Ідея створення в Херсоні музею, присвяченого феномену херсонського спротиву окупації, вже реалізується в колекції артефактів. Ініціатива належала Управлінню культури Херсонської міської ради. Згодом ідею підтримав Департамент економіки і інвестицій ХМР, адже під час пошуку міжнародних партнерів для проєктів відновлення треба не лише надавати статистику пошкоджень і руйнувань, але й розказувати про людей – про тих, заради кого це відновлення необхідне.
До збору артефактів й історій долучилася креативна громадська організація Центр культурного розвитку «Тотем». Вона побачила в ідеї Музею Спротиву можливість застосувати свій досвід і знання про сучасні європейські музейні експозиції, що розповідають про події, пов’язані з війною. Спитали думки й в експертів, адже такі ідеї зазвичай проходять довгий шлях, коли обговорюється все – і концепція, і можлива форма. Наразі експерти мають різні думки щодо того, хто саме має бути відповідальним за створення такого музею. Одні говорять, що це має бути партнерство громадських організацій, влади та міжнародної спільноти. Дехто каже, що така ініціатива має дистанціюватися від влади. Навіть щодо назви є різні варіанти – Музей Спротиву, чи музей «Я – Херсон», чи музей Звільнення пам’яті.
Проте в одному всі експерти згодні: збирати експонати та історії треба постійно. Треба збирати навіть публікації у ЗМІ, бо іноді вони з часом зникають або губляться. Але що саме треба збирати, щоб донести історію Херсона до світу?
Пошкоджений внаслідок російського обстрілу план лікарні. Фото: Світлана Думинська
Саме таким шляхом вирішили піти громадські активісти з Центру «Тотем». Разом з Управлінням культури вони збирають предмети-артефакти та записують пов’язані з ними історії. Деякі історії вже відомі, вони буквально лежать на поверхні, але для того, щоб їх розказати, потрібен «музейний експонат».
Одним з перших артефактів, які «Тотем» попросив для майбутнього музею, став фотоапарат, яким фотокореспондент медіаплатформи «Вгору» Олександр Корняков знімкував мітинги в окупованому Херсоні. Олександр знімав, як під час розгону мітингів людей били, в людей стріляли, затягували у буси. Проте в ті моменти він не думав, що може постраждати сам, більше хвилювався за техніку. Тому перший мітинг знімкував на мобільний телефон, а наступного дня взяв старий фотоапарат, який було б не так шкода. Частина фотографій, знята на цей старий фотоапарат, була технічним браком, проте навіть тих 20-30% фото, які вдалося зняти, стали відомими на весь світ – їх поширювали Reuters, The Times, The Guardian, BBC, тисячі інформагенцій та ЗМІ. Завдяки цим фото світ знав, що Херсон окупований, але не скорений. В цих кадрах закарбовані моменти, в які народжувалася новітня історія Херсона, її герої, її кров і плоть.
Фотоапарат, яким фотокореспондент медіаплатформи “Вгору” Олександр Корняков знімкував у Херсоні мітинги спротиву. Фото: архів Тотема
Інший приклад – це пластикове відро Григорія Янченка, дяді Гриші – одного з найвідоміших волонтерів не лише Херсона, але й України. Це саме те відро, в яке він, перебуваючи в окупованому місті, зібрав для ЗСУ понад пів мільйона гривень. 20 липня Григорій Янченко приїхав в Херсон і передав артефакт Світлані Думинській, начальниці Управління культури ХМР. Здавалося б – сам артефакт дуже простий, але за ним неймовірна історія сили і єдності.
Світлана Думинська отримує від Григорія Янченка артефакт для майбутнього музею – те саме пластикове відро, в яке він збирав в окупації донати для ЗСУ. Фото з особистого архіву Світлани Думинської
Уявіть: ви бачите в музеї відро чи тазик з водою. Звісно, стає цікаво – до чого тут цей предмет? І з його опису, з супровідних документів, з фото та відео матеріалів складається історія. До речі, про тазик з водою. Цю історію розказав херсонський історик та політолог Дементій Білий. Весь час окупації він був у Херсоні, він писав статті для різних видань, у тому числі іноземних, робив аналітичні огляди, спостерігав і розповідав назовні про жалюгідні спроби росіян провести так званий «референдум» за приєднання до росії.
Ще один приклад того, як предмет розказує історію, – лялька-мотанка. Ми їх бачили багато, але ця особлива, бо пережила окупацію у херсонському управлінні освіти:
Лялька-мотанка, яка пережила окупацію в управлінні освіти. Фото: архів Тотема
У колекції артефактів є не лише унікальні предмети, але й типові. Наприклад, російські рублі з проукраїнськими написами, які робили не лише активісти партизанського руху «Жовта стрічка», але й пересічні херсонці, яким сподобалася ідея такої комунікації. Або прапор, зроблений з блакитної медичної маски й жовтої віскозної ганчірки – тобто в музеї може зберігатися не сам предмет, а практика його створення. Бо саме так херсонці висловлювали протест, коли вже не могли виходити на мітинги, а українські прапори доводилося ховати. Звісно, ефект був не такий, як від справжнього українського прапора, але дратувати окупантів і підтримувати своїх сусідів у найважчі часи цей винахід допомагав.
Прапорець, зроблений з медичної маски і віскозної ганчірки. Фото: архів Тотема, телеграм-канал Херсон-ТУТ
Саме Музей Спротиву має потенціал стати однією з відправних точок відновлення, потужним «місцем сили», яке лікуватиме колективну травму херсонської громади та притягуватиме людей – своїх, щоб поверталися, людей з інших міст України та інших країн, щоб могли доторкнутися і зрозуміти. Тому Центр «Тотем», разом з партнерами, вже створив збірку, для якої відібрали 20 історій і предметів – звісно, це далеко не все, але ці історії охоплюють різні сфери життя. Ця збірка презентує артефакти та історії, які допоможуть зрозуміти – що є Херсон, що означало бути херсонцем і українцем в окупації, адже феномен херсонського спротиву – це і є наша новітня ідентичність.
Збірку можна подивитися на сайті: www.khersonUA.org.
Якщо у вас є історія чи артефакт, якими ви хочете поділитися, ви можете надіслати повідомлення на e-mail: [email protected] або [email protected], вказавши в темі листа «Музей Спротиву».
Проєкт «Херсон: визволення пам’яті» реалізується завдяки щирій підтримці американського народу й Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт USAID "Демократичне врядування у Східній Україні". Вказані думки та висновки відображають позицію ГО Центр культурного розвитку «Тотем» та не обов’язково відображають позицію чи думки USAID або Уряду Сполучених Штатів.