Судді, гроші, автомобілі…

Підписавши угоду про Асоціацію з ЄС, Україна, по суті, взяла зобов'язання стати демократичною та правовою державою. Правовою - це, перш за все, означає, що закон має стати аксіомою: «Dura lex, sed lex», - «Закон суворий, але це Закон», а не: «Як дишло, куди повернеш, туди й вийшло».

За два з половиною роки в країні cталося  дуже багато змін. Але «дишло», на жаль, залишається все ще звичним знаряддям. Особливо Закон лояльний,  чомусь, до тих, хто його сам трактує і виносить рішення - до суддів. Зокрема, у корупційних справах, пов’язаних із декларуванням статків.  Хоча судова влада зазнала чи не найбільшої кількості реформ, ніж усі інші державні структури.

Як ми з’ясували з Єдиного реєстру судових рішень, упродовж 2017 року та до кінця березня 2018 року, співробітники Управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України намагались притягнути до адміністративної відповідальності за порушення вимог фінансового контролю чотирьох суддів. А саме, за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення: несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані (тягне за собою накладення штрафу від 1700 до 3400 грн.).  Однак зі всіх суддів обвинувачення було знято.

Але все по порядку.

Згідно з законодавством, якщо декларант придбав або продав майно на суму, що перевищує 50 прожиткових мінімумів (для працездатних осіб на 1 січня відповідного року), то він зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство з питань запобігання корупції у десятиденний строк. Ця інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій та оприлюднюється на офіційній сторінці веб-сайту.

Отже, перше звинувачення стосувалося судді Каховського міськрайонного суду Херсонської області Под'ячевої Інни Дмитрівни.

У  жовтні 2016 року, згідно з матеріалами справи, Інна Дмитрівна продала свій автомобіль за 250 тис. грн. Але повідомила НАЗК про це тільки через двадцять днів, тобто - із запізненням, несвоєчасно.

Справа розглядалася у серпні 2017 року суддею Бериславського районного суду Мариною Кириленко.

Підсудна Інна Под'ячева підтвердила, що дійсно, подала повідомлення про суттєві зміни у майновому стані з пропуском строку. Але сталося це, на її думку, з поважних причин, оскільки перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною.  

На момент вчинення правопорушення її сину виповнилося 10 місяців, і він був на грудному годуванні. Також через зазначену причину вона не мала можливості відвідати семінар, присвячений порядку заповнення декларації та повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, який проводили посадові особи НАЗК у вересні 2016 року в Апеляційному суді Херсонської області. Тому не зразу зрозуміла, що її майновий стан змінився: адже фактично просто поміняла автомобіль на його вартість у грошах.

Свою помилку виправила сама, без нагадування перевіряючих органів, тобто усунула порушення самостійно. Жодним чином не намагалася приховати факт продажу автомобіля та його вартість. Крім того, всю інформацію щодо продажу автомобіля зазначила також у щорічній декларації за 2016 рік, яку подала вчасно.

Оголошуючи рішення, суддя Бериславського районного суду Марина Кириленко підкреслила, що: «Жінка, в перший рік життя дитини, повністю віддана їй, а тому не може в повній мірі слідкувати за всіма змінами, які відбуваються у професійній сфері, навіть якщо жінка є суддею. З урахуванням викладеного  Інна Под'ячева не мала можливості з об’єктивних причин швидко реагувати на зміни, які відбуваються у професійній сфері та виконувати всі обов’язки, що покладенні на неї як на суддю».

Також, за висновками судді, правоохоронці перевищили свої повноваження і докази вини одержано незаконним шляхом - адже «в матеріалах відсутні офіційні звернення посадових осіб ДЗЕ НП України до НАЗК щодо отримання офіційної інформації від НАЗК щодо несвоєчасного повідомлення особою про зміни у майновому стані».

Справу закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Також правоохоронці намагалися притягнути до відповідальності суддю Нижньосірогозького районного суду Панкєєва Василя Миколайовича.

Згідно зі звинуваченням, Василь Панкєєв отримав 87 242,82 грн, нарахованих йому під час щорічної відпустки з 06 червня по 18 липня 2017 року включно. Ця сума перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2017 року (80 тис. грн.). Але суддя не повідомив НАЗК про суттєві зміни в майновому стані.

Справа розглядалася  в березні 2018 року суддею Великолепетиського районного суду Херсонської області Віктором Соловйовим.

У судовому засіданні Василь Панкєєв наполягав, що відсутня подія правопорушення. Дохід складався з заробітної плати, відпускних виплат та матеріальної допомоги на оздоровлення. Отже, немає ніяких ознак корупції, тобто зловживання повноваженнями чи іншого незаконного одержання матеріальних благ. Крім того, з усіх нарахувань з нього утримано 17012 гривень 36 копійок (податок, військовий податок). Таким чином всього отримав 70230 грн., що не перевищую «поріг». При цьому вказана сума отримана не одноразово, а двома частками.

Суд  дійшов висновку, що сторона звинувачення не довела вину Василя Панкєєва, що він отримав одноразово дохід у розмірі 80242 грн. 82 коп.

Провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю в діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 172-6 КУпАП.

Ще одне обвинувачення стосувалося судді Херсонського окружного адміністративного суду Гомельчука Сергія Васильовича.

Він своєчасно не повідомив, що придбав автомобіль, «BMW X5» вартістю 520 тис. грн.

Справу у вересні 2017 року розглядав суддя Херсонського міського суду Костянтин Рєпін.

Сергій Васильович наполягав, що в його діях відсутній склад правопорушення.  Оскільки в день підписання договору-купівлі продажу автомобіля перебував на робочому місці в м. Херсоні та не знав, що такий договір був укладений. А коли дізнався, то негайно подав повідомлення про зміну майнового стану. Крім того, вказав, що строк притягнення його до адміністративної відповідальності закінчився, оскільки посадовим особам Управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі Управління) стало про запізнення відомо раніше, ніж був складений протокол.

Вивчивши матеріали справи, суддя Костянтин Рєпін прийшов до наступного: дата складання адміністративного протоколу 09.08.2017 року, але Управління захисту економіки надсилало запит до Херсонського окружного адміністративного суду з проханням надати інформацію стосовно судді Гомельчука Сергія Васильовича для перевірки фактів, що можуть свідчити про вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією діянь ще 26.04.2017 року.

Отже, провадження закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Але особливо цікава справа судді Каланчацького районного суду Максимовича Ігоря Вікторовича.

Він несвоєчасно повідомив НАЗК, що придбав в м. Чорноморськ Одеської області нежитлове приміщення загальною площею 138,5 кв. м., вартістю 80 тис. грн.

Справа розглядалась суддею Горностаївського районного суду Галиною Посунько у вересні 2017 року.

Ігор Максимович провини не визнав та пояснив, що він з 25 липня 1987 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з Максимович Галиною Василівною, яка працює суддею Іллічівського міського суду Одеської області. Отже, придбане нежитлове приміщення є спільною сумісною власністю їхнього подружжя. Тож з придбаного майна йому належить лише 1/2 його частини вартістю 40 тис. грн., що не перевищує поріг у 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня 2016 року, тобто 68 900 грн.

Крім того, доступ до Реєстру був обмежений або відсутній в результаті системних Інтернет-атак на Веб-портал Національного агентства та на мережеві ресурси державного підприємства «Українські спеціальні системи», про що підприємство надало інформаційного листа.

Через відсутність доступу до Реєстру, він та його дружина подали повідомлення про суттєві зміни майнового стану, коли змогли увійти до Реєстру.

Прокурор Віталій Макаренко заперечував щодо доводів про «сумісну власність». Адже відповідно до інформації Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, подружжя Максимович тривалий час не проживає однією сім'єю та не веде спільного господарства. До того ж, право власності на приміщення належить, згідно з довідкою з Державного реєстру речових прав, виключно  Ігореві Вікторовичу.

Але цитата: «Суд критично оцінює пояснення прокурора Макаренка В.С. про те, що подружжя тривалий час не проживає однією сім'єю та не веде спільного господарства, оскільки на підтвердження цих пояснень не надано належних та допустимих доказів... При цьому, державна реєстрація прав на вказане нерухоме майно на ім'я одного із подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя».

Справу закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Прокуратура намагалась оспорити всі ці рішення в обласному Апеляційному суді, але три скарги вже повернуто без розгляду, на четверту теж чекає та сама доля. Адже, як ми вже писали, з 2014 року представники прокуратури не мають права подавати апеляційну скаргу в справах про адміністративні правопорушення. Це можуть тільки особи, яких притягнуто до адмінвідповідальності, їх законні представники, захисники, потерпілі та їхні представники. І вказаний перелік - вичерпний.

Тобто для судів першої інстанції законотворцями штучно створено спокусливі умови для зловживань.

Незалежність і недоторканість суддів - один із елементів їхнього статусу, які гарантуються Конституцією і законами України. Однак недоторканність аж ніяк не повинна асоціюватися з безкарністю.