Росіянам доведеться оплачувати путінські рахунки. Довго і з великими відсотками

24 лютого 2022 року Путін оголосив про початок великої війни у центрі Європи. У своїй уже абсолютно шаленій голові військовий злочинець Путін таким чином відповів на "образи" з боку Заходу, насамперед США та НАТО. Ці образи він довго перераховував у своєму ранковому зверненні до громадян Росії, перш ніж оголосив війну Україні: "Мною ухвалено рішення про проведення спеціальної військової операції. Ми прагнутимемо демілітаризації та денацифікації України. А також передачі суду тих, хто вчинив численні криваві злочини проти мирних жителів, у тому числі й громадян Російської Федерації. До наших планів не входить окупація України. Ми не нав'язуємо нічого нікому силою. Хочу звернутися до зовнішніх сил, хто б не намагався створити загрози для Росії, відповідь буде негайною. Ні в кого не повинно бути сумніву, що прямий напад на Росію призведе до розгрому та жахливих наслідків для потенційного агресора".

Тобто мета – знищення однієї з найбільших європейських країн, її окупація, зміна керівництва, повне знищення армії, встановлення маріонеткового режиму та масові репресії.

Кожен нормальний громадянин Росії сьогодні почувається так, як почувалися нормальні німці 1 вересня 1939 року. Це найганебніший момент в історії моєї країни, і вже точно в історії пострадянської Росії.

Для "обґрунтування" початку великої війни в центрі Європи Путін послався на 51 статтю Статуту ООН, в якій передбачається право на військову відповідь у разі нападу на країну-члена ООН. Єдиною ознакою такого нападу України на Росію було звернення до Путіна голови ДНР, колишнього МММ-щика, а тепер військового злочинця Дениса Пушиліна.

Жодних раціональних причин, що піддаються розумним поясненням, для розв'язання великої війни в центрі Європи, у Путіна немає. Ні економічних, ні політичних, ні правових. З точки зору економіки та політики рішення Путіна є самогубним, зокрема й для нього особисто. Причому, не у віддаленій, а у середньостроковій перспективі.

Єдина причина – глибокі, незворотні, сильно прогресуючі відхилення у психіці. Не вдаючись у нетрі психіатричної діагностики можна з упевненістю сказати: на чолі величезної ядерної держави стоїть божевільний маніяк. У прямому, а не метафоричному значенні слова.

Завдання усунення Путіна від влади сьогодні виходить на перший план як пріоритетне завдання людства. Не менш, а чи не більш актуальним, ніж боротьба з пандемією, є захист навколишнього середовища та боротьба з глобальним потеплінням. Просто тому, що Третя світова термоядерна війна обнулює решту загроз, оскільки зникне більшість тих, кому щось загрожує, а ті, хто залишиться, будуть зайняті простим виживанням. Сподіваюся, після того, що сталося, мало в кого залишилося сумнівів, що Путін може розпочати ядерну війну.

Безумство, яке деякий час вирувалося в його голові, і проривалося в окремих його виступах, вирвалося на свободу і тепер діє за своїм сценарієм.

Шанси зупинити кошмар має Україна, Захід та громадяни Росії.

Опір, який уже чинить українська армія та народ України, вже призводять до втрат агресора. Чим більше цих втрат, тим вища ймовірність зриву бліцкригу, після чого силу можуть набути інші фактори.

Заходу і не тільки Заходу зараз саме час запровадити ті самі "санкції з пекла", про які говорив Байден. Економічне знищення нового Гітлера ХХІ століття – зона відповідальності насамперед США. Сьогодні, напевно, єдиний випадок, коли є сенс наслідувати поради президента Чехії Земана: відключити Росію від Swift.

Окрема і дуже важка розмова про те, що зараз можуть зробити громадяни Росії. І не тільки ті, в кому живе совість, а й усі ті, хто товаришує з таблицею множення і тому розуміє, що Путін реально прямо зараз нищить не тільки Україну, а й Росію. Патріотом Росії сьогодні є той, хто робить кроки для поразки путінської орди, що вторглася в Україну, бомбить її мирні міста і вбиває мирних громадян.

Кожен голос на площі чи навіть в інтернеті проти війни на підтримку України та її армії розкручує спіраль мовчання, а реально створює антивоєнний рух у Росії.

Ідеальним варіантом було б зараз повалення Путіна його генералітетом, але шансів на це небагато. Весь світ бачив "казус Наришкіна". Путінське оточення, по-перше, боїться Путіна набагато більше за перспективи міжнародного трибуналу, а, по-друге, вони всі як один пов'язані кров'ю, і не тільки в переносному значенні слова.

Наслідки для Росії будуть довготривалими та дуже важкими. Можливі короткострокові наслідки при вступі путінізму до його завершальної стадії, яку треба прямо називати маніакальною, виглядають так:

- військова цензура;

- вилучення вкладів населення на потреби війни;

- різке зниження рівня життя населення;

- запровадження воєнного стану (у разі протестів).

Після обвалу путінського режиму можливе припинення існування Росії в нинішніх межах.

Платити за путінськими рахунками доведеться всім. Довго та з великими відсотками.

Але це все згодом. А зараз – слава Україні!

Ігор Яковенко, переклад Gazeta.ua

RFE\RL Graphics