Тиждень розваг, вареників та прощення – як українці традиційно святкували Масницю

Зима завершилася, а весняну низку традиційних свят українців розпочинає Масниця – одне з найцікавіших та найсмачніших наших свят, що перекочувало з сивої язичницької давнини до християнства і передує Великому посту. Цей тиждень для наших пращурів був сповнений розваг, щедрих столів, щирого всепрощення та цікавих обрядів, які роблять його унікальним. Інформацією про традиції та частування на Масницю поділилася етнографиня, старша наукова співробітниця Херсонського обласного краєзнавчого музею Марина Аскурава.  

Традиційні частування 

За традиціями наших пращурів, Масниці передували два підготовчі тижні. У перший, так званий Всеїдний тиждень, дозволялося споживати будь-яку їжу, а в другий, Переступний, м'ясо було на столі лише у понеділок, вівторок і четвер. У середу та п’ятницю постилися, а востаннє м’ясо куштували у м’ясопусну неділю, яку називали ще Заговинами або Пущею. У цей день частувалися щедрими м'ясними стравами: традиційним холодцем на свинячих ніжках, домашніми ковбасами, пиріжками з м’ясом, смаженим салом та печенею.

На масний тиждень їсти м’ясо забороняється. Натомість українці готували й щедро пригощали запрошених гостей варениками з сиром, які на масницю готували щодня. Робили їх із пшеничного та гречаного борошна, поливали розтопленим маслом або сметаною. Варили на молоці кашу та кисіль. Пекли налисники, сирники та інші смачні й ситні страви, приготовані з молочних продуктів. Крім молочного, дозволялося їсти яйця та рибу.

Були в окремих селах і власні традиційні страви, Наприклад, наші земляки у Новій Маячці, що на Херсонщині, замість вареників  готували "яєчню" схожу на рум’яний млинець.

Святкові традиції наших пращурів

За одним з давніх українських звичаїв прощання з зимою та зустрічі весни, заміжні селянки впродовж масного тижня “колодкували”.

У понеділок "народжували" колодку з поліна. Поліно чи палицю обгортали полотном та святкували “уродини” Колодія – це ще одна українська назва Масниці.

З вівторка по п'ятницю "хрестили", "проводжали" та "ховали" колодку, супроводжуючи це гуляннями. Була ще традиція у понеділок "карати" матерів неодружених дітей, прив'язуючи їм колодку до ноги. А дівчата прив’язували її парубкам на руку, отримуючи за це викуп.

Щоб водилися телята, у четвер господиням треба було добре погуляти. А щоб масло не гіркло, на масному тижні заборонялося прясти.

Однією з давніх традицій святкування, яка дожила до наших днів, є частування тещі.

У м’ясопусну п'ятницю зять мав запросити тещу на гостини, щоб вона не була сварливою й у неї "горло не пересихало". На частування тещі запрошували й інших родичів. За тещине горло гостям наливали по повній чарці й накривали щедрі столи.

Завершувалося святкування Прощеною неділею. У цей день, відповідно до християнської традиції, українці мусили просити пробачення один в одного за всі вільні чи мимовільні образи, чи недобрі справи, скоєні протягом року. Просили пробачення тричі, а у відповідь казали: «Бог простить!». У цей день “провідували” й могили померлих родичів, щоб вкотре перепросити перед рідними. Ця традиція збереглась донині, чимало вірян і досі її дотримуються.

• Про те, як херсонки, попри щоденні обстріли, намагаються жити на повну читайте в матеріалі.