На Херсонщині планується утворити заповідник «Амадока»

У с.Червоний Маяк Бериславського району проводяться науково-рятувальні археологічні роботи на пам’ятках національного значення.

Так, наприкінці січня, Департамент культури, туризму та курортів ОДА вийшов з ініціативою до керівництва Херсонської обласної державної адміністрації щодо утворення історико-культурного заповідника «Амадока» у селі Червоний Маяк Бериславського району, де в античні часи знаходилось одне з перших державних утворень скіфів.

Це дуже цікавий пам’ятник, і знаково, що він знаходиться у Херсонській області, тим, що це одне з перших державних об’єднань взагалі на території України.

За словами начальника обласної інспекції по охороні пам’яток історії та культури Івана Солоницького пізньоскіфське городище, що знаходилось на території нинішнього села Червоний Маяк, було центром Нижньодніпровського пізньоскіфського царства - державного утворення, створеного на півдні України не прийшлими античними греками, а місцевим населенням, яке проживало на даній території.

Городище, у якому могло проживати до 5 тис. осіб, мало ще й передмістя. Городище було укріплене потужною оборонною стіною. Є там також могильник.

Даний комплекс є єдиною цілком збереженою пам’яткою пізньоскіфської культури на території області, тому закономірно, що саме він повинен бути ретельно досліджений, музеєфікований та в подальшому перетворений на скансен.

Херсонська обласна інспекція по охороні пам’яток історії та культури спільно з Інститутом археології Національної Академії наук України щорічно проводять на цьому об’єкті археологічні розкопки та готова не лише проводити екскурсії на даному об’єкті, а й надати можливість учням загальноосвітніх шкіл області взяти участь в археологічних розкопках.

Довідково

Скансен - це так званий живий музей з насиченими анімаційними програмами відтворення історичного середовища, де туристів приваблюють не лише окремі споруди, предмети старовини, а й професійні працівники-аніматори, які своїми заняттями відтворюють побут, поведінку, матеріальну і духовну культуру попередніх епох, вони розкривають традиційні ремесла і види діяльності, характерні для відповідної місцевості і часу, наприклад, роботу мірошника, ткача, коваля, гончара, тесляра, винокура, пасічника і багато інших. Часто і самим відвідувачам музею пропонується спробувати свої сили під керівництвом фахівця. Кожен може відчути себе в ролі коваля чи гончара та ін. Скансени відрізняються від звичайних музеїв, перш за все, наявністю видовищного елементу. Їх специфіка полягає в тому, що в них існують широкі можливості безпосереднього неформального спілкування (під час організації змагань, обрядів, вистав, ярмарок, виступів фольклорних колективів), що, водночас, складає одну з причин популярності цих музеїв серед різноманітних верств населення. Невід’ємним елементом скансенів є традиційна кухня. Все готується «на очах» у відвідувачів, а іноді навіть з їх допомогою, що надає стравам ще більшої колоритності. Основна мета скансенів донести до майбутніх поколінь унікальність архітектури, побуту, традицій наших предків в умовах, максимально наближених до природних. На території України немає жодного подібного музею, який був би присвячений давній історії нашої держави.