Загинуло 90% майбутніх плодів. Які випробування приніс мороз для абрикосового саду на Херсонщині

Фермерське господарство «РО-САД» на Херсонщині відоме в Україні насамперед тому, що має єдиний в регіоні промисловий абрикосовий сад. І він серйозно постраждав від квітневих заморозків. Тож плани зібрати цього року великий урожай абрикосів не здійсняться.

Про наслідки негоди та інші виклики для садівників читачам «Вгору» розповів власник фермерського господарства «РО-САД» Роман Литвиненко.

Роман Литвиненко працює в абрикосовому саду

Захист виявився безсилим

Роман Литвиненко розповідає, що до заморозків господарство готувалося:

«У першу чергу підживили дерева монокалій фосфатом, щоб сік у квітки став трішки концентрованішим і щоб вона краще витримувала мороз. Потім для її зміцнення обробляли радіфармом. Також палили заготовлені тюки соломи».

Але через те, що мороз був тривалим, ці методи, на жаль, не допомогли зберегти квіточки плоду абрикосів. Обстеження 12 квітня показало, що 90% зав’язі загинуло, приморожені й молоді листочки. Але дерева живі. Роман Литвиненко каже, що їх будуть «інтенсивно кормити, поїти, виводити зі стресу» і сподівається, що з ними буде все добре.

Результат заморозків – загибла зав’язь. 10 квітня 2025 року

Заморозки нашкодили всім 22 сортам абрикосів, які вирощувалися у саду, розповідає фермер. Фази цвітіння різних сортів хоч і не збігаються у часі, але відбуваються впродовж тижня. Морози вдарили саме тоді, коли абрикоси найвразливіші.

«Було або масове цвітіння, або абрикоси вже відквітли. Не було такої фази, як, наприклад, ще закрита брунька чи рожевий бутон», – констатує Роман Литвиненко.

Виклики для «абрикосової оази»

Фермерське господарство «РО-САД» дуже молоде. Його абрикосовий сад починався з 5 гектарів, а зараз займає 15. Сад заклали у 2019 році, а господарство зареєстроване у 2021-му. Для вирощування обрали самозапильні та стійкі до морозів іноземні сорти абрикосів. Саджанці свого часу придбали у розсаднику Бахмута, який через військові дії вже не функціонує.

Від закладки саду у 2019 до зміцнілих дерев. На фото головні помічники фермера – брат Олександр і племінник Данило

У 2022 році через окупацію дерева залишились без догляду. Роман розповідає, що коли побачили сад після деокупації, дерев посадки 2021 року навіть не видно було – все заросло бур'янами. Крапельне зрошення пошкоджене. Уламкові поранення дерев, гризуни та міни – з такими викликами зіткнулося господарство «РО-САД».

Наслідки окупації

Далі були розмінування та кропітка робота з відновлення пошкоджених дерев, більшість з яких вижила.

«У рік, коли були під окупацію, врожаю не бачили. Потім, коли повернулися на свою землю, треба було обрізати дерева, бо у садівництві рік не догледіти за деревами – це відняти два роки. Ми витратили час, щоб їх правильно обрізати та сформувати. Щоб у майбутньому отримувати врожаї. Через жорстку обрізку у 2023 році побачили тільки декілька плодів. Але у 2024-му вийшли на певний урожай – 6 тонн з першої ділянки», – розповідає Роман Литвиненко.

І додає, що цьогоріч планували зібрати з тієї першої ділянки 45 тонн абрикосів, а разом із ділянкою 2021 року посадки – 95 тонн. За словами фермера, цей рік був вирішальним для господарства. На жаль, сподівання не справдилися.

Врожай 2024 року

Але втрата врожаю не скасовує необхідності вкладати гроші в сад, наголошує фермер:

«Це не пшениця, не соняшник, де ти можеш, наприклад, якщо вимерзло, посіяти іншу культуру й отримати якийсь врожай. Вийти в нуль – тут такого немає. Якщо втратив врожай, то втратив. Це садівництво, ти все одно будеш вкладатися в нього: оприскувати дерева, підживлювати, доглядати. Ти ж робиш всі ці операції, але без врожаю».

І озвучує, що на сьогоднішній момент витрати по саду з 1 січня складають близько 10 тисяч доларів – і це без масового використання добрив, обробки, заходів захисту.

Чим компенсувати збитки?

Фермер каже, що абрикосовий сад – то лише частина їхнього господарства. Цьогоріч посіяли на пробу 40 гектарів озимого гороху, хочуть подивитися, як впораються з ним. Також посіяли 10 гектарів пшениці та 10 гектарів соняшника. Але кошти, виручені з реалізації цих культур, не покриють витрат на садівництво.

Роман розповідає, що після деокупації господарству двічі допомагали. Від держави отримали 8 тисяч гривень на гектар. Це була дуже добра підтримка – вклалися у зернові, технічні культури, робили закупки для саду. Отримали допомогу і на посівний матеріал – по тисячі доларів на закупку соняшника. Є наміри подати документи на отримання гранту для нового спрямування – розвивати теплиці.

«Треба компенсувати витрати, треба чимось займатися», – підсумовує фермер.

«Наше завдання – зберегти аграрний бізнес»

«На врожай ми, на жаль, не вплинемо ніяк, але якусь підтримку повинні забезпечити», – каже директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської обласної військової адміністрації Дмитро Юнусов.

Першочерговим завданням він називає належне оформлення збитків, завданих фермерським господарствам заморозками, які кваліфікуються як форс-мажорні обставини. За його словами, постраждалі господарства активно співпрацюють з Укргідрометеоцентром для складання відповідних актів та довідок, а також створюються спеціальні комісії для забезпечення об'єктивної фіксації завданих збитків. Після їх офіційного підтвердження є плани надати фінансову підтримку та компенсації, щоб допомогти фермерам покрити фактичні втрати та підтримати їхню мотивацію до подальшої праці.

Також Дмитро Юнусов озвучує, що департамент ініціював звернення до податкової служби та Міністерства аграрної політики щодо включення компенсацій за викорчовування дерев, які загинули в результаті обстрілів, та надання грантів на омолодження садів саме для фермерів з прифронтових територій.

«Наше завдання – зберегти аграрний бізнес до того часу, коли буде можливість відбудовувати елеватори, відновлювати логістику, реалізовувати інші інвестиційні проєкти, щоб фермери не поїхали з цих територій і не кинули свій бізнес, щоб у них було бажання працювати й надалі», – підсумовує Дмитро Юнусов.