збройних сил за липень 2014 року. У ньому йдеться, що бронежилет “Корсар” четвертого класу захисту повинен рятувати від кулі зі снайперської гвинтівки. Однак під час перевірки куля виробництва 89-го року прошила його наскрізь.

У цієї ж фірми Міноборони закупило й каски. Їх внутрішня конструкція до основного шолома кріпиться звичайними будівельними гвинтами. Тобто будь-який удар – і шуруп потрапляє в голову. А поки тривають слідства, держава продовжує купувати у цієї фірми амуніцію для військових.

Вдягни солдата

Директор департаменту соціальної та гуманітарної політики Міноборони Валентин Федічев заявив, що армія повністю забезпечена зимовою формою. У реєстрі держзакупівель є лоти із утепленими куртками, зимовими шкарпетками та штанами. Як і літня форма, кашкети, білизна, берці, ремені, теплі рукавиці, казарменні тапочки, навіть костюми снайпера. На 1 грудня 2015 року Міноборони витратило на одяг для бійців більше 1,5 мільярда бюджетних гривень. Проте в солдатів є дуже багато претензій до якості усих цих товарів. Форма вже за кілька місяців перетворюється на ганчір’я, а в берцях холодно взимку і спекотно влітку.

Як писала “Вгору”, у травні 2014 року Херсонська облдержадміністрація виділила із бюджету 370 тисяч гривень. За ці кошти придбали 420 пар берців та 24 бронежилети для 21-го батальону територіальної оборони “Сармат”. Уже за тиждень у взуття почала відвалюватись підошва. Інших берців бійці так і не побачили. Тоді обласний комісар Сергій Кока виправдовувався, що “обувку” зробили на Київській фабриці взуття. А закупівлі проходили через Міноборони. Тоді ще військовий прокурор Херсонського гарнізону  Віталій Слободянюк заявив, що при укладанні договорів представники облвійськомату не перевірили сертифікати якості. У результаті – збитки на 230 тисяч. Військова прокуратура навіть розпочала кримінальне провадження за халатне ставлення до військової служби. Стаття передбачає покарання у вигляді штрафу чи до трьох років обмеження або позбавлення волі. Нікого не покарали. Як нам повідомили у військовій прокуратурі Херсонського гарнізону, справу закрили. У рамках слідства провели експертизи. Бронежилети виявились хороші, а от берці дійсно коштували кожної витраченої на них копійки. А саме 309 гривень 50 копійок за пару.

Цьогоріч усі міністерські замовлення на берці виграло одне підприємство – ТОВ “Таланлегпром”. І знову складається враження, що причина його  перемог – технічні умови, прописані спеціально під фірму. Чи здогадаєтеся ви, яким виявився головний критерій якості берців? Слід від підошви! Якщо він відрізняється від затвердженої картинки, то і взуття визнають невідповідним. Проте взувати нашу армію хотіла не лише ця контора. Були пропозиції й від ТОВ “Валтекс”. Їхня продукція повністю відповідала усім вимогам. За одну пару просили 1150 грн. У “Таланлегпром” пара берців кошувала державі 1415-1420 гривень. А в Інтернет-магазинах за таке взуття просять на 300 гривень менше. Міністерство могло зекономити 70 мільйонів гривень. Але не схотіло.

Льодяники від президента

Цьогоріч бюджет на “солдатську кашу”  збільшили майже до 3 мільярдів. Хто ж годує  армію?

Східні області обслуговує ТОВ “Авіка”, західні – ТОВ “ГЕУС-ГРУП” , північні  – ТОВ “Укрпродакорд ОР”. Військових з Одеської, Миколаївської областей та Херсонщини годує ПП “Артек – Союз”. Останнє обслуговує солдатів уже багато років. Спочатку фірма працювала в Криму, а після його анексії підприємство перереєстрували в Одесі.

Зараз із годувальником судяться одразу три гарнізони. Підприємці завинили за комунальні послуги 1,3 мільйони гривень, з них 320 тисяч  – херсонським частинам за опалення. За словами військового прокурора Херсонського гарнізону Юрія Грома, скарг на якість харчування до відомства не надходило. Чого не скажеш про Миколаїв.

Останній гучний скандал стався на початку квітня 2015 року. Тоді на полігон “Широкий лан”  з інспекцією приїхав міністр оборони Степан Полторак. Несподівано для всіх він пішов до харчового блоку. Побачена антисанітарія та шкарпетки на батареях справили на чиновника таке враження, що він голосно вилаявся. Своє враження від побаченого висловив і радник Президента Юрій Бірюков  у Фейсбук. Він обурився, що приміщення їдальні давно обіцяли відремонтувати і навіть списали на це гроші.

– Нагадую – Міністерство оборони не купує продукти (крім набору для сухих пайків), а замовляє послугу харчування у фірм-аутсорсерів. Хитросплетіння нашого законодавства і дивні махінації одного полковника-міністра призвели до того, що просто послати далеко-далеко поточні фірми-годувальники неможливо технічно. Так що маємо те, що маємо, – висловився високопосадовець.

Палкі пости у соцмережах нічого не змінили. З фірмою знову уклали угоду. Уього ж за 2015 рік підприємство отримало від держави 552 960 319,94 гривень.

Ми порахували, що сніданок, обід і вечеря солдата від ПП “Артек-Союз” коштує 48 гривень. У цій сумі: вартість продуктів, їх доставка та приготування в їдальнях. Для порівняння: у київському зоопарку на харчування шимпанзе йде 98 грн на добу, тигра – 441, а жирафа – 516 гривень.

Міноборони закупило ще м’ясні та овочеві консерви, стіки з кавою, чаєм та медом. Навіть 4 тонни шоколаду на мільйон. І 1,5 тонни м’ятних льодяників від фірми “Рошен” .

Пластир і зеленка

У серпні 2015 року оборонне відомство зібрало прес-конференцію. Журналістам розповіли, що у військових все є, в тому числі і ліки.

– У мене прохання: перестаньте, будь-ласка, нераціонально витрачати людські кошти на закупівлю ліків та аптечок на передову. Це не потрібно, – звернулася до волонтерів радник заступника міністра оборони Наталія Воронкова.

Прозвучали і цифри. Наприклад, на закупівлю ліків витратили більше 160 мільйонів гривень. Проте не уточнили, за який саме період. Бо за нашими розрахунками на основі даних реєстру закупівель, цьогоріч держава витратила на ліки для армії трохи менше 56 мільйонів. Це і аптечки, і жгути, і медичні халати з гумовими рукавичками, і медикаменти, і пластир з зеленкою.

Завдяки волонтерам, оборонне відомство зекономило десятки мільйонів гривень. Як? За  ініціативи волонтерів вітчизняні виробники жгутів модернізували їх до рівня американських. Тепер ця розробка є в кожній аптечці бійця.

Проте за словами самих військових медиків, без допомоги волонтерів нічого б не було. Начмед першого батальону 93-ої бригади Роман вивозив поранених із Донецького аеропорту. Усі ліки в його робочому кабінеті – вітаміни, антибіотики, антигістамінні – купили волонтери. Міноборони забезпечило їх лише на 30%. А от лікар із 30-ої механізованої бригади Андрій каже, що зараз з медикаментами у них особливих проблем немає. Навіть для проведення невеликої операції все є. Але це заслуга не держави, а небайдужих людей.

Де спати, де жити

Попіклувалася держава і про солдатський побут. Закупили їм ліжка, табуретки, холодильники, спальні мішки, намети, ковдри, подушки, одноразовий посуд, матраси. Добра – на майже 410 мільйонів. Аби бійці не покривалися брудом, замовили їм мила, послуги лазні та прання на 30 мільйонів.

Перевезення пасажирів та вантажів залізницею коштувало Україні 286 мільйонів. Мобільний зв'язок та Інтернет “затягнули”  ще на 8 мільйонів.

Міністерство оборони вирішило завершити будівництво житлових будинків у Кіровограді, Стриї та Одесі. Кошторис – на 92 млн.

Солдати можуть залишитися без військових квитків, грамот і подяк від Міноборони. Справа в тому, що їх не закупили – тендер не відбувся. Проте придбали заохочувальні відзнаки “Учасник АТО”, посвідчення учасника бойових дій, листи талонів на право одержання проїзних квитків з 50% знижкою і 400 посвідчень для адміралів.

Війна не скінчилася

Найбільше про запити бійців знає не держава, а волонтери. Їм же вони довіряють і багато інших таємниць. Наприклад, те, що деякі командири усю допомогу від людей і держави забирають собі. Чи комусь продають. За словами військового прокурора Херсонського гарнізону Юрія Грома, у таких випадках бійці мають скаржитися до його відомства. Але поки  жодної такої заяви не було. І тому є пояснення. Хлопці на передовій бояться помсти від таких командирів.

З цим своїми методами вирішили боротись волонтери. Вони хочуть провести невеликі ревізії усього того, що привозили до різних частин. Про це нам розповіла Галина Уманець, волонтерка Херсонського центру допомоги військовим, який створив Херсонський обласний Фонд милосердя та здоров’я. За її словами, хлопцям зараз потрібні теплі речі, намети, бензопили та генератори. Оскільки нові коштують дорого, вони лагодять старі.

А ще одна відома волонтерка Еліко Маркелія кілька разів на місяць їздить до хлопців на передову. Самі солдати, з якими ми поспілкувались телефоном, кажуть, що у них все є, вони не голі-босі. Але дуже скучили за домашньою їжею. Тому Еліко завжди привозить їм закрутки та домашні страви, які готує разом із школярами та іншими небайдужими людьми.

Але поїздки можуть припинитися. Бійцям АТО заборонили отримувати допомогу від волонтерів. Про це на власній сторінці у Фейсбці повідомив парамедик із передової Олександр Моісеєнко. – Прийшов наказ “відмовитися від допомоги волонтерів”. Доведений до всього особового складу. Тепер воїн повинен говорити, що йому нічого не потрібно, він і підрозділ всім забезпечені, – написав солдат.

Тобто, поки солдати сидітимуть голодні та в лахмітті, дехто  зароблятиме собі мільйони. А з екранів нам звітуватимуть – все добре і навіть краще. І перша така ластівка вже є. З 30 червня 2015 року у Міністерстві оборони розпочався експеримент. У відомстві почали впроваджувати Систему електронних державних закупівель ProZorro. За твердженням робочої групи, відомство досягло великих успіхів. Наприклад, вдалось значно зекономити кошти для армії та скоротити час проведення процедур, залучити нових постачальників. Тому експеримент вирішили продовжити. Тобто експерти вважають, що діряві бронежилети та берці від одних і тих самих фірм – це добре? Чи паливо за завищеними цінами? І мільйонні збитки для держави – це і є перемога?І це в той час, коли для армії люди віддають останнє. Виходить, в нашій країні одночасно два фронти. Перший – на Сході, а другий – у владних кабінетах. І обидва смертельно небезпечні.