Херсонця Артура Давегліса, засудженого в Росії до 11 років і 6 місяців колонії суворого режиму, 3 вересня 2026 року перевели з виправної колонії в Батайську. Де він перебуває зараз, невідомо.
Про це Суспільному розповіла мати чоловіка Ольга Давегліс.
За її словами, у липні–серпні 2026 року звільнені полонені бачили Артура в Батайську. Про переведення адвокат дізнався 5 вересня, коли приїхав на заплановану зустріч.
Додати Вгору як бажане джерело в GoogleОльга Давегліс звернулася до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця щодо розшуку сина.
Суспільне надіслало запит до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, щоб з’ясувати, чи значиться Артур у базах як військовополонений або цивільний заручник і чи може відсутність штампа про мобілізацію у військовому квитку вплинути на включення до списків на обмін.
У відповіді пояснили, що під час визначення статусу людини враховують усі обставини, зокрема те, як вона потрапила в полон, участь у бойових діях, документи та свідчення. Якщо обставини відповідають критеріям військовополоненого, відсутність штампа сама по собі не повинна перешкоджати роботі над звільненням.
До повномасштабного вторгнення Артур працював юристом Херсонського вищого училища фізичної культури. Вранці 24 лютого 2022 року він прийшов до військкомату, однак, за словами матері, штамп у військовий квиток йому не встигли поставити. Згодом його відправили до району Антонівського мосту, де він дістав поранення. Попри це, Артур витягнув з палаючої машини іншого військовослужбовця.
Після окупації Херсона він залишився в місті. 5 вересня 2022 року російські силовики затримали його, погрожуючи вбити матір, якщо він не відчинить двері.
Спочатку Артура утримували в Херсоні на вулиці Теплоенергетиків, 13. Наприкінці жовтня 2022 року його вивезли до Чаплинки, а 23 лютого 2023 року, у день народження, — до СІЗО-1 у Ростові-на-Дону.
Російський суд 13 березня 2023 року засудив Артура до 11 років і 6 місяців колонії суворого режиму за обвинуваченням у шпигунстві. Того дня йому дозволили коротко зателефонувати матері. Відтоді він більше не виходив на зв’язок.
На початку 2024 року родина дізналася, що Артур перебуває у виправній колонії № 15 у Батайську Ростовської області. За словами Ольги Давегліс, листи, які вона надсилала синові, не доходили до нього, оскільки їх утилізували під час перевірки.