Що не так з формулою Штайнмаєра

Трагедія Іловайська мала би навчити нас, що не можна довіряти Кремлю. Домовленості з агресором тоді коштували нам сотень життів.

Сьогодні ж чуємо, що українська влада погодилась на реалізацію плану Штайнмаєра. Цей план — не універсальна пігулка, з якою настане мир.

Цей план стосується лише одного із пунктів Мінських угод, який несе величезні загрози для України. Він передбачає особливий статус для окупованих Росією територій після проведення виборів.

Українська влада поставила собі за мету настання миру. Але нам не потрібен мир за будь-яку ціну і без перемоги. Що б не казали політики на камеру, на війні є лише переможець та переможений. Навіть коли цивілізовано укладається мир — за столом не буває рівних сторін. І ми не маємо права бути тими, кого перемогли. Не маємо права поступатися своїми інтересами, бо це — не «конфлікт на Сході України», це — війна, що розпочалася із зухвалої агресії Російської Федерації. На цій війні ми вже втратили більше 13-ти тисяч людей.

Нам пропонують назвати виборами те, що буде відбуватися в присутності російських військ, під тиском окупантів. Проводити вибори можна лише після остаточної деокупації, після того, як останній російський солдат покине нашу територію.

Інакше вибори лише легітимізують російську окупацію, дадуть змогу російським терористам розповзтися по всій території України та «законно» впливати на ситуацію в країні. Свідомо віддавати частину своїх територій окупантам — це не шлях до миру. Це — капітуляція.

Нагадаю, що вже одного разу, Україна була готова провести вибори на окупованих територіях. Тоді для цього навіть ухвалили відповідний закон. Але Кремль завчасно провів фейкові вибори — під дулами автоматів та без дотримання будь-яких стандартів. І це все, що треба знати про домовленості з Москвою про «мирне врегулювання». 

Крім того, реалізація Мінських угод за планом Штайнмаєра розділить питання окупованого Криму та війни на Донбасі. А це — прямий шлях до остаточної втрати півострова та уникнення Росією відповідальності. Ці питання можна розглядати лише разом, і це те, над чим 5 років працювали українські дипломати.

Попри це все, реалізація плану Штайнмаєра означає зняття санкції з Росії. Дипломатично, але доступно пояснив, у чому проблема з формулою, Павло Клімкін.

Якщо ми дійсно хочемо миру та збереження державності, маємо боротися, тиснути на Росію на міжнародних майданчиках.

Закінчення війни можливе лише, коли Росія виведе свої війська з наших територій, поверне всіх українських бранців, Україна відновить контроль над своїм державним кордоном та буде дотримано статтю Конституції про суверенну та унітарну державу.

Все решта — це капітуляція, якої не можна допустити.

Уляна Супрун