Чому Укрзалізниця дискредитує принципи корпоративної реформи непублічності

Укрзалізниця приховує публічну інформацію про результати діяльності наглядової ради компанії.

Вже вдруге цього року ZБК намагалося отримати від АТ «Українська залізниця» абсолютно публічну інформацію про результати діяльності наглядової ради компанії. І якщо першого разу в УЗ надали дивну відповідь про те, що ця інформація конфіденційна, то цього разу там вирішили взагалі ніяк не відповідати.

В цей же час, в Україні законодавство дуже красиво описує те, як би мали поводити себе органи управління акціонерних товариств держвласності.

В законі «Про акціонерні товариства» навіть додали окрему статтю 51-1 «Прозорість діяльності наглядових рад». Згідно цієї статті товариство має щороку публікувати звіт наглядової ради, який має включати в себе зокрема:

• оцінку компетентності та ефективності кожного члена ради;
• оцінку незалежності кожного з незалежних членів наглядової ради;
• оцінку компетентності та ефективності кожного з комітетів ради, зокрема інформацію про кількість проведених засідань та опис основних питань, якими займалися комітети;
• оцінку виконання наглядовою радою поставлених цілей.

Звіт також має містити інформацію про те яким чином діяльність наглядової ради зумовила зміни у фінансово-господарській діяльності товариства.

Дуже чітка і зрозуміла закономірність – ми маємо розуміти, як впливають на діяльність державного активу люди, яким ми довірили управляти цим активом. Але вона не працює.

Схоже, цей закон, як і багато інших, лише лакмусовий папірець із красивими гаслами і принципами.

Якщо Укрзалізниця може дозволити собі не виконувати рішення суду і не надавати інформацію про скандальний контракт з GE, то чому б це вона виконувала інші «формальності» щодо оприлюднення інформацію про свою діяльність.

Суспільство в принципі так і не побачило жодного змістовного звіту попереднього правління. Це обіцяв зробити Кравцов після звільнення Балчуна. Але не зробив. Це мало би відбутись перед кадровою ротацією в правлінні Укрзалізниці. Але не відбулося.

Ми так і не дізналися чого вдалося досягти попередньому правлінню за останні 3 роки. Чому одних членів правління було звільнено, а інші лишилися.

За останні 3 роки більше 15 топ-менеджерів компанії стали фігурантами гучних розслідувань про вимагання хабарів та організацію розкрадань на десятки мільйонів гривень.  Але компанія так і не вважає це проблемою і вперто не хоче розкривати таємниці того, як і за яким принципом відбирають і призначають топ-менеджерів державної залізниці. І головне – хто за це відповідає.

Непублічність і непрозорість – це ті явища, які ставлять під сумнів будь-який результат. Складно зрозуміти на скільки ефективно працює команда, якщо ніхто не знає, які завдання були поставлені перед нею і що було досягнуто.

Тим часом ми залишаємося однією з останніх країн світу, для яких швидкість поїзду 120-140 км/год вважається швидкісним рухом. Середня швидкість пасажирських поїздів у нас майже не змінилася за останні пів століття. А за останні 10 років швидкість перевезення вантажів залізницею знизилася майже вдвічі і зараз одна вантажна операція (оборот вагона) складає майже 11 діб. А ще не так давно це було 5-6 діб.

Це ключові показники, які говорять про мільярдні збитки компанії, адже чим менша швидкість обороту вагонів – тим більше вагонів необхідно для перевезення однієї і тієї ж кількості вантажів чи пасажирів. Укрзалізниця могла б витрачати в рази менше на утримання парку вагонів, а пасажири і вантажовідправники могли б отримати значно більшу швидкість переміщення, якби Укрзалізниця сьогодні відповідала сучасним критеріям залізниць.

Можливо нам не потрібні 3 тисячі здебільшого старих пасажирських вагонів, а треба лише тисяча сучасних вагонів в складі сучасних поїздів, подорож в яких не буде нагадувати візит в минуле.

Можливо нам не потрібні 70 тисяч вантажних вагонів, які переміщуються Україною зі швидкістю неквапливого равлика, а треба сучасна гнучка і оперативна логістична система перевезення вантажів за 1-2 доби.

Саме тому суспільство має право знати, які кроки і рішення приймають органи управління Укрзалізниці і на скільки вони ефективні. Як результати цієї діяльності вплинули на покращення ключових показників – швидкість, якість та своєчасність.