Допоможи мільярдеру: хто отримує найбільші аграрні дотації з бюджету?
Принцип розподілу грошової підтримки для аграрних бізнесменів із держбюджету викликав хвилю обурення, коли у 2017 році з’ясувалось, що позаштатний радник президента Петра Порошенка і мільярдер Юрій Косюк отримав на свої птахофабрики найбільше дотацій із-поміж усіх українських аграріїв.
Тож «Схеми» вирішили перевірити, наскільки рівний і однаковий підхід до всіх охочих отримати державну допомогу у цій сфері. Усе виявилось достатньо непрозоро: комісія при міністерстві, яка визначає розмір дотацій, забороняла журналістам програми фіксувати на відео свої засідання, а документи про отримувачів грошей платників податків виявилися вкрай важкодоступними. Зрештою, вдалося з’ясувати, що серед найбільших отримувачів бюджетної допомоги – компанії народних депутатів (насамперед членів аграрного комітету парламенту). У час, коли звичайним фермерам подекуди навіть не повідомляють про причини відмови, фірмам таких бізнесменів, як Косюк, сприяють навіть тоді, коли формально не всі документи відповідають вимогам.
У 2018-му найбільшу допомогу від держави знову отримали фірми, пов’язані з мільярдером Юрієм Косюком. Ідеться про близько 970 мільйонів гривень – суму, яка, наприклад, схожа на ту, що витратили у 2018-му на ремонт і утримання усіх доріг Харкова чи всієї Чернігівської області.
Загалом на всіх аграріїв торік, за даними Мінагрополітики, розподілили близько 4 мільярдів гривень. Тож виходить, що компанії, пов’язані із однією людиною, отримали чверть від цієї суми.
Хоча картина може бути неповна, адже ця інформація – не з усіх програм фінансування, а лише з тих, до яких отримали доступ журналісти «Схем».
Якщо розділити ці гроші на кількість населення України станом на початок 2018 року, виходить, що кожен громадянин України умовно надав допомоги компаніям, пов’язаним з Юрієм Косюком, на суму близько 23 гривень. Це разом із дітьми та пенсіонерами.
Юрій Косюк – чинний позаштатний радник президента України Петра Порошенка. У 2018 році він став восьмим найбагатшим українцем, відповідно до рейтингу «топ-100» видання «Новое время».
Як же так сталося, що одному із найбагатших в Україні допомагає вся країна? І хто створює такі умови?
«Є система підтримки аграріїв. І хто та скільки отримує, вирішується автоматично», – наголошує прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Але як тоді пояснити той факт, що мільйони державної допомоги у 2018 році отримали компанії, власниками яких є депутати, члени аграрного комітету Верховної Ради, або ж агрофірми їхніх родин, родичів чи помічників?
Серед отримувачів дотацій «Схеми» обрали кількох (за принципом найбільшої суми) і виявили, що більшість із них пов’язана з депутатською групою «Воля народу» та фракцією «Блок Петра Порошенка».
Депутати-«прохачі»
Наприклад, одразу дві компанії – ТОВ «УкраАгроКом» і ТОВ «Колос», – де бенефеціарним власником є член аграрного комітету від «Блоку Петра Порошенка» Анатолій Кузьменко, – отримали у 2018-му допомогу від держави загалом на три з половиною мільйони гривень (приміром, така ж сума торік була виділена на модернізацію системи вуличного освітлення цілого Хмельницького).
Сам Кузьменко наголошує, що мільйони отримав не він, а компанія, «згідно з ухваленими законами».
Одну із найбільших дотацій на Чернігівщині (за цим же напрямком – утримання корів) – два з половиною мільйони – отримала у 2018 році і фірма родини (дружини і батька) члена профільного парламентського комітету від «БПП» Олега Дмитренка – сільськогосподарське товариство «Батьківщина».
«Це дотація на кожну голову великої рогатої худоби… Це не дотації, це просто кошти для того… В державі, у Міністерстві аграрної політики зацікавлені в тому, щоб усі підприємства зберігали тваринництво. Я знаю, що в підприємства, де працює моя дружина, мій батько, одна з найбільших кількість голів ВРХ (великої рогатої худоби). Вони на сьогоднішній день утримують понад 5 тисяч голів ВРХ. І це державна дотація на утримання ВРХ, щоб і ви, і ми мали кожен день молоко, м’ясо і так далі», – пояснив він журналістам «Схем».
Його колега по фракції і по комітету Петро Юрчишин до свого депутатства очолював підприємство «Візит», яке заснували його дружина і брат.
Минулого року ця фірма отримала від держави для часткового відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин шість мільйонів гривень. І це – одна з найбільших сум, наданих державою у Вінницькій області.
«Я вам більше скажу, – наголошує Юрчишин. – Мій брат є заслуженим працівником сільського господарства України. Він – інвалід першої групи, який не працює, який відмовився від всіх пільг. І сьогодні він створив дві з половиною тисячі робочих місць, будує ферму, створює робочі місця. Я не знаю, скільки це. Це не стосується мене, бо у мене є депутатська діяльність».
Тим часом фірма «Бучачагрохлібпром» Петра Гадза на Тернопільщині– помічника депутата аграрного комітету від «БПП» Миколи Люшняка – отримала за різними напрямками щонайменше 14 мільйонів держпідтримки.
Чи немає тут конфлікту інтересів? «Схеми» поцікавились про це у самого Люшняка.
«Просте фермерське село, 1500 гектарів землі, уже тридцять років працюємо як окрема одиниця, даємо людям повністю роботу, люди працюють, люди заробляють кошти. То що, як при Радянському Союзі ферми? Ми їх збільшили. У нас там працювало, наприклад, 120 працівників, то вони так і працюють. Ми нічого не змінили», – відповів депутат.
Депутат від «Опозиційного блоку» Денис Омельянович теж є членом аграрного комітету Верховної Ради. У його декларації – цінні папери акціонерного товариства «АПК-Інвест». Ця фірма отримала у 2018 році найбільшу допомогу в Донецькій області за напрямком відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин – близько півтора мільйона гривень.
Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Стрижак так бачить цю тенденцію: «Під виглядом демократії, на демократичних умовах, демократичними способами вибирають людей, які є лобістами і захисниками своїх інтересів».
У коаліційній угоді фракцій парламенту 2014 року була зазначена підтримка насамперед сімейних фермерських господарств.
«Питання, як на мене, не в тому, як Косюк отримав такі кошти. Питання в іншому – чому в принципі так зробили програму: заявляли про те, що ми підтримуємо середні і малі господарства, ми вирішили, що будемо компенсувати саме будівництво ферм. При тому, що середній і малий бізнес сьогодні ферми фактично не утримує», – пояснює заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов.
Рекламні ролики про підтримку малих фермерів демонструють у будівлі Міністерства аграрної політики: у холі можна подивитися і з’ясувати, наскільки легко може отримати гроші дрібний і середній бізнес. Про підтримку малих фермерських господарств йдеться також у рекламних плакатах цього міністерства.
Але чи справді малий і середній бізнес отримує підтримку від уряду України?
«Я вважаю, що треба підтримувати успішних фермерів, які дають на сьогоднішній день робочі місця, які дають гідну зарплату, – каже перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів. – Агроіндустрії, ті, які є успішні, прозорі, формують робочі місця».
Але чи справді в Україні підтримують саме малі і середні фермерські господарства? Чи справді доступ до державних дотацій і ставлення до прохачів рівні, як декларують урядовці?
У листопаді 2018 року знімальна група «Схем» потрапила на засідання комісії Міністерства аграрної політики. Ця та інші комісії розглядають документи охочих аграріїв на отримання дотацій. Мова про мільярдні суми.
Щоб з’ясувати дати таких засідань і потрапити на них, «Схеми» завчасно (з серпня по жовтень) надіслали відповідні запити і листи. На те, аби отримати протоколи таких засідань, також знадобилось кілька місяців.
Більшість членів аграрних комісій, включно із її головою, – працівники Міністерства аграрної політики. Чому ж вони не хотіли, щоб «Схеми» знімали їхні засідання? Схоже, їх турбувало, що журналісти звернуть увагу на документи на столах посадовців. І, зрештою, відеофіксацію таки заборонили, дозволили тільки слухати.
Чи хотіли щось приховати?
Сільськогосподарський кооператив «Макарчик» на Херсонщині об’єднав сотні селян, які мають корів. Його очільниця Яна Каргіна пояснює: він був створений насамперед для захисту населення, «яке дуже потерпало від шахраїв», котрі купували молоко і не розраховувались.
Торік «Макарчик» подав усі необхідні документи на дотацію за напрямком «утримання корів», але грошей так і не отримав. Про причину відмови його керівництву не повідомили. Про відсутність дотацій кооператив зрозумів, коли не знайшов себе у переліку підприємств, яким допомогу все ж таки виділили.
Тоді керівництво «Макарчика» повторно звернулось до Мінагрополітики.
«Ми звернулись, аби вони роз’яснили, чи ми виконали всі їхні вимоги. Ми подали усі завірені печатками документи: відправили електронною поштою і «Укрпоштою», – розповідає Яна Каргіна.
Дотації за напрямком «утримання корів» можна просити двічі на рік: на одну тварину передбачено 750 гривень. Відтак «Макарчик» міг би отримати за цією програмою близько трьох мільйонів – суму, сумірну з тією, яку у 2018 році отримали за цим же напрямком компанії президента України Петра Порошенка «Зоря Поділля» і «Поділля».
Згідно з протоколом комісії Мінагрополітики, причина відмови кооперативу з Херсонщини – відсутність підтвердження зареєстрованих тварин, тобто бірок із номерами, які фіксуються на вусі кожної корови. Водночас, за словами Яни Каргіної, печаткою агентства скріплено 2305 голів худоби «Макарчика».
«Коли мені доповідали про цю ситуацію, я доручив спеціалістам міністерства відвідати ці кооперативи. Вони відвідали три чи п’ять кооперативів – на жаль, інформація підтвердилася, що ця худоба присутня тільки документально, фактично її немає», – каже в.о. міністра аграрної політики Максим Мартинюк(він подав у відставку за два дні до публікації сюжету).
Утім, у кооперативі кажуть, що для того, аби поцікавитися, справжні у них тварини чи «паперові», із міністерства до них ніхто не приїжджав.
Натомість Мінагрополітики надіслало «Схемам» зовсім інше пояснення відмови у дотаціях кооперативу «Макарчик», аніж зафіксовано у протоколі. Тепер головна причина полягає у тому, що корови були не у власності кооперативу (а, згідно з вимогою відомства, це б мало бути саме так).
При цьому на момент подачі «Макарчиком» документів були інші умови: на дотації могли претендувати всі утримувачі корів-юридичні особи. Правила гри уряд змінив уже після того, як подібні до «Макарчика» кооперативи вже подали документи.
«Чоми ми їх не отримали? Бо ми не є власниками корів. Спочатку були «утримувачі ВРХ», а потім внесли зміни і зробили «власники ВРХ», – пояснює голова іншого сільськогосподарського кооперативу «Добрі справи» Тетяна Токаренко.
Із понад двох тисяч заявок за цією програмою було відмовлено двомстам аграрним компаніям. Наприклад, тому, що аграрії надіслали свої документи лише в електронному вигляді замість паперового або ж надали не всі довідки (зокрема, із фіскальної служби).
Посадовці Мінагрополітики були суворі до найменших дрібниць і не йшли назустріч прохачам, хоча, наприклад, могли б попросити аграріїв донести необхідні довідки чи дослати документи.
Але чи до усіх було таке ставлення? Адже підприємство «Перемога нова», бенефіціарним власником якого є радник президента Порошенка Юрій Косюк, замість довідки про відсутність заборгованості надало лист. Комісія, згідно з вимогами, мала б йому відмовити, та натомість зробила привілей і попросила донести правильний документ, що врешті підприємство зробило на тиждень пізніше від передбаченого конкурсом терміну.
Напрямок допомоги, за яким отримала кошти ця компанія, – «часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів».
Найбільше коштів платників податків отримали компанії вже згаданого Юрія Косюка – понад 960 мільйонів гривень.
Близько 60 мільйонів пішло до фірми члена аграрного комітету Верховної Ради від групи «Воля народу» Сергія Лабазюка.
Загалом регіони, де розташовані підприємства Косюка та Лабазюка, – Вінницька, Хмельницька й Черкаська області – отримали найбільше дотацій.
«Підприємство, на якому працює 6 тисяч працівників, яке сплачує найбільше податків, яке є бюджетоутворюючим у Хмельницькій області, де воно фізично розташоване. Було б це фермерське господарство з трьома коровами – це було б несправедливо, бо це була б якась корупційна складова», – пояснив Лабазюк у коментарі «Схемам».
Найменше дотацій отримала Донецька область – лише 328 тисяч гривень.
Іще 9 областей, серед яких, зокрема, Одеська, Херсонська, Закарпатська й Сумська – взагалі не отримали за цим напрямком жодної копійки.
Родина фермерів Дзюб із Сумщини реконструювала своє господарство «Озон» власними силами. Але документи за програмою дотацій не подавали через те, що вона, на їхню думку, була анонсована не завчасно, а рік у рік. Але якби їм було відомо про таку можливість заздалегідь, то зробили б усе по-іншому.
«Документації там дуже багато, її не так просто зібрати. Треба, мабуть, рік витратити, щоб зібрати проектно-кошторисну документацію, всі інстанції пройти, затвердити це… Підтримку, як правило, отримують великі агрохолдинги. Треба підтримати такі невеличкі господарства, які тільки починають. А холдинги виживуть і самі – їм доступні європейські кредити, дешеві кредити, є застава. А в невеличкого сільгоспвиробника всього цього немає»,– пояснює заступник голови фермерського господарства «Озон» Дмитро Дзюба.
Цей напрямок щодо відшкодування вартості тваринницьких ферм і комплексів був розрахований на всіх тварин, але перекіс вийшов саме щодо підтримки птахівництва (саме компанії Косюка займаються цим бізнесом).
«Акцент на птахів»
Чому перевага птахівництву, а не великій рогатій худобі? Прем’єр-міністр Володимир Гройсман іншої думки: «Ви візьміть усю статистику офіційну і подивіться, і зробіть висновок. Якщо ви вважаєте, що треба щось поміняти, я до цього готовий. Не мають значення компанії. Будуйте свинокомплекси, молочно-товарні комплекси, ферми, засіюйте сади – і будете отримувати компенсацію».
А от на той момент в.о. міністра Максим Мартинюк пояснював журналістам: «Насправді я думаю, що епоха підтримки птахівництва добігає свого кінця».
«Ця галузь із урахуванням і дефіциту бюджету, і проблем з коштами не мала б у принципі отримувати дотації з держбюджету… Оскільки є висока конкуренція на зовнішньому ринку», – наголошує голова комітету АПК Торгово-промислової палати України Олег Юхновський.
Чи могли мільярдні дотації посилити позиції однієї групи компаній на ринку?
У 2017 році Антимонопольний комітет України почав з’ясовувати обставини різкого зростання цін на ринку курятини і досі вивчає, зокрема, те, чи є компанії Юрія Косюка під брендом «Наша ряба» монополістами на ринку та чи не впливає це на підвищення цін на курятину.
«Компанія «Миронівський хлібопродукт» займає частку понад 50% у певних сегментах ринку. Зараз проводиться дослідження, яке пов’язане з відносинами певних виробників курятини і рітейлерів», – розповів голова Антимонопольного комітету України Юрій Терентьєв.
Чому одна група компаній могла отримати суттєво більше за інших? Можливо, тому, що ані парламент, ані уряд не запровадив жодних обмежень на отримання державної підтримки для однієї особи? Цьому заважають, виявляється, дрібні бюрократичні перепони.
«Є ідея, яка могла б поставити крапку у всіх цих дискусіях – ідея обмеження розміру дотацій 150 мільйонами гривень в одні руки. Міністерство підтримує цю ідею, але технічно реалізувати це ми не можемо, тому що в Україні має бути створений реєстр пов’язаних осіб – а це сфера відповідальності Державної фіскальної служби», – каже Максим Мартинюк.
Із компаніями Юрія Косюка можуть рахуватися в урядових і парламентських колах.
Колишній міністр аграрної політики Юрій Мельник після звільнення у 2010 році почав працювати на групу компаній Косюка «Миронівський хлібопродукт».
Володимир Топчій – голова аграрної комісії, яка розглядає документи, подані прохачами дотацій, – раніше працював у компанії «Геоагроконсалт», клієнтами якої були саме підприємства Косюка.
А от чільник Мінагрополітики і прем’єр-міністр працювали посадовцями на Вінниччині, де і розташовані найбільші виробничі потужності цього бізнесмена.
У самому агрохолдингу Косюка «Миронівський хлібопродукт» вважають, що можливості рівні для всіх. «Будь-яка компанія, незалежно від імені її власника чи масштабів бізнесу, може претендувати на отримання державних дотацій, якщо дотримується умов постанови Кабміну від 7 лютого 2018 року. Весь обсяг державної підтримки, які одержали підприємства «МХП» у 2018 р., був наданий на підставі їхньої повної відповідності критеріям, встановленим чинним законодавством», – мовиться у відповіді прес-служби компанії.
Водночас усе одно виходить, що найбільшу державну допомогу, передбачену для аграріїв, отримали компанії осіб, наближених до влади. Зокрема, мільярдера Юрія Косюка, який залишається позаштатним радником президента.
Великі дотації отримали і фірми, пов’язані з депутатами-членами аграрного комітету Верховної Ради.
У деяких випадках, як виявили «Схеми», декларована урядом рівність і однаковий підхід до прохачів державних дотацій – лише заяви, далекі від української реальності.
Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/
-preview.webp)
-preview.webp)
