Ушаков vs Говард, або трохи про херсонські топоніми

Процес декомунізації в Україні, як відомо, неофіційно триває вже майже тридцять років - якраз з моменту здобуття незалежності. Проте раніше він протікав досить безсистемно і мляво. Значно прискорилася декомунізація вже у 2014 році, коли країна стала жити в нових реаліях. Першою "ластівкою" став "ленінопад", що прокотився по всій Україні. А вже в травні 2015 року набрав чинності так званий "декомунізаційний пакет законів", ухвалений раніше Верховною Радою.

Відповідно до цих законів (зокрема, мова йде про Закон "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їх символіки") органи місцевого самоврядування мають право самостійно вирішувати, як саме слід втілювати їх в життя.

Крім "ленінопаду" і повалення інших ідолів радянської епохи, найголовнішою відмінною рисою декомунізації, природно, є масове перейменування всіх топонімів, властивих радянському минулому.

У результаті навіть великі міста - такі, як Дніпродзержинськ і Кіровоград - "декомунізувалися" в Кам'янське і Кропивницький відповідно. Точно те ж саме можна сказати про низку інших населених пунктів - містечок, селищ і сіл.

Херсон не став винятком: представники влади та громадські діячі активно і з великим захопленням приступили до перейменування топонімів обласного центру.

Цікаво відзначити, що частково ця діяльність стартувала ще до 2014 року. Так, у нас замість вулиці Карла Маркса з'явилася Потьомкінська. Щоправда, в нових реаліях вже і ця назва видається багатьом не зовсім доречною.

А на початку 2016 року тодішній міський голова Володимир Миколаєнко підписав розпорядження №80, згідно з яким Комсомольський район і ще 93 об'єкти - вулиці, провулки, сквери, парки, проспекти в Херсоні - отримали нові назви.

Над цим документом попередньо працювала ціла комісія з депутатів міськради, громадських активістів, істориків, краєзнавців, архітекторів та інших експертів.

Відтоді минуло більше, ніж п'ять років, але з повною впевненістю можна сказати, що в Херсоні процес зміни топонімів все ще перебуває в "гарячій" фазі. Можна сказати, в цьому плані ми живемо за часів перехідного періоду. Про це свідчить кілька факторів.

По-перше, більшість херсонців усе ще не в змозі засвоїти всю цю купу нових назв і нарікають ті чи інші вулиці та інші об'єкти міського середовища так, як звикли. Причому, деякі плутаються в топонімічних реаліях абсолютно щиро, а деякі продовжують наполягати на своєму і на "радянських" назвах. Є й ті херсонці, які все ще сперечаються про доречність присвоєння деяким об'єктам певних назв.

Ще один цікавий фактор, що говорить про "перехідний топонімічний період".

Відповідно до вищезгаданого розпорядження Миколаєнка, у Херсоні повсюдно поміняли таблички з назвами вулиць (до речі, цей елемент урбаністики іменується "аншлаг"). Однак поряд з новою назвою на таких табличках дуже часто можна зустріти і назву колишню, яку зазвичай взято в лапки. Очевидно, відповідні комунальні служби вирішили полегшити громадянам завдання виявлення тієї чи іншої адреси.

Наочні приклади цього можна побачити на наступних фото:

Фото Миколи Овчаренка

Нарешті, серйозний інтерес до процесу перетворення херсонської топоніміки яскраво демонструє публічна дискусія, яка розгорнулася недавно в соцмережах. Почав її відомий в місті громадський діяч, історик і краєзнавець Дементій Бєлий, який у своєму статусі на Фейсбуці написав наступне (текст наводиться з купюрами - прим. автора):

Само собою, така "революційна" пропозиція не могла не викликати неоднозначну реакцію у користувачів. Одні виступають категорично проти, пред'являючи міркування не тільки ідеологічні, але й суто прагматичні. Мовляв, для таких перейменувань із бюджету міста потрібно "вивудити" занадто багато грошей і краще б витратити ці суми на щось більш практичне. Їм заперечують, що насправді перейменування вулиць, мовляв, зовсім не так дорого обходяться міському бюджету, як заведено вважати. Інші гаряче підтримують задум Бєлого, а деякі йдуть ще далі і радять звернути пильну увагу на вулицю Суворова, яку теж треба було б перейменувати більш "правильно".

Усі ці обставини свідчать про те, що попереду в нас, цілком можливо, ще безліч топонімічних "пригод".

Зрештою, навіть назва самого нашого рідного Херсона, з урахуванням всіх історичних та ідеологічних нюансів, може представитися комусь не цілком "благонадійною". І, відповідно, Херсон теж можуть спробувати якщо не декомунізувати, то, принаймні, узгодити з актуальною історичною парадигмою.

Довідка. Топо́нім (від грец. τόπος - місце і грец. όνομα - назва) - назва місцевості, регіону, населеного пункту, об'єкту рельєфу, будь-якої частини поверхні Землі, тобто географічна назва.