Національна комісія з реабілітації визнала реабілітованим 90-річного жителя Закарпатської області, який став жертвою комуністичного режиму через свою діяльність у націоналістичному підпіллі у 50-х роках минулого сторіччя.
Про це повідомляє пресслужба Інституту національної пам'яті.
90-річний закарпатець Іван Мирон, як розповіли у відомстві, єдиний живий учасник подій середини минулого сторіччя, коли комуністичний режим намагався придушити національне підпілля в регіоні. У 1950 році чоловіку надійшла повістка йти служити в червону армію, але він не захотів робити цього і зв’язався з націоналістичним підпіллям.
"Давати присягу владі, яка стільки зла принесла моїй сім'ї і всій Україні, я не міг. Як я міг присягнути тим воронам, які зробили моїх батьків рабами на своїй землі?!" – розповів реабілітований закарпатець.
Періодично Мирон зустрічався з активістами ОУН та Української повстанської армії (УПА), виконував їхні завдання, проте навесні 1951 року його разом із 17 іншими повстанцями заарештували енкаведисти. Під час обшуку в будинку чоловіка знайшли сховані маленький синьо-жовтий прапор, заборонені твори Шевченка, Грушевського, Винниченка та часопис "Ідея і чин".
Мирону призначили максимальне покарання у вигляді 25 років суворого режиму. Відбував незаконне покарання українець у російському Норильську, де він став одним з учасників відомого табірного повстання "Озерлагу" в Іркутській області, а в 60-х роках потрапив до таборів у Мордовії. Звільнили чоловіка лише в 1976 році.
"З Мордовських таборів його доправили до Москви, звідти в супроводі офіцерів КДБ – літаком до Закарпаття. В Ужгороді його зустрів брат, з яким разом повернулися додому, в рідне село Росішка. Тут він живе і досі, як місцева легенда", – розповіли у відомстві.
Реабілітувати Мирона комісія змогла, керуючись Законом України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років".
"За новим законом статус потерпілих від репресій отримали і діти репресованих, які на момент арешту батьків були неповнолітніми, і дружини "ворогів народу", які часто після вироку чоловікам залишалися не лише без підтримки рідної людини, але і в повній суспільній ізоляції. І треба було мати неабияку силу духу, щоб вистояти і вижити в цій боротьбі. Іван Мирон став одним із небагатьох українців, хто за життя дочекався-таки офіційної реабілітації і, відповідно, визнання державою правдивості своєї боротьби за вільну Україну", – розповіли в інституті.
У відомстві додали, що більшість із тих, чиї справи розглядала сьогодні Національна комісія з реабілітації, отримали цей статус посмертно.