Жителі Херсонщини, які постраждали від збройної агресії РФ можуть звернутись до Європейського суду з прав людини

Подавати скарги до Європейського суду з прав людини допомагає громадська організація "We are from Ukraine". Засновниці проєкту — Юлія Полякова та Ольга Гужик разом з юристами надають безоплатну правову допомогу жителям Херсонської області, які втратили близьких, залишились без майна через війну, і допомагають сформувати позов до міжнародних інституцій.

Як діяти жителям тимчасово окупованої Херсонщини, щоб відстояти свої права і притягнути Росію до відповідальності, кореспонденти Суспільного дізнавались у юристки громадської організації Олександри Сташевської.

Засновниці "We are from Ukraine" Юлія Полякова та Ольга Гужик – не з юридичної сфери, обидві займались бізнесом. Після деокупації Бучі їх дуже зачепило те, що там відбувалося, і вони вирішили створити проєкт допомоги людям. Спочатку йшлося про психологічну допомогу постраждалим від насильства жінкам і дітям.

Олександра Сташевська здійснювала юридичний супровід бізнесу обох засновниць. Побачивши допис про новий проєкт, запропонувала юридичну підтримку. Вивчивши ситуацію, побачили, що є достатньо організацій, у тому числі й державних, які професійно та системно займаються цим питанням. Тому ідея стала іншою: надавати людям юридичну допомогу, конкретно — з позовами до Європейського суду із прав людини тим, хто постраждав від війни. Про таку можливість багато хто не знає, адже на окупованих територіях люди залишаються без зв’язку і доступу до Інтернету.

Засновниці проєкту вирішили, що самі стануть ресурсом для таких людей. Провадження в Європейському суді триває роками. Тому звернення до суду не дасть швидкого фінансового полегшення. Але дасть надію на те, що людина, втративши майно або близьких, не безпомічна, а має шанс на справедливе рішення міжнародного суду, хоч і не зараз.

За її словами, існує не так багато інструментів, щоб притягнути Російську Федерацію до відповідальності, тому ця ідея надихнула. Росія зараз не має намірів виконувати ці рішення і прямо заявляє про це, всіляко демонструючи зневагу до всіх міжнародних інституцій. Росію виключили з Конвенції, але правила продовжують для неї діяти до 16 вересня. Тобто всі порушення, які мали чи матимуть місце до цієї дати, можуть бути оскаржені в Європейському суді.

До "We are from Ukraine" звернулись небагато жителів Херсонської області. Багато хто лишається в окупації. А ті, хто вирвався, не можуть повернутися додому, поки там небезпечно. Це саме по собі є порушенням статті 2 протоколу 4 Конвенції «Право на свободу пересування». І сам факт, що людину обмежують у пересуванні своєю країною, що вона не може виїхати з небезпечної території або не може безпечно повернутися — це вже порушення. Не кажучи вже про випадки, коли людей убивають або викрадають, катують або іншим чином виявляють нелюдське ставлення. Коли руйнують майно, роз'єднують сім'ї, принижують людей і виганяють їх із будинків. Порушенням також є розгін мирних демонстрацій.

Через проблеми з комунікацією у Херсонській області важко збирати документи для позовів. Але, говорять у громадській організації, є засоби просити суд зачекати з отриманням оригіналів документів. Тому жителям Херсонської області достатньо звернутись і надати інформацію. Юристи нададуть допомогу безоплатно.

Терміни стислі, пояснює Олександра, а матеріалів до кожної справи потрібно зібрати багато — заяви, докази, свідчення тощо. Кожна скарга проходить подвійну внутрішню перевірку, щоб мати максимальні шанси на задоволення позову в суді. Добре, якщо людина має копії всіх документів, фото та відеодокази порушень своїх прав. Але буває так, що нічого цього немає: документи згоріли з будинком, а телефон вичистили при виїзді з окупації. Юристи шукають способи зібрати докази.

Завжди можна знайти якісь свідчення, говорить Олександра Сташевська. Це можуть бути очевидці, які можуть повідомити про подію зараз або пізніше. Свідчення, записані від руки, можна сфотографувати та надіслати телефоном навіть з окупації. Всі дані є конфіденційними. Фотографії або відео злочину можуть бути опубліковані у соцмережах або медіа. Поки триває розслідування, можуть з’являтись нові докази. І термін у чотири місяці для подання заяви має кілька винятків.

Наразі від жителів Херсонської області надійшло лише 14 звернень за весь час роботи громадської організації, розповідає юристка. 2 із цих заяв вже готуються для відправки до Міжнародного суду. Важко отримувати інформацію від заявників з Херсонщини через поганий зв'язок і через те, що багато хто з них відмовляються працювати через страх і зневіру. Також за словами Олександри жодної заяви не надходило від тих, кому вдалось виїхати з окупації.