Мін’юст Петренка-Довбенка контратакував противників монопольних схем в ДВС та СЕТАМі

У ці дні відразу дві атаки на підвалини схематозу хочуть відбити акціонери Мін’юсту.

Перша історія має ім’я та прізвище – Андрій Авторгов. Так звуть приватного виконавця, який осмілився виконати рішення суду і списав з боржника (яким неофіційно називають дочку якогось російського банку) енну кількість мільйонів на користь стягувача, пишуть Наші Гроші.

Це провадження вже два роки валялось у державних виконавців, які і палець об палець не почухали, аби забрати боржника мільйони. Відтак цілком логічно виглядає заява Авторгова,

Мова йде про так звані «абонементи», які з певною регулярністю оплачують особи, незацікавлені в тому аби чиновники виконували якесь рішення на протязі якогось часу.

Однак запуск у 2017 році інституту приватних виконавців призвів до несподіваного для корупціонерів ефекту. Виявилось, що приватники абсолютно не зацікавлені в цих абонементах, бо вони ж живуть з того, що отримують комісійні за виконання стягнень. Авторгов стягнув гроші з боржника – отримав процент. Не стягнув – не отримав нічого. І задля отримання заробітку він осмілів настільки, що наплював на чийсь абонемент в ДВС. А для когось цей вчинок став втратою регулярного джерела корупційного заробітку. І виявилось, що цей хтось вирішив не спускати приватному конкуренту і позбавив його права займатись своєю роботою. Таке рішення прийняла 14 травня Дисциплінарна комісія приватних виконавців при Мін’юсті під керівництвом Сергія Шкляра, якого за чотири дні до цього звільнили з посади заступника міністра юстиції, відповідального за ̶а̶б̶о̶н̶е̶м̶е̶н̶т̶и̶ роботу державних виконавців.

Водночас в Верховну Раду запустили законопроект, який має ліквідувати прогалину в обороні корупційного схематозу. Планується закрити приватним виконавцям стягувати борги з когось, якщо по цьому комусь є провадження в Державній виконавчій службі. І у випадку прийняття законопроекту провадження знову будуть валятись роками в ДВС Мін’юсту, а корупціонери продовжать спокійно жиріти на абонементах.

Друга історія має назву – СЕТАМ. Це держпідприємство, яке Мін’юст створив для торгівлі арештованим майном. В нього частково перекочували схеми, які багато років діяли до того на цьому ринку, але стало однозначно чистіше. Для повноти і незворотності реформ не вистачало, аби мін’юстівці позбавились монополії на реалізацію арештованого майна, і схема продажу стала б подібна до системи «Прозорро», що об’єднує під своїм дахом купу приватних електронних майданчиків і не дозволяє нікому дорікнути тендерну систему у благоволінні до будь-кого.

Саме тому АМКУ провів своє розслідування і забрався 17 травня затвердити «вирок» щодо монополізму СЕТАМу і наказати Мін’юсту провести заходи по забезпеченню конкуренції.

Однак Мін’юст уперся. Взимку Кабмін вирішив затвердити своїм рішенням право наділяти Мін’юст монопольними повноваженнями. Але голова Антимонопольного комітету Юрій Терентьєв порадив лобістам монополії зайти ще далі: «Треба або на рівні закону визначити, що СЕТАМ є єдиним агентом із реалізації заарештованого майна, або ж створити передумови для конкуренції».

І після поради голови АМКУ відповідний законопроект прямо зараз протаскують в стіни парламенту для швидкого прийняття аби убезпечитись від претензій АМКУ. І створити додаткову можливість впливу на приватних виконавців. Бо де ж їм продавати арештоване майно, як не на мінюстівській площадці?

Наостанок перелік відповідальних за існування схематозу:

– міністр юстиції Павло Петренко;

– юрист Андрій Довбенко, якого вважають «смотрящим» по Мін’юсту;

– директор СЕТАМу Віктор Вишньов, який визнає себе старим товаришем Довбенка, однак кілька разів не відповідав автору цієї публікації при спілкуванні в фейсбуці «чи правда, що Довбенко ваш кум?»;

– вже екс-замміністра Сергій Шкляр, який був однокурсником голови АМКУ Терентьєва та замголови Адміністрації президента Олексія Філатова.

За даними «Наших грошей», у другій половині 2000-х років однокурсниками на юридичному факультеті КНУ ім. Шевченка були дружина Андрія Довбенка Даша Зарівна, нинішня дружина Віктора Вишньова Уляна, та Владислав Власюк, який після Майдану очолив Директорат з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції.