Про прірву між інтелектуалами і "простим, мудрим народом"

Я що сказати хотів. Ми тут сидимо в своєму фейсбучеку, розглядаємо стратегії розвитку, волонтеримо, гаряче сперечаємося, слідкуємо за цінами на нафти і біткойни, підтримуємо НАБУ, чесні суди, конкурентоспроможність українського контенту.

Намагаємося відфільтровувати зі своїх стрічок вату, вишевату і наглухо їбанутих. Коротше, в світле майбутнє віримо і дивимося.

А потім виходимо за хлібом, сідаємо до потягів, а там - суцільні Свати/Фізруки/Холостяки, Діана Шуригіна в купі із Задорновим, Маша і Медведь та Пусть говорят.

І ти, сука, дивишся на них і хочеш думати, що вони просто з іншої планети і зараз вони сядуть на свій рейс, улетять на свій Альдебаран і не будуть псувати тобі нєрви.

Але хєра: в них те саме громадянство, що і в тебе, більше того, вони ще й ходять на вибори і голосують за людей, яких ти дико ненавидиш і від яких мрієш очистити соціум, також відіславши на Альдебаран чи ще куди подалі.

І що ж робити, господа? 

Ні, зрозумійте вірно, я за демократію, свободу і всі діла, але як зробити так, щоби долю мене і моєї держави не визначали фанати Машимедведя та Фізрука-4?

Зараз - 192-га річниця т.зв. повстання Декабристів. Хто хоче повної картини - міняйте статистику українських запитів і гугліть. А якщо дуже коротко - аристократи-офіцери вивели кілька тисяч солдатів на Сенатську площу у Петербурзі, відмовляючись присягати на вірність Миколі І, і вимагаючи зміни ладу на конституційну монархію(нехіла вимога, як на 1825 рік). Заколотники мали план, який із самого ранку посипався: капітан Якубович відмовився вести війська на Зимовий Палац, Каховський відмовився застрелити царя, Трубєцкой, що мав перейняти владу, десь завіявся і його шукали весь день.

Просто напередодні кульмінації подій 14 грудня 1825 року довкола Сенатської площі, за свідченнями самовидців, зібралося до 200 тисяч простих мешканців Петербурга, які були на боці повсталих. Але - аристократи-офіцери не наважилися закликати "чернь" до зброї, бо боялися і не розуміли її. У підсумку повстання було розстріляно там же, на Сенатській площі та прилеглих вулицях, майже 1500 солдат, на території сучасної Київської області придушення повстання тривало ще зо три тижні, у 1826 році п'ятеро чоловік було страчено, а кілька сотень - відправлено в сибірські єбєня.

Я теж боюся всіх цих людей, які накручують перегляди відвертому несмакові та лайну, бо не розумію їх. Але ось ця прірва між інтелектуальним авангардом(з певними узагальненнями вважаю, що громадянсько-активний український фейсбучек є саме інтелектуальним авангардом) та "простим, мудрим народом" - вона трагічна. І треба щось робити із цим, бов певний момент відсутність містків із цим простим та мудрим народом зіграє вирішальну роль, і нас розтопчуть.