Російські Telegram-канали, що орієнтовані на мешканців окупованих територій, поширюють інформацію, нібито антидронові сітки в Херсоні – це безглузда ініціатива «київських чиновників», яка не зупиняє дрони, але масово вбиває їжаків, собак та котів.
Це маніпуляція: пропагандисти беруть реальну проблему, виривають її з контексту та перетворюють на абсурдні звинувачення.

Скриншот посту окупаційного Telegram-каналу
Маніпуляція виникла на основі допису журналістки «Вгору» Олени Гнітецької у фейсбуці із закликом знайти рішення для захисту тварин від антидронових сіток. Їжаки (а також коти й собаки) масово заплутуються в нижній частині захисних сіток, що встановлені вздовж трас. На таких ділянках машини їдуть швидко, тому тварин зазвичай ніхто не помічає і не рятує.
До речі, з такою проблемою стикаються не тільки на Херсонщині, на необхідність захисту тварин, які заплутуються в антидронових сітках, звертали увагу і в інших прифронтових регіонах.
Олена озвучила проблему, щоб фахівці могли знайти рішення. Журналістка поставила питання: чи можна підіймати сітки вище над землею, щоб вони не втрачали захисних властивостей проти дронів, але під ними могли вільно проходити тварини?
Гуманний запит російські пропагандисти подали як доказ неефективності конструкцій та звинуватили українську сторону в навмисному створенні загрози для тварин. «Вгору» проаналізувало механізми цієї дезінформації.

Антидронові сітки в Херсоні. Фото Олександра Андрющенка
Щоб показати начебто нерезультативність антидронових сіток, пропагандисти заявляють: «Хто тільки не попався вже в ці сітки, крім дронів!»
Насправді в Херсоні та на Херсонщині це необхідний засіб пасивного захисту від російських FPV-дронів, які постійно атакують дороги, логістику та цивільні об’єкти. У травні 2025 року масовані атаки російських безпілотників на цивільних жителів Херсонщини кваліфіковані ООН злочинами проти людяності.
Українські військові намагаються захистити Херсон від дронів, але кажуть, що через інтенсивність запусків та специфіку засобів ураження, перехопити всі повітряні цілі наразі неможливо.
Антидронові сітки в Херсоні встановлюються з літа 2025 року над проїжджою частиною та деякими вулицями міста, над трасою до Миколаєва. Принцип дії простий: пропелери дронів заплутуються в сітці й не можуть влучити в транспорт або людей.
У січні 2026 року керівник ОВА Олександр Прокудін заявляв, що на Херсонщині найкраща ситуація з захисту населення від дронів. У межах встановлених сіток не було жодного прольоту дрона або поранення людини. Навіть новітні дрони «Молнія» не досягають цілей, вибухаючи на дорожньому полотні. В інших регіонах по лінії фронту немає такої кількості подавлених та знищених безпілотників. А в березні 2026 року потрапив в антидронову сітку в Чорнобаївці на Херсонщині безпілотник типу «Молнія», про що активно писала херсонська преса.

«Молнія» в антидроновій сітці в Чорнобаївці. Фото офіцера Сил оборони Херсона Руслана Михайлевського
Поширення тез про те, що в антидронові сітки «попадаються всі, крім дронів», є типовим прикладом дезінформації, спрямованої на знецінення засобів пасивного захисту та створення ілюзії вразливості цивільного населення. Але аналіз реальних фактів доводить протилежне.
Підтримайте роботу редакції, долучайтесь до Спільноти, щоб ми надалі могли розвінчувати фейки окупантів.
Головною причиною появи сіток є щоденний російський терор. За даними проєкту «Точний», які наводить The Kyiv Independent, у 2024-25 роках на Херсонщині від дронових атак постраждали 3152 цивільні особи, з них 332 загинули. За даними ХОВА, лише через атаки російських БпЛА у 2025 році на Херсонщині загинули 135 людей, 1247 отримали поранення. Серед загиблих та поранених є і діти.
Сітки – це вимушений захід безпеки в умовах війни. Проблема з тваринами дійсно існує, це визнають і місцеві жителі, і волонтери. Їжаки (а також собаки, коти) справді можуть заплутуватися в нижній частині сіток, особливо там, де конструкції встановлені низько над землею або де сітка провисає. Є небайдужі люди, наприклад Антон Колосов, які розплутують їжаків і рятують їх.

Їжачок, який заплутався в антидроновій сітці. Кадр відео Антона Колосова з допису Олени Гнітецької
Війна має побічні ефекти для природи й тварин. Але головний винуватець – агресор, який щодня створює потребу в таких захисних системах. Російські дрони несуть постійну загрозу, від якої доводиться відгороджуватися сітками. Головна причина, чому ці сітки потрібні – саме російські дрони. Без антидронового захисту гинуть не тільки їжаки, коти та собаки, а люди в машинах, волонтери, військові та цивільні. Пропаганда ж навмисно ігнорує це й перевертає все догори дном.
Що стосується зловживань на закупівлях («кишені у київських чиновників набиті»), є серйозні питання щодо прозорості, вартості та вибору підрядників. Українські журналісти постійно моніторять тендери, аналізують ціни, постачальників і умови угод. Деякі закупівлі викликали питання щодо цін і виконавців, а окремі факти стали предметом уваги правоохоронних органів. Зокрема, у листопаді 2025 року правоохоронці викрили схему розкрадання на оборонних сітках, закуплених для захисту Херсона.
Питання прозорості закупівель в Україні є предметом громадського контролю, а не приводом для ворожої дезінформації. Наявність корупційних ризиків не скасовує технічну необхідність захисту.
Першими антидронові сітки почала застосовувати російська армія. Як зазначає Мілітарний, поодинокі конструкції (сітки, натягнуті над дорогами) помітили поблизу Бахмута ще влітку 2023 року. А вже з літа 2024 року росіяни стали споруджувати «антидронові коридори» або «тунелі» для захисту бронетехніки та транспортних засобів на передовій. Перші ж масові повідомлення про встановлення сіток над дорогами та об’єктами інфраструктури в РФ з’явилися у лютому 2025 року. Україна почала впроваджувати та вдосконалювати цю практику пізніше – з весни–літа 2025 року.
Використання антидронових сіток створило нову екологічну загрозу, яка не має державних кордонів і однаково гостро проявляється по обидва боки лінії зіткнення. Чимало випадків, коли українські військові та волонтери рятували птахів, песиків і навіть козулю.
В Україні про проблему антидронових сіток відкрито говорять екологи, на допомогу птахам і тваринам приходять військові, поліціянти і зооволонтери, вони закликають допомагати тим, хто заплутався в тенетах антидронових сіток.
Водночас є чимало свідчень, що з аналогічними труднощами стикаються і росіяни. Губернатор Курської області навіть доручив місцевому міністру природи разом із військовими організувати порятунок пернатих, заплутаних у загородженнях.

Скриншоти російських ресурсів з інформацією про птахів, врятованих з антидронових сіток
Таким чином, російська пропаганда знову вдається до тактики перекладання відповідальності. Стратегію використання антидронових сіток першою почала впроваджувати саме Росія, масова загибель тварин стала прямим результатом її власних методів мілітаризації. Але у байдужості до тварин пропагандисти звинувачують Україну.
Проблема тварин, які потрапляють у пастки антидронових сіток в Херсоні, є реальною та потребує уваги. Проте використання цієї теми для звинувачень у «системній байдужості» – це класичний прийом російської пропаганди. Спроба виставити Україну «вбивцею їжаків» виглядає особливо цинічно на тлі того, що саме Росія перетворила Херсонщину на зону бойових дій та продовжує і дронові атаки, і дистанційне мінування житлових кварталів, від чого масово гинуть і люди, і тварини.
Ризики зникнуть лише за умови припинення російських дронових атак, які створюють необхідність у розгортанні антидронових мереж.
Інші матеріали про фейки та російську пропаганду на Херсонщині: