«Азбестові лоббі»

Азбестові виробництва в Україні є в першу чергу небезпечними для здоров’я її громадян.

Не вдаючись до подробиць, зазначимо, що обидва найпоширеніші типи цього мінералу – і амфіболовий, і хризотиловий, – є безумовно канцерогенними, тобто відносяться до канцерогенів першого ступеня, які вважаються найбільш шкідливими для людини матеріалами. Перший тип азбесту взагалі заборонений для використання у країнах Євросоюзу, проте сьогодні Европа відмовляється й від другого типу, використовуючи екологічно чисті замінники азбесту як у автомобільній та паперовій промисловості, так і у виробництві труб та будівництві.

В Україні ж загальна картина є жахливою і не лише тому, що певні бізнесові кола нав’язують нам життя серед технологій учорашнього дня. Скільки десятиліть в Україні для покрівлі дахів використовували шифер? Тож, можна тільки уявити собі  промислову потребу в ньому і, відповідно, об’єми його виробництва…

Отже це – надприбутковий бізнес, і, як буде видно з подальшої інформації, ця  надприбутковість має декілька складових, перша з яких – попит, що базується на використанні прадавніх технологічних розробок. Кому ж потрібно вкладатися у новітні, цілком безпечні для здоров’я нації технології, коли є «накатаний» бізнес, який в нашій країні має навіть власне «люббі».

І ще: цей бізнес в Україні дуже тісно пов’язаний з імпортом, оскільки власних родовищ азбесту в нас немає. Це – друга складова його надприбутковості. Третя (але не за значенням) її складова – максимальне уникнення податкового навантаження за рахунок того, що практично всі схеми, за якими «працює» міжнародний азбестовий бізнес і його українська складова – офшорні.

Зокрема, до 2017 року АТ «Костанайські мінерали» (Казахстан) та ВАТ «Оренбургасбест» поставляли азбест на всі українські підприємства через свою офшорну компанію «Gilson Universal LLP». І не платили жодних податків до українського бюджету при тому, що вказані постачальники продавали мінерал офшору за ціною від 100 до 150 доларів за тонну, а українські підприємства купували його вже за зовсім іншою – від 450 до 635 доларів за тонну.

До речі, за даними, наведеними у таблиці нижче, головними постачальниками цього мінералу до України є Казахстан і… Росія, оскільки везти азбест з Китаю чи Бразилії (де також є величезні його запаси) до України економічно невигідно.

Об’єми поставок азбесту в Україну 2014-2016 р.р.

Знову ж-таки «працюють» старі зв’язки і схеми, яким війна майже не заважає. Не дарма ж іще у 2005 році з метою «захисту використання азбесту в Україні» було створено асоціацію «Українське хризотилове об’єднання», яка контролюється і фінансується російськими та казахськими підприємствами з видобутку азбесту.

Звичайно, із початком бойових дій кількість «російської» долі на 40 відсотків зменшилася, але, як бачимо, торгівля йде… До того ж профільні виробництва повністю залежать від імпорту, але його казахська складова також проходить через РФ. Тож, кому війна, а кому…

Наразі реальними акціонерами чотирьох із семи азбестоцементних підприємств України є казахська компанія «Кусто», до якої має пряме відношення «Оренбургазбест» (Російська Федерація).

А щодо війни… Голова вищевказаної асоціації «Українське хризотилове об’єднання» є представником акціонерів ТОВ «Техпром», яке знаходиться на тимчасового окупованій території України, у так званій ДНР, і де сплачує місцеві «податки», фінансуючи терористів. До речі, саме туди протягом останніх двох років казахські партнери поставляли азбест через станцію Гуково – Червона Могила, яка тимчасово не контролюється державою Україна.

Крім цього, маємо з кінця 90-х випадки фактичного захоплення українських підприємств керівниками казахсько-російської «Кусто Груп». Використовуючи монополію на постачання азбесту, ці ділки спричинили свого часу масовий демпінг за рахунок завищеної в два і більше разів ціни на азбест для України, після чого саме цій компанії частина українських підприємств була змушена продати частково свої акції.

На даний час в Лондонському суді проходять слухання щодо казахських акціонерів  «Кусто груп», які є власниками азбестодобувних підприємств АТ «Кустанайские мінерали»(Казахстан) і ВАТ «Оренбурзькі мінерали» (Російська Федерація) та низки підприємств з виробництва азбестоцементної продукції в Україні, Казахстані та Російській Федерації.

Знаєте, в чому їх звинувачують? Усього-навсього в найнятті професійної організації для шпигунства за діями Всесвітньої організації охорони здоров’я в Організації Об’єднаних Націй.

Маємо також кілька порушених в Україні кримінальних справ проти інших учасників азбестової мафії, але це вже зовсім інша історія.

P. S. Вже більше року не може вступити в силу закон про заборону використання азбесту у виробництві дахових покриттів. І оскільки азбестове лоббі продовжує вести успішний бізнес в Україні, якось не віриться, що подібна «торгівля» здійснюється без участі нинішнього Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі.

Така економіка і така політика азбестового злочину проти України,  розслідування триває.