Їхала в Одесу - потрапила в Херсон

Дивна історія сталася у липні 1900 року. У поліцейську дільницю звернулася жителька Волинської губернії, вона повідомила, що її обманом завезли до Херсона. Правоохоронці почали розбиратися. Виявилося,  наша героїня служила вчителькою в селі Диковці Кременецького повіту Волинської губернії.

Вона поїхала в Одесу  гостювати до родички. На станції «Полонне» у вагон 2 класу, де була вчителька, увійшов якийсь пан. Зайнявши вільне місце поряд з нею, почав вести бесіду. Він представився Іваном Антоновичем, який теж прямує в Одесу. Вони доїхали разом до Миколаєва, де сіли на потяг, який доставляв пасажирів та багаж до пристані пароплавів. Тут чоловік навіть люб’язно взявся нести речі та купив квитки. Спустившись у загальну каюту, жінка незабаром лягла спати, а її супутник сів пити чай. Вранці Іван Антонович розбудив нашу героїню, сказавши, що вони приїхали та треба виходити. Поки вона чепурилася в туалетній кімнаті, чоловік виніс її речі на палубу, сказавши, що зараз знайде візника. Пані довго чекала, але, не витримавши, вийшла з каюти та побачила не Одесу, а якесь інше місто - Херсон. Як ви зрозуміли, чоловіка та своїх речей вона також не знайшла. Одразу ж вирушила в найближчу поліцейську дільницю.

Правоохоронці, розбираючись у цій справі, дізналися, що зловмисник «прихопив» жіночий одяг на 200 рублів, золотий годинник, чотири золоті обручки, браслет, срібний ланцюжок з двома золотими образками та 600 рублів. Крім того, у валізі була паспортна книжка та атестат про закінчення житомирського жіночого духовного училища.

Поліція одразу почала розшук загадкового пана. Були перевірені всі пароплави, які приходили та відходили від херсонської пристані, опитані робітники пристані. Але все було марно! Нікого не знайшли. Потерпілій дала притулок родина пристава, яка й відправила листа графу Тарнавському, щоб він вислав гроші своїй вчительці. Вона, не відпочивши та не насолодившись одеським сонцем та Чорним морем, вимушена була повертатися назад.