Декларації суддів. Земля – гектарами, будинки – сотками.

Суддя вищого адміністративного суду Євгенія Усенко, яка за інформацією руху "Чесно" потрапила в ТОП латифундистів України, розповіла, звідки у її декларації з'явилися гектари земель. Євгенія Усенко у електронній декларації зазначила 6 земельних ділянок, 4 з яких на Херсонщині, вимірюються гектарами.

"Мені задавали питання, що я в рейтингу суддів латифундистів. Це земельні паї, які були отримані моїми батьками, які були працівниками радгоспу "Львівський" Херсонської області, Бореславський район і при розпаюванні майна цього господарства – мої батьки, як працівники цього радгоспу, отримали земельні паї... у батька було 7 гектарів і в мами така сама (кількість) "



Суддя вищого господарського суду України Геннадій Кравчук у 2013 році задекларував 1 млн. 200 тисяч гривень у рядку дарунки, призи. Про що повідомила програма СХЕМИ (спільний проект Радіо Свобода та UA:Перший). Тоді журналістам він розповів, що "не готовий говорити, давайте подивимося декларацію...Не знаю, що це за записи...і звідки ця інформація у вас."

Цього разу суддя Кравчук розповів, що це був подарунок від матері та інформував, що після виходу сюжету його перевіряли правоохоронні органи.

– Це були подарунки, – суддя Кравчук

– А від кого?

– Від моєї мати

– 1 млн грн?

– Все перевірено – по вашій публікації була перевірка

– А хто перевіряв?

– Прокуратура антикорупційна, податкова

Згодом він додав, що подарунок був у вигляді майна.



Загалом, аналіз декларацій суддів вищих судів України демонструє масове декларування ними недобудов, про які раніше вони переважно не згадували у своїх деклараціях. Зокрема, значна кількість об'єктів незавершеного будівництва з'явилася у деклараціях суддів, які були звільнені постановою верховної Ради у вересні цього року.

Це – зібрання суддів вищого господарського суду України.

Цього разу тут зібралося на 25 суддів менше, ніж їх було ще у вересні. Більшість з них подали у відставку. Лише один з них – за власним бажанням, двоє звільнено за порушення присяги. Водночас, суддю Віктора Татькова, звільненого у вересні парламентом, можна було ще наприкінці жовтня побачити у списках чинних суддів, які були запрошені на збори суддів вищого госпсуду.

"Є вже наказ голови (про звільнення), але до 2 листопада його не можна звільнити, так як він "у відпустці", – інформував голова вищого господарського суду. "Суддя Татьков підпав під закон про люстрацію. Це перший випадок у нашому суді за порушення правил сумісництва, за те, що займав посаду у вищій раді юстиції до квітня 2014 року", – розповів голова вищого господарського суду України Богдан Львов. Водночас, на засіданні присутній колишній суддя цього суду Іван Волік. Він один із десятків суддів, яких звільнили у вересні цього року і який повинен був теж подавати електронну декларацію.

Колишній суддя Іван Волік, присутній на зборах вищого господарського суду. Позначений стрілкою

У декларації судді Воліка в розділі незавершене будівництво з'явилася недобудова у 389 квадратних метрів у Києво – Святошинському районі Києва, задекларована на його дружину. Тепер уже колишній суддя Волік не охоче коментує появу недобудови.

- У мене немає за 16-й рік ніякого майна, – екс суддя Волік

– Ви продали його чи що?

– То питання не до мене

– Незавершене будівництво...

– Що задекларовано, то задекларована – всьо свободни.



У першій паперовій декларації за 2015 рік цього вже колишнього судді не було жодної згадки про незавершене будівництво так само, як і не зазначено було в декларації і члена його родини – власну дружину. Водночас, уже в уточненій декларації за 2015 рік, розміщеній на сайті вищого господарського суду, з'явилася і дружина, і житлова недобудова. Згодом, ця ж інформація повторилася і в електронній декларації. Суддя Волік – не єдиний звільнений у вересні цього року суддя, який показав недобудови.

Вперше, новий окремий рядок для вказування недобудов з'явився саме в електронній декларації. Чинна суддя вищого господарського суду Ірина Ходаківська вперше задекларувала 220 квадратних метрів недобудови у Макарівському районі Київської області.



"Недобудова – вона говорить сама за себе, недобудова і є недобудова. З 2001 року у мене є земля, яка була приватизована, на якій почалося будівництво", – розповіла суддя Ходаківська. "Вперше (декларую), оскільки раніше такого рядка в декларації не було, – додала вона.

Звільнена у вересні цього року суддя цього ж суду Тамара Гоголь теж вперше оприлюднила інформацію про 4 недобудови. У неї з'явилося 297 квадратних метрів садового (дачного) будинку під Києвом – у Вишгородському районі. І ще один будинок її родини розміром 373 квадратних метри, записані на чоловіка у Сваляві Закарпатської області. Додатково до цих житлових недобудов показані також ще 2 технічних приміщення, одне з яких теж у Сваляві розміром 173 квадратних метри.

Так само недобудову задекларувала інша суддя, звільнена постановою парламенту у вересні 2016 року – Ніна Кочерова. "Об'єкт повністю або частково побудований з матеріалів чи за кошти суб'єкта декларування або члена його сім'ї", – зазначено в її електронній декларації. Споруда збудована у Броварському районі розміром 157 квадратних метрів під Києвом.

У декларації звільненого через подання заяви судді вищого адмінсуду Дмитро Кривди задекларовано, що у 2016 його дружина набула право власності на житловий будинок розміром 144 квадратних метри. З огляду на те, що жодної копійки у рядку "вартість на дату набуття" не зазначено, можна припустити, що цього року новобудову було введено в експлуатацію.

Загалом, недобудови показані у деклараціях суддів не лише з вищого господарського, а й з вищого адміністративного суду, верховного суду, членів вищої ради юстиції та вищої кваліфікаційної комісії.

Суддя вищого адміністративного суду Надія Пилипчук у 2014 році у своїй паперовій декларації зазначала житловий будинок розміром 384 квадратних метри "на праві користування".

Утім, в електронній декларації будинок з таким самим розміром, імовірно той самий, яким суддя лише користувалася, опинився у рядку незавершене будівництво та з приміткою про те, що це "об'єкт, право власності на який не зареєстроване в установленому законом порядку".

"Об'єкт повністю або частково побудований з матеріалів чи за кошти суб'єкта декларування або члена його сім'ї", – зазначено у документі й, головне, у рядку власність зазначена сама суддя Надія Пилипчук. Таким чином, електронне декларування допомогло уточнити офіційно, чиїм саме будинком користувалася суддя. Виявилося, що власним. Суддя заповнила електронну декларацію перед своїм звільненням.

Ще 2 судді вищого адмінсуду, які написали заяви про звільнення, задекларували не лише незавершене будівництво, але й витрати на будівництво. Так, колишній суддя Дмитро Ліпський зазначив, що спільні витрати на будівельні матеріали та оплата будівельних робіт склала близько 250 тисяч гривень. Незавершене житлове будівництво, як зазначено, розміщене у Києво-Святошинському районі столиці.

Заступник голови вищого адміністративного суду (на сьогодні він уже не працює) Михайло Цуркан задекларував витрати на цеглу, бетон, віконні блоки та тепло накопичувачі, що склало 456 тисяч гривень. 272 квадратних метри житлової недобудови екс-заступника голови суду Цуркана розташовані, відповідно до інформації з електронної декларації, у Києво-Святошинському районі.

Юрій Тітов, суддя Верховного суду України, відряджений на роботу членом вищої кваліфікаційної комісії суддів України, де проводять оцінювання інших суддів, у 2015 році в деклараціях продемонстрував відразу 2 об'єкти незавершеного будівництва. Один об'єкт незавершеного будівництва розміром 279 квадратних метрів розташовано у Києво-Святошинському районі Київської області, інший розміром 199 кв.м у місті Балта Одеської області, які, відповідно до декларації, належать його батькові.

Член вищої ради юстиції Вадим Нежура у 2014 році, як суддя апеляційного суду м.Києва, не показав жодного ані житлового будинку, ані садового (дачного). Утім, в електронній декларації за 2015 рік у його родини з'явилося одразу 2 об'єкти незавершеного будівництва: один житловий будинок площею 484 кв.м у м. Бориспіль Київської області, власником якого зазначена дружина, інший – садовий (дачний) будинок розміром 138 км.м у Бориспільському районі Київщини, теж власником якого є дружина.

Член конституційного суду України, Віктор Кривенко у електронній декларації уточнив призначення іншого нерухомого майна розміром 1714 метрів. Це – міні-готель, який, як зазначено, з'явився у 2014 році і власником якого є дружина Наталія Савицька. Водночас, сам Віктор Кривенко записаний як власник незавершеного будівництва у Макарівському районі Київської області. Загальна площа недобудови зазначена, як "не відомо".

Володимир Мойсик, призначений суддею Конституційного суду України у 2016 році та народний депутат України 4-6 скликань, у електронній декларації зазначив 2 об'єкти незавершеного будівництва у Васильківському районі Київської області. Один – житловий будинок розміром 600 кв.м, інший літня кухня на 110 кв.метрів.