«Мир» п’ятий, але поглядає на трійку лідерів

Учасник чемпіонату України з футболу серед команд другої ліги «Мир» з Горностаївки Новотроїцького району грав  непогано, але не стабільно. Команда протягом літньо-осінньої частини чемпіонату два тури навіть очолювала таблицю в групі «Б». Однак потім скотилася до середини,  посідаючи п’яте місце (9 турів) або ж шосте (4 тури). Причому, могла переграти лідерів і водночас програти безнадійним аутсайдерам.

Так, горностаївці відібрали очки у всіх команд, що перебувають вище неї у лідируючій п’ятірці. Завдали поразки «Дніпру-1», харківському «Металісту-1925», новокаховській «Енергії». Поділила очки з дніпровським «Дніпром». У той же час програти аутсайдерам. Тому ж запорізькому «Металургу» та «Інгульцю-2» з Петрово. Команда не так вже багато забивала. І тільки надійна гра в обороні, очолювана голкіпером Романом Кулінічем, який відстояв шістдесят три проценти матчів на «суху», дозволяла їй триматися угорі турнірної таблиці. Нестабільність не дала горностаївцям піднятися перед зимовими канікулами вище п’ятого місця. Така гра призвела до того, що під кінець першого кола за обопільною згодою відбулася зміна головного тренера. Замість Віктора Богатиря до керма «Миру» знову повернувся її перший тренер Олександр Сапельняк, що тренував команду понад 21 рік. У підсумку «Мир», набравши 34 очка, нині посідає п’яте місце.

До керма команди знову повернувся Олександр Сапельняк.

Ось що розповів для онлайн газети «Вгору» головний тренер команди «Мир» Олександр Сапельняк.

- Олександре Яковичу, вам довелося знову очолити команду. Ваш погляд на гру «Миру»?

- Після того, як я  прийняв команду, цейаступний проміжок чемпіонату команда провела більш рівно, за винятком останньої гри з «Дніпром-1». Хоча у матчі і мали кілька моментів забити, але у «Миру» слабка реалізація. Команда мало забиває. У нас за всю історію команди найкращий бомбардир Іван Доценко-молодший. Але у нього проблеми зі спиною. На штучному полі він взагалі не грає. А допомагає коли може. Потрібно буде шукати йому у допомогу нападника. Потрібно шукати атакуючих півзахисників.

За попереднього тренера було більше статики. Футболісти менше рухалися по полю.  Менше атакували.  Ми ж додали більше у русі. Хлопці одразу заграли розкуто. І пішов результат. Було кілька турів, де «Мир» зіграв не зовсім вдало. Але ми передбачали  цей невеличкий спад. Тож потім гра знову набрала обертів. Вважаю і надалі працюватимемо в цьому режимі. Хоча ми зараз завершили змагання на п’ятому місці, але є можливість поборотися і за третє. Згідно з Регламентом змагань, за результатами двох кіл перша шістка команд у третьому колі на своєму полі буде проводити на один матч більше. Це шість ігор. А п’ять на виїзді. Вдома за підтримки своїх палких уболівальників завжди грається краще.

- На ваш погляд, які ігри вдалися, які були провальними?

- Я думаю, що до позитиву обов’язково потрібно віднести матчі на виїзді з «Дніпром-1» та «Металістом-1925». Ми програли вдома останню гру «Дніпру-1». Правда, не стояв у воротах наш основний голкіпер Кулініч. Йому робили операцію на нозі. Якби він захищав ворота, могли б зіграти, мінімум, унічию.  А провальними вважаю  матчі з «Суднобудівником» та «Інгульцем-2». Останній грали на полі зі штучним газоном. Господарі до нього вже добре звикли, а ми так і не пристосувалися. Взагалі, приємно, що у нашій групі всі команди мають хороші трав’яні поля, за винятком «Інгульця-2». З тих матчів, де я керував командою, просто ганебно завершилася зустріч з одеською «Реал Фармою». Перший тайм ми виграли 2:0. Я весь час кажу футболістам, що гра завершується після фінального свистка арбітра. На це наголошував і у перерві. Не почули. Вийшли, вважаючи що два м’ячі вистачить для перемоги, але не вистачило і ми програли 2:4.

- Якісь вже втрати чи надбання у «Миру» є?

- Чотири футболісти самі попросилися залишити нашу команду. Це Артем Цурупин, Андрій Шмат і Євген Іздебський. Останній за сімейними причинами.  А також Ярослав Рафальський, що вирішив знайти роботу поближче до місця проживання. Вже немає у команді Олександра Антоненка, Олександра Боровика, Володимира Чернікова. Поки що з надбань - це повернення Михайла Кривича, з яким вже підписали контракт. Ми не відпочиваємо. Зараз шукаємо варіанти, де можна провести збори. З ким провести контрольні матчі. Команда до тренувань приступить десь у другій половині січня. Фінансових проблем ніяких немає, як у команди, так і футболістів. Бо президент футбольного клубу «Мир» Іван Іванович Доценко людина слова. Сказав. Прийшов час  і розрахувався день у день.

Іван Іванович Доценко президент футбольного клубу «Мир» (Горностаївка).

- Ми переграли команди, які перебувають вище нас. Тільки з «Дніпром-1» на виїзді виграли, а вдома поступилися. Звісно, важко нам тягатися з містами мільйонниками. Там вийшов на вулицю і команду набрав. А у нас, у Горностаївці, всього 550 жителів. Тому доводиться шукати гравців, запрошувати. Не всі хочуть їхати у такі маленькі населені пункти.

- А чого ви розпрощалися з тренером Віктором Богатирьом?

- Він просто дивак. Казав, що тренує команду за принципом краснодарської «Кубані» та московського ЦСКА. А я і питаю, чи у тебе є люди такої високої майстерності? За цей час, поки він тренував «Мир», через команду пройшло 36-38 футболістів. Що ти вибираєш? Виховуй своїх. Прийшов і порозганяв хлопців, а вони у інших командах грають добре. Той же воротар Роман Гурін у сімферопольській «Таврії», чи Антон Музиченко в тернопільській «Ниві». Та і вихованці футболу Херсонщини Юрій Комягин, Михайло Кривич та Михайло Лаптєв чомусь йому не сподобалися. Навіз своїх. Ми вже відправили десь шість запрошених ним футболістів. Ще пару відправимо. А програш «Суднобудівнику» - це вже був кінець мого терпіння.

 - За місце у  трійці «Мир» ще побореться?

- Життя покаже. Перше і друге місця вже забронювали «Дніпро-1» та «Металіст». А за третє ще є шанси посперечатися. Однак наголошую, лише після зимових зборів буде видно, як проведемо комплектацію. Як підготуємося. Тоді і будемо ставити завдання. 

- Важкувато утримувати команду майстрів?

- Абсолютно не важко. Головне, щоб вона грала добре. І посідала провідні місця. Так, є  і труднощі в комплектуванні. Молодь хоче їхати у великі міста. Хоча у нас є все. Навіть кафе, яке носить назву «Поза грою». І дискотеки є, і інші розваги. І оплата пристойна. Намагаємося знаходити вихід. Адже наші люди, що живуть  у селах, заслуговують на хороший футбол.