Театр драматургів: акцент - на п'єси живих авторів

Понад місяць Театр драматургів у Києві, який зараз продовжує капітально ремонтуватися та готуватися до повноцінного відкриття, збирав спонсорські кошти на краудфандинговій платформі “Велика ідея”. Мета була поставлена амбітна: зібрати щонайменше 200 тисяч гривень, щоб отримати можливість завершити ремонтні роботи та, крім того, здійснити кілька театральних прем'єр у новоспеченому театрі.

Через місяць результат навіть перевершив усі очікування:  зібрали рівно 222 тисячі 777 гривень. Як заявляє один із засновників проєкту, відомий український драматург та кіносценарист Максим Курочкін, найімовірніше, довгоочікуваний “запуск” Театру драматургів, який розмістився на Подолі у будинку споруди ХІХ століття, відбудеться у лютому 2022 року.

Розмовляємо з Максимом про ідею, плани та завдання майбутнього театру.

М.О. Навіщо потрібен Театр драматургів в Україні? Чому виникла така ідея?

М.К. Якщо коротко, то ТД потрібен, щоб жоден директор театру не наважувався сказати українському авторові: "Я більше люблю мертвих драматургів, аніж живих!". Адже ні для кого не секрет, що в українських театрах досі діє сумна, на мій погляд, традиція – ставити майже виключно класиків, які давно перебувають поза життям. І робити з їхніми творами все, що заманеться. Адже автор нічим не зможе заперечити з того світу. Втім, навіть у тих поодиноких випадках, коли режисери звертають увагу на п'єсу сучасника, ставлення до такого автора найчастіше поверхове, поблажливе. Дуже часто текст драматурга переробляють майже до невпізнання, скорочують його, додають відверту відсебятину, змінюють постановку акцентів і таке інше. Щобільше: бувають випадки, коли автори навіть не знають, що їхню п'єсу хтось десь ставить. Театр драматургів поставив завдання змінити це, принаймні, у якихось розумних межах. Акцент у ньому буде робитися саме на авторі тексту, як на митцеві, від якого багато в чому залежить успіх театрального заходу.

М.О. Як підшукували приміщення, на що орієнтувалися? Як ішов і триває зараз ремонт, хто допомагає? Адже все це, напевно, вимагає колосального фінансування - принаймні, на старті.

М.К. Довго шукали хоча б підвал десь у центрі столиці. Були різноманітні цікаві варіанти, але, врешті-решт, я щасливий, що ми зупинилися на подільській локації. Створюючи театр, ми ставили на меті ні над ким не знущатися. Метро поруч, сусідам ми не заважаємо. Але щоб до всіх цих переваг додалися ще відкриті та небайдужі орендодавці та помірна ціна, знадобилося дійсно багато часу.

Взагалі, ідея текстоцентричного театру в українській драматургічній спільноті гуляє давно. Вона знайшла відгук у тому числі в нашого друга та продюсера Дмитра Сімонова, який фінансує оренду, ремонт приміщення, бере участь у всіх наших ініціативах. Щодо ремонту, то за рік зроблено величезний обсяг, і ми вже на фінальній стадії перетворення приміщення на справжній затишний театр, в якому зможе розміститися близько 80 глядачів. Подібний “напівкамерний” формат дуже поширений, зокрема, в Європі. До речі, до ремонтних робіт активно долучаються наші друзі і товариші - волонтери, а також самі драматурги. 

М.О. За допомоги спільнокошту вдалося зібрати понад 200 тисяч гривень. Для чого потрібні ці кошти, як будете їх використовувати?

М.К. Спільнокошт - це, перш за все, наш спосіб зібрати гроші на перші вистави. Бо наразі наш весь бюджет пішов на ремонт. До того ж Фонд "Відродження" обіцяє подвоїти суму, яку запланували зібрати. І ми її вже зібрали!

М.О. Що буде далі, вже після того, як, сподіваємося, у лютому 2022 року театр відкриється?

М.К. Плани наші грандіозні. Є цікаві дебютні ідеї вистав. Але зараз головне - розробити до лютого чіткі та справедливі правила гри. Щоб наш театр став моделлю для театрів по всій Україні. А приклад того, як можуть домовитися та взаємодіяти між собою зовсім різні люди, сподіваюся, надихатиме націю. У лютому всі співзасновники зберуться в Києві, закриються у театрі на кілька днів, приймуть конституцію та оберуть художнє керівництво. Після цього буде вже зрозуміліше, з чим ми будемо жити далі і як насправді функціонуватиме перший в Україні Театр драматургів. 

P.S. Додамо, що заснували Театр драматургів 20 сучасних авторів, які вже відомі українському читачеві та глядачеві. Серед них три представники Херсонщини - Олена Астасьєва, Наталія Блок і Євген Марковський.

На головному фото: Максим Курочкін. Фото Олександра Чекменева, Фокус