Депортація ув’язнених може одночасно кваліфікуватися як воєнний злочин і злочин проти людяності, — DIGNITY

Депортація ув’язнених може одночасно кваліфікуватися як воєнний злочин і злочин проти людяності відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Такий висновок зробили юристи Данського інституту проти тортур (DIGNITY).

Про це повідомляють Ґрати.

Юристи DIGNITY 27 травня в Києві презентували доповідь "Депортація до пекла: насильницьке переміщення українських в’язнів до Росії". У межах дослідження вони проаналізували свідчення колишніх ув’язнених, зібрані українською правозахисною організацією "Захист в’язнів України".

"Ми обрали 233 свідчення саме тих людей, які були депортовані до РФ, оскільки ми хотіли сфокусуватися на проблемі переміщення через державний кордон України. Наші партнер зібрали набагато більше свідчень — понад 400 — включно з тими людьми, які не були переміщені до Росії, але були переміщені всередині окупованої території", — розповіла юридична радниця DIGNITY Олена Ащенко.

Йдеться про засуджених, яких утримували у виправних колоніях на території Херсонської та Миколаївської областей. Зокрема, у Північній виправній колонії №90, Дар’ївській виправній колонії №10, Голопристанській виправній колонії №7 та Снігурівській виправній колонії №5. За даними доповіді, їх спочатку перемістили до Криму, а згодом — на територію Росії.

Карта переміщення ув’язнених з окупованих Росією територій. Зображення: Данський інститут проти тортур Dignity

Як зазначається у доповіді, всі постраждалі були цивільними, захищеними міжнародним гуманітарним правом. Їхнє переміщення відбувалося в умовах широкомасштабного збройного нападу та без підстав, які могли б його виправдати з міркувань безпеки або інших військових причин. Дослідники DIGNITY встановили, що ув’язнених здебільшого не інформували про маршрут переміщення. Двоє опитаних розповіли, що після прибуття до російських установ їх змушували підписувати документи про нібито добровільну евакуацію.

Перевезення відбувалось у неналежних умовах, зокрема — через переповненість транспорту, а також застосування тортур до депортованих. Їх змушували залишити всі особисті речі, зокрема життєво необхідні ліки. Дехто з постраждалих повідомляв, що під час депортації їх не годували, не давали води і не пускали до вбиральні. 

Відповідальними за побиття та знущання на різних етапах переміщення й утримання ув’язнені називали представників Збройних Сил Російської Федерації та Федеральної служби виконання покарань, а також військових спецпризначенців та бійців підрозділів ОМОНзагін спеціального призначення у складі Національної гвардії Російської Федерації і "Акулавідділ спеціального призначення Головного управління Федеральної служби виконання покарань по Краснодарському краю Російської Федерації".

Крім того, ув'язнених позбавляли доступу до правової допомоги. Усі 233 респонденти заявили, що не мали можливості оскаржити законність свого переміщення та утримання в російських пенітенціарних установах.

"Опитані розповідали про ворожі та дегуманізувальні висловлювання. Так, адміністрація установи називала їх «біомасою»", — йдеться у доповіді.

Також, за словами Олени Ащенко, фіксувалися спроби тиску з метою примусити ув’язнених прийняти російське громадянство.

• Незаконна депортація українців, які відбували покарання, з окупованих територій до РФ розпочалася з 2014 року та загострилася після 24 лютого 2022-го. Якщо у 2014 році у Донецькій та Луганській областях нараховувалося близько 16 тисяч засуджених у 36 установах виконання покарань, з яких 29 перебували в зонах бойових дій або на окупованих територіях, то вже після лютого 2022-го кількість установ зросла до 47, а чисельність ув’язнених сягнула близько 20 тисяч. 
• Офіс Генерального прокурора України передав до Міжнародного кримінального суду нові матеріали щодо незаконного вивезення українських в’язнів із Херсонської та Миколаївської областей до РФ. Йдеться про понад 1800 людей, яких російські військові восени 2022 року примусово перемістили через окупований Крим до російських колоній.