Досьє зрадників: «матусин синочок» павло філіпчук

«Мені страшно уявити, що буде, якщо він отримає владу... Філіпчук не повинен отримати владу. У жодному разі. Інакше завтра він загрожуватиме вам!»

Жанна Кисельова, головний редактор газети «Каховська зоря»

За рівнем своєї фріковості цей персонаж може зрівнятися хіба що зі схибнутим стремоусовим. Призначений окупантами одночасно і мером Каховки, і головою адміністрації, веселун-гауляйтер павло філіпчук має репутацію наркозалежного, який полюбляє постити в соцмережах свої дивні танці. Адекватними ці відео назвати складно, втім, як і його інстаграмні обіцянки «очистити підсвідомість і тіло». Може, і не звертали б на ці «веселощі» особливої уваги, якби це були лише витівки розпещеної улюбленої дитини своєї мами, але ж філіпчук мав статус і підприємця, і директора компанії, і депутата каховської та обласної рад. Не дивно, що саме ця недолуга персона відкриває парад крінж-гауляйтерів видання «Ґрунт медіа» в Instagram.

Колаборант філіпчук, на прізвисько «нашпаш», відомий у Каховці постійними скандалами та проросійською риторикою. За ним, колишнім регіоналом і місцевим депутатом, тягнеться довгий шлейф звинувачень у корупції та розтраті бюджетних коштів. Любить жити на широку ногу й не повертати борги (Укргазбанку він не повернув близько 14 тисяч доларів). Каховчани ж, які знають філіпчука як облупленого, вважають його абсолютним нікчемою:

Майбутній зрадник павло філіпчук народився в 1983 році на Львівщині в місті Золочів, раннє дитинство провів у Генічеську, в юному віці опинився у Каховці, де навчався в місцевій школі №1. Після закінчення у 2005-му приватного університету «Україна», де отримав спеціальність облік та аудит, одразу ж розпочав трудову діяльність приватним підприємцем.

Політика — сімейний «бізнес» родини філіпчуків. Батьки павла, ігор філіпчук і олена філіпчук, були не тільки керівниками місцевих комунальних підприємств, а й депутатами Каховської міськради. До речі, за плечима батька зрадника є багато паскудних справ: за даними місцевих журналістів та чиновників, він розкрадав очолювані ним каховські комунальні підприємства й одне за одним кидав у стані банкрутства, запускав руку до бюджетних грошей... Та й «мамєнька» не свята. Але вже це зовсім окрема історія.

Депутатство, як спосіб заробити

У політику павло філіпчук потрапив по стопах своїх батьків 2010 року, коли був обраний до Каховської міської ради від партії регіонів. Він йшов першим номером у списку та став керівником найчисленнішої в міській раді фракції. Місцеві ЗМІ небезпідставно звинувачували його в лобіюванні своїх родичів на посади керівників комунальних підприємств міста.

Запам'ятався каховчанам майбутній зрадник не роботою на благо міста, а кричущою безграмотністю в багатьох питаннях, численними образами та погрозами, зривами сесій, намаганням оголосити імпічмент міському голові. Без феєричного філіпчука тоді не обходилися нескінченні «розборки» в стінах Каховської міської ради.

Але місцеві ділки, намагаючись вирішувати власні інтереси в міській, а потім і обласній радах, із задоволенням вливали гроші в молодого політика аж до 2018-2019 років. Наприклад, філіпчук багато років був креатурою громадянина Швеції Карла Стурена, співзасновника та власника до 2018 року ТМ «Чумак», якого називали «господарем трьох партій» у Каховці (Батьківщини, Самодопомоги та опоблоку, місцевим осередком останньої партії деякий час керував саме філіпчук). За даними херсонських журналістів, Стурен не тільки став йому «дахом» від кримінального переслідування, а й просто утримував, виплачуючи йому заробітну плату нібито за роботу в компанії.

Та найголовніший «здобуток» філіпчука періоду депутатства в Каховській міськраді — реформа ЖКГ 2011 року, в результаті реалізації якої, бюджет Каховки виплатив мільйонні штрафні санкції. Пропонована філіпчуком «економія бюджетних коштів» (два каховські комунальні підприємства ліквідуються і створюється одне) мала на меті взяття родиною під контроль бюджетних потоків ЖКГ. Адже першою директоркою новоствореної «Каховської керуючої компанії» призначена мати натхненника і генератора реформи — олена філіпчук. Через незаконне фіктивне банкрутство лише одного активно діючого комунального підприємства «Наш дім» було завдано збитків громаді Каховки на майже 30 мільйонів гривень.

У 2015 році філіпчук піднявся на сходинку вище — був обраний до Херсонської обласної ради від партії опозиційний блок. Входив до команди голови облради Владислава Мангера, якого підозрюють у причетності до вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк. За квотою від опзж став головою бюджетної комісії, однак перший зверстаний під його керівництвом бюджет області ухвалювався проблемно і з істериками.

За фактом підкупу виборців на виборах у 2015 році проти філіпчука відкрили кримінальне провадження (кандидат у депутати активно роздавав виборцям подарунки, про що публікував звіти в газетах) — розслідувалося 5 епізодів на суму 6,4 тисячі гривень. І це тільки задокументована цифра, а реальна сума витрачених грошей на підкуп невідома. Але депутатський статус допоміг уникнути покарання — позбавлення волі до 4 років, справу до суду так і не передали.

З переходом філіпчука до Херсонської облради чвари в Каховці не припинилися, він продовжував керувати діями місцевих депутатів через свого «смотрящєго» в міській раді.

Скандалів на новому місці роботи, як завжди, вистачало. Те, що депутат ігнорував Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (стаття 9 регламентує виступ депутатів місцевої ради українською), для колишнього регіонала не дивно. Збурили суспільство і його дивні веселощі в робочий час. Найбільше ж запам’ятався депутат як учасник ковбасної баталії, що відбулась одразу ж після виборів. Креатив філіпчука з перфомансом на першій сесії Каховської міськради не вдався: він, «вітаючи» нового мера з перемогою на виборах, своїми «подарунками», ковбасою, консервами та горілкою, натякав на підкуп ним виборців, за що й отримав по голові тим же батоном ковбаси. Це намагання познущатися додало до його прізвиськ ще одне — глузливе «паша-ковбаса».

З переходом до облради доходи скандально відомого «борця із захмарними зарплатами чиновників» стали стрімко зростати. До роботи в облраді він був взагалі чи не малозабезпеченим безхатченком — його декларація за 2016 рік містить лише 45 870 грн зарплатні за неповних 3 місяці та відсутність житла взагалі. У 2017-му він задекларував зарплату у 232 тис. грн, а вже у 2018 році – 578,8 тис. грн. Щоденна зарплата депутата філіпчука була більш ніж 2 тисячі гривень, при тому, що розмір премії складав 293% від основного окладу. Непогано влаштувався рядовий чиновник облради, чия зарплата значно перевищила тогочасну зарплату президента і прем’єр-міністра України — і це при його воланнях про ефективне витрачання кожної бюджетної гривні!

Але у своєму оці пенька не помічає, а в чужому й порошинку бачить. І цю порошинку депутат роздував, у тому числі й у статтях за своїм підписом у каховській газеті, звинувачуючи всіх і вся в корупційних діяннях, щедро поливаючи брудом тих, хто стояв на шляху його амбіцій. При цьому інформація часто висмикувалася з контексту, а звинувачення створювалися за принципом російських фейків (правда і брехня в одній купі без розбору), за що філіпчук отримав ще одне прізвисько — «Каховська фабрика фейків».

Не дивно, що із пресою, яка його «пеньки» бачила неозброєним оком, у філіпчука відносини не склалися, з журналістами він мав постійні конфлікти. Про діяння філіпчука дуже багато писав Олег Батурін, який так характеризує зрадника:

Критику на адресу себе улюбленого філіпчук не сприймав взагалі. Через журналістське розслідування у 2018 році він позивався до редакції газети «Новий день» та журналіста Олега Батуріна, але суд програв. А у 2019 році вже Олег Батурін був змушений звернутися до поліції через погрози з боку філіпчука — порушувалося кримінальне провадження про перешкоджання журналістській діяльності, але поліція не захотіла займатися розслідуванням, справу закрили. Не виключено, що після окупації Каховки філіпчук доклав руки до викрадення журналіста – у березні 2022 року Олег Батурін провів у полоні 8 днів.

Погрожував розправою філіпчук не тільки журналістам, а й каховським депутатам і активістам, але зазвичай усе сходило йому з рук, бо, як каже представниця громадської ради при виконкомі Каховської міськради, яка добре знає ситуацію, «в поліції Філіпчука просто боялись, тому дозволяли йому все».

Загибель мрій

Не використати позачергові парламентські вибори як можливість покращити свій статус майбутній зрадник не міг. У 2019 він вирішив балотувався до Верховної Ради від опзж. Депутат Херсонської облради Сергій Хлань звернув увагу на невідоме походження коштів на передвиборчу програму філіпчука. Зараз можна сміливо припустити, що фінансування йшло саме з росії. Щобільше, після цих виборів він при офіційній депутатській зарплатні у 50 тисяч гривень придбав собі автомобіль бізнес-класу БМВ і регулярно відпочивав на курортах Балі та Індії.

У період балотування філіпчука рух «Чесно» зафіксував у діях кандидата 9 епізодів гречкосійства (подарував, придбав, підтримав). Також у його активі — кримінальна справа за фактом непрямого підкупу виборців під час парламентських виборів 2019 року, яка скінчилася нічим.

У 2020 році він балотувався на посаду міського голови Каховки. На ці вибори філіпчук йшов уже сам по собі. опзж не тільки не підтримала свого колишнього члена, висунувши іншого кандидата на посаду міського голови, а і взагалі виключила його з партії. Не виключено, що за фінансові махінації. Цікаво, що це не перше вигнання з партії — у 2012-му його «турнули» з партії регіонів за «дії, що дискредитують партію».

У гонитві за перемогою «нашпаш» втрачав здоровий глузд і впадав в істерику, дійшов до того, що напав на жінок-волонтерок кандидата-опонента, використовував неповнолітніх для блокування роботи його штабу.

За результатами виборів філіпчук посів лише третє місце, набравши 16,4% голосів. Він і раніше кілька разів намагався стати мером Каховки, але жодного разу не отримав підтримки серед виборців.

Після чергової невдалої спроби стати міським головою Каховки філіпчук замість очікуваної «істерики космічних масштабів» заявив про завершення своєї політичної кар’єри та зник з обрію.

5 місяців до війни філіпчук перебував у росії. 4 вересня 2021 року він виїхав туди через анексований Крим, жив у російському місті Сочі в розкішних апартаментах і знімав специфічні «ТікТоки» про власний «духовний досвід». За даними правоохоронців, саме під час перебування в Сочі його завербували російські спецслужби. За неперевіреною інформацією, майбутній каховський гауляйтер також отримав і громадянство Росії. 2 лютого 2022 року зрадник повернувся в Україну, де очікував наступних вказівок росіян.

До влади за допомогою зброї

До 1 квітня, попри окупацію фактично усієї Херсонської області, у Каховці не було постійного перебування російських військ — лише періодичні «набіги». Але філіпчук не сидів склавши руки та наближав до себе своїми діями омріяне крісло мера Каховки. Нехай маріонетковий, окупантський, фейковий — зате мер! І він розпочав проповідувати серед населення ідеологію «русского мира» та закликав переходити на бік ворога і змиритися з окупацією.

13 березня долучився він і до так званого мітингу в парку Слави в Херсоні на День визволення міста, де закликав підтримати окупантів. Закликав і каховчан до підтримки й покори. Користуючись штучно створеною ситуацією гуманітарної катастрофи, філіпчук 16 і 23 березня організував у Каховці та особисто роздавав людям продуктові пайки від росіян, схиляючи населення до співпраці з ворогом. За таку відверту зраду невідомі патріоти побили «благодійника». Після цього інциденту філіпчука не було в Каховці десь із тиждень, повернувся він у супроводі російських військових — очевидно, домовився про силове забезпечення йому умов для керівництва.

1 квітня 2022 року мрія невдахи таки здійснилася — російські окупанти за допомогою зброї «призначили» павла філіпчука керівником Каховки. Омріяну посаду в окупаційній адміністрації він зайняв добровільно й охоче. Імовірно, він сам і був ініціатором свого «призначення», хоча і сказав під час захоплення будівлі міськради, що рішення «очолити» міську владу було «чи не найтяжчим рішенням у його житті» (мовляв, для міста краще свій, ніж чужий). Своє гауляйтерство почав із погроз «відправляти на підвал» у разі непослуху. Але керівництво громади відмовилося від пропозиції співпрацювати із «новою владою», переважна більшість співробітників міськради почала виїжджати з міста. філіпчук довгий час сидів у будівлі міськради сам, в оточенні десятків російських військових, які охороняли його від мирних жителів. У тому, що філіпчук, як і всі зрадники, не є самостійним гравцем, і що за ним стоїть якийсь «куратор», ніхто сумнівів не має, за словами Сергія Хланя, реально всім у місті керують російські військові.

Ще в перший день гауляйтерства філіпчука співробітники міськради звернули увагу на те, як різко він змінився:

Можливі мотиви призначення павла філіпчука окупаційним головою Каховки пояснив політолог Володимир Молчанов:

5 квітня Філіпчук, називаючи себе «керівником тимчасової військово-цивільної адміністрації» Каховки, розповсюдив відеозвернення. Він критикував чинну українську владу й позиціював себе та жителів Каховки як окремий регіон, що бажає миру. Найперше, що зробив на посаді — удвічі урізав комунальникам зарплатню (бо росія стільки платити не зможе), мовляв, мало, зате «стабільно». «Зекономлене» клав до своєї кишені, вважає журналіст Олег Батурін:

«На посаді» гауляйтер філіпчук активно налагоджує схеми із ввезення та реалізації пального, «гуманітарної допомоги», а також займається перерозподілом сфер впливу в бізнес-економічній сфері району.

Разом із філіпчуком свій контроль над підприємствами почали встановлювати інші колаборанти, яких гауляйтер підбирає собі до пари: звільнені невдахи, загрузлі в невиплачених кредитах, дурнуваті та нікчемні, вічно всім незадоволені, проросійськи налаштовані ненависники України, з ностальгією за СРСР. Але цей букет «чеснот» не заважає «злагодженій команді» привласнювати державні та приватні об’єкти, навіть на геріатричний пансіонат «лапу» наклали: заклад пограбували, підопічних тероризують, працівників переслідують (і тут без «матусі» не обійшлося).

У травні Сергій Хлань повідомив, що філіпчук захопив звітність та цифрові підписи мерії: це дозволило йому деякий час розпоряджатися бюджетними коштами та з українського бюджету громади нараховувати зарплату самопроголошеним «директорам» шкіл, а також своїм людям.

Активна «діяльність» гауляйтера виглядає як один суцільний злочин. Він своїми так званими «указами» вимагав погасити всю заборгованість з комунальних платежів і загрожував арештами та «громадськими роботами» підприємцям та керівникам підприємств і установ міста, які цього не зроблять; забороняв працювати підприємцям, які не приймають російські рублі; вимагав сплачувати щомісячну «данину» місцевій окупаційній «адміністрації» готівкою: підприємцям — за видачу «тимчасового дозволу» на торгівлю, фермерам — за дозвіл на ведення сільськогосподарської діяльності.

павло філіпчук біля першої віджатої в місті аптеки

Не гребував і відкритими грабунками — у червні російські військові вичистили каховські відділення Ощадбанку та МТБ-банку. Вивезенням оргтехніки та іншого майна керувала мати гауляйтера олена філіпчук. У липні ж при розкраданні відділення Укргазбанку разом з окупантами був помічений його батько ігор філіпчук, також місцевий колаборант. Родинна справа процвітає за будь-яких умов.

Журналіст Олег Батурін вбачає безпосередній вплив «матуськи» на «керівні дії» каховського псевдоочільника:

олена філіпчук свого часу очолювала в Каховці комунальне підприємство «Каховська керуюча компанія». 2012 року прокуратура порушила кримінальну справу за фактом розкрадання матеріальних засобів. олена філіпчук була визнана винною, при цьому покарання уникла – потрапила під амністію, але була звільнена з посади.

Колаборант радо роздає інтерв'ю російським пропагандистським псевдозмі, де звинувачує у всьому українську владу, виставляє себе героєм-визволителем від усіх бід і хизується так званими «досягненнями».

Але каховський гауляйтер добре відчуває, як йому «підпікає», і з початку серпня готує шляхи втечі з України. Принаймні, свою матусю, з якою обкрадав громаду, він уже відправив до Грузії — начебто відкривати ресторан. Зрадник настільки боїться за своє життя, що з дому на роботу та назад пересувається в кортежах охорони та навіть припинив прийом громадян.

І ще одна приємна для каховчан новина: у вересні колаборант філіпчук потрапив до санкційного списку США.

Та й українська прокуратура не дрімає. 6 березня 2022 року проти колишнього депутата  розпочато кримінальне провадження за фактом вчинення дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади з використанням засобів масової інформації (ч. 1 ст. 111, ч. 3 ст. 109 КК України).

13 квітня Офіс Генерального прокурора повідомив філіпчуку про підозру в державній зраді та колабораційній діяльності (ч. 2 ст. 111, ч. 5 ст. 111-1 КК України). За державну зраду у воєнний час підозрюваному загрожує 15 років ув’язнення або довічне позбавлення волі з конфіскацію майна. Окремо за колабораціонізм – від 5 до 10 років тюрми із забороною на 10-15 років займатися певною діяльністю та з конфіскацією майна або без такої.

23 вересня Служба безпеки України завершила розслідування щодо так званого «голови» Каховки павла філіпчука. Його судитимуть за статтями «Державна зрада» та «Колабораційна діяльність» Кримінального кодексу України. Залишається сподіватися, що чкурнути до мамці в Грузію, або ще кудись, зрадник не встигне та отримає за скоєні злочини по повній.