“Правовий” абсурд російської окупації на Херсонщині

Протягом всієї історії людства війни використовували як останній інструмент дипломатії. Причини їх були різними: захоплення територій, ресурсів, ксенофобія, релігія…. І окупація ставала одним з інструментів цих війн. З початку березня нинішнього року всіх її жахів зазнали, на жаль, жителі Херсонщини. 

Що ж таке військова окупація? 

В Академічному тлумачному словнику поняття “окупація” трактується так – тимчасове захоплення частини або всієї території однієї держави збройними силами іншої держави. У цьому випадку трактування доволі зрозуміле, але не все так однозначно. Окупація прописана в нормах міжнародного права, що обмежує та зобов'язує загарбників виконувати певні правила на зайнятих територіях. 

Ще у 1758 році швейцарський юрист Еммеріх де Ваттель у  праці “The Law of Nations” вперше почав використав поняття “окупація”, виділивши її з іншого поняття —  анексія. Саме з цього часу почалося формування юридичних норм, які розвинулися як складова міжнародного воєнного права, надали певний захист мирному населенню під військовою окупацією держави-завойовника. Потім, на IV Гаазькій конвенції* 1907 року та на IV Женевської конвенції** 1949 року,  остаточно визначили, що таке “окупація” та основні її правила. 

У такий спосіб у міжнародному праві чітко окреслили ознаки та особливості поводження країн-агресорів на захопленій території. 

Сьогодні виділяють такі ознаки окупації:

• Тимчасовість місії, непостійний статус.
• Обов'язкова наявність держави-жертви, адміністрації захопленої території як сторони у відносинах.
• Обов'язкове перебування в стані війни де-юре або де-факто, насильницький характер вторгнення збройних сил агресора.
• Обов'язкове прийняття на себе функцій управління, встановлення своєї адміністрації на окупованій території.
• Обов'язкова відповідність нормам міжнародного права.
• Міжнародне визнання.

Але, як показали подальші історичні події, далеко не всі загарбники дотримувалися та дотримуються цих правил, не зважаючи на те, що вони самі підписалися під ними. 

Що не так зі статусом окупованої Херсонщини?

У 4 та 6 статтях Женевської конвенції 1949 року чітко прописано, що окупована територія переходить під юрисдикцію ворожої армії та починають діяти закони держави-агресора. При цьому місцеві жителі автоматично “переходять” під захист положень Женевської конвенції. 

Так, наприклад, окупантам заборонялося:

• здійснювати будь-які акти насильства, залякування або образи;
• застосовувати заходи примусу фізичного або морального порядку, зокрема,   для отримання відомостей;
• застосовувати тортури, тілесні покарання, медичні досліди тощо;
• застосовувати колективні покарання;
• захоплювати заручників;
• депортувати цивільне населення з окупованої території.

До речі, Женевську конвенцію підписали й російська держава, на той час - срср. А уряд рф вважає себе правонаступником радянської імперії.  

І тут починається абсурд з нинішньою окупацією. Росіяни захопили частину Херсонської області,  оголосивши, що це якесь “асвабажденіє”, тим самим не надавши статусу окупованої території. 

Наприклад, у роки Другої світової війни нацистська Німеччина також “звільняла” території срср. Але, захопивши території, вони:

• оголосили про створення “Райхскомісаріату Україна”,
• намагалися ввести свою валюту – рейхсмарки, 
• функції управління поклали на військові комендатури,
• юридично визначили функції поліцаїв, гауляйтерів та колаборантів.  

Тому принциповою різницею між нацистами та росіянами було те, що на окупованих німцями територіях якось діяли закони Третього Рейху*, а на окупованій Херсонщині не діють закони рф.  

Російські загарбники також неспроможні через масовий спротив населення, активні дії партизанів та ЗСУ провести псевдореферендуми, які б хоч номінально змогли “легалізувати” їх присутність. 

Що маємо в результаті? 

В окупованій Херсонські області де-юре діють українські закони, а не російські. І ще паралельно загарбники порушують всі норми міжнародного права, які мають захищати місцеве населення. І “безпардонно” російські військові, фсбшники та колаборанти скоюють злочини проти мирного населення. Ймовірно, вважають, що для них не існує ніяких “юридичних обмежень”.  

Хоча в 43 статті Женевської конвенції прописано: “Із фактичним переходом влади з рук законного Уряду до супротивника, який захопивши територію,  зобов'язаний вжити всіх залежних від нього заходів до того, щоб, наскільки це можливо, відновити та забезпечити громадський порядок і громадське життя, поважаючи існуючі в країні закони”. 

Іноді доходить до абсурду. Росіяни вивозять “заарештованих” херсонців до Криму, щоби там “судити” за законами рф. І, як стверджує заступник голови Херсонської облради Юрій Соболевський, навіть військові рф на своїх блок-постах розповідають місцевим жителям, що тут не діють російські закони. Тобто, місцеві жителі не мають ніякої змоги юридично захистити себе на окупованій території, навіть, за законами агресора. 

Не зрозуміло, на основі чого діє так звана “херсонская обласная военная администрация”, яку очолюють колаборанти бурюк, сальдо, стремоусов та інші місцеві маргінали? Вони наче управляють окупованими територіями, але на основі яких юридичних норм? Вони ж розуміють, що невизначений їх статус дозволяє окупантам дуже швидко та просто від них здихатися? Як бачите, питань більше, ніж відповідей. 

У результаті маємо таку абсурдну “правову” картину окупації Херсонщини:

• статус захоплених територій ніяк не визначений загарбниками;
• закони рф не діють на окупованій частині Херсонської області;
• тиск, викрадення та репресії проти місцевого населення повністю порушують норми Женевської конвенції та міжнародного права;
• відсутній “правовий” статус колаборантського “уряду” на Херсонщині та не зрозуміло, які функції він виконує. 

Віримо в Збройні сили України та чекаємо чергового Нюрнберзького трибуналу над військовими злочинцями. 

*Гаазька конвенція 1907 року — міжнародна конвенція або конференція, де були прийняті міжнародні конвенції про закони та звичаї війни, й включені до комплексу норм міжнародного гуманітарного права.

**Женевська конвенція 1949 року – міжнародні багатосторонні угоди в галузі законів і звичаїв війни, спрямовані на захист жертв збройних конфліктів. Підписані 12 серпня 1949 року на Дипломатичній конференції ООН, що відбулася в Женеві з 21 квітня по 12 серпня 1949 року.

***Третій Рейх –  пропагандистська назва Німеччини у 1933 – 1945 роках, за часів керівництва Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини на чолі з Адольфом Гітлером. Офіційна назва — Німецька імперія.