У пошуках краси

На початку XX століття мода була "преференцією" тільки заможних та титулованих. Але на стику двох століть її сприйняття змінилося. Усі схотіли бути модними, схотіли виділятися з натовпу, підкреслювати свою індивідуальність.

У той час виходив друком журнал «Столица и усадьбы», він вважався виданням, що пропагувало «красиве життя». Перший номер часопису розкупили за декілька днів. А це спричинило появу другого, третього, четвертого номерів… Журнал обмежувався тільки висвітленням нових тенденцій зовнішньої краси, послуговуючись модними європейськими тенденціями.

Що ж було модним? Лілові, сині, рожеві та зелені перуки, якими деякі дами поспішали прикрасити свої голови, бажаючи стати якомога вродливішими. Але насправді виходило потворно. У погоні за красою намагалися навіть відмовитися від чорних чоловічих костюмів, замінивши їх червоними фраками. Як гадаєте, хотіли таку одежу носити чоловіки? Звісно, що ні! Напевно, це було пов’язано зі страхом перед публікою, яка іронічно  оцінювала такі реформи в моді.

З попередньої статті можете в цьому переконатися: https://vgoru.org/post/debyut-spidnic-sharovariv-u-hersoni

Також у той час часто використовуються старовинні елементи одягу. Можна було зустріти  одягнених у так званий «каптан», стягнутий поясом, та капелюх «стрілецького» покрою. Уявіть, як такі модники виділялися в натовпі, одягненому в класичні костюми та вечірні сукні.

Так на початку XX століття дедалі ширше спостерігався потяг до різноманітності в одязі, яку тодішній люд хоч і з побоюванням, але носив, призвичаюючись до нової моди.