Складно виокремити сферу, на яку не вплинула б війна, і сімейні відносини не стали винятком. Про те, яких змін зазнали правовідносини сімейної сфери, які проблеми виходять на перше місце і які шляхи їх вирішення пропонують юристи, Медіаплатформі «Вгору» розповів адвокат громадської приймальні Херсонського фонду Милосердя та здоров'я, юрист громадської приймальні української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Данилов.
Певна тенденція до збільшення кількості звернень є, але головне, що принципово змінилося, – склад і структура питань. Якщо раніше до нас переважно зверталися з приводу стягнення аліментів (стосовно невиконання рішень про стягнення аліментів чи звернення до суду про стягнення), то зараз на перший план виходить питання розірвання шлюбу в судовому порядку. Наразі це найбільша кількість звернень у категорії сімейних справ. На мою думку, це результат прямого впливу війни на родини. Питання переважно пов'язані з територіальним перебуванням позивача або відповідача – за кордоном або в окупації.
Під час війни законодавство принципово не змінилось. Якщо подружжя не має дітей і є згода, то є можливість розірвати шлюб у позасудовому порядку. Достатньо звернутися до органів реєстрації актів цивільного стану і розірвати шлюб у передбаченій законом процедурі.
Якщо є неповнолітні діти або немає згоди сторін, тоді тільки судовий порядок. У порядку звернення нічого не змінилося. За загальним правилом, ми звертаємося до суду за місцем перебування відповідача. Але якщо ви хочете розірвати шлюб і у вас на утриманні є діти, то можна звертатися і за своїм місцем перебування. Тут основна проблема в тому, як звернутися до суду, якщо відповідач за кордоном або на окупованих територіях.
Якщо позивач за кордоном – діє механізм електронного суду. За наявності електронного підпису це найбільш правильний варіант – звернутися через електронний суд із заявою про розірвання шлюбу. Якщо електронного підпису немає, але ви користувач певних банківських установ, то зараз є можливість отримати його дистанційно. Ці механізми дозволяють звернутися до суду в електронному порядку, сплатити судовий збір і потім написати заяву, щоб справу розглянули без вас.
Також є механізми звернення через представника через доручення, можливість звернутися до адвоката. За кордоном багато хто користується таким механізмом.
Якщо позивач перебуває на тимчасово окупованих територіях, то електронний суд – єдиний можливий механізм.
Якщо за кордоном відповідач, то все залежатиме від того, де фізично він зареєстрований. Якщо він фізично зареєстрований на неокупованій території, то у нього є місце реєстрації. Якщо ви знаєте, що він за кордоном, але не знаєте більш детальної інформації, треба звертатися за цією адресою реєстрації, і туди будуть надходити судові повістки. Процес займе певний час, можливо, більш тривалий, але все ж таки справу розглянуть і без відповідача. Але якщо маєте інші шляхи комунікації – мобільний телефон, поштову адресу, то варто зазначити їх додатково, і суд це підтримує. Тоді людина, можливо, відповість на електронну пошту, скаже: я не проти розлучитися, або навпаки, я проти, я хочу зберегти родину. Такі випадки теж є.
Окреме питання – коли відповідач перебуває на окупованій території. За територіальністю, за кожним районом старого адміністративного устрою є суд, і він має розглядати справу. Зараз роботу певних судів які, перебувають на тимчасово окупованій території, виконують інші суди. Через це ви не позбавлені права звертатися в суд, але тут виникає необхідність повідомити відповідача про те, що існує така справа, і вручити йому пакет документів. Звичайно, є проблема, оскільки Укрпошта на окупованих територіях не функціонує, і такі справи тягнуться довго.
Якщо є якийсь зворотний зв'язок, тоді справи розглядаються. Якщо немає, то розгляд справи переважно відкладається, аж поки відповідачу не повідомлять про справу і вручать документи.
Також буває, коли з часом виявляється: людина виїхала з тимчасово окупованої території, зареєстрована як ВПО. Тоді є механізми встановлення його місця перебування і далі можна працювати, спираючись на його нову адресу. Якщо у вас на утримання діти, то ви звертаєтеся за своєю адресою, вказуєте адресу реєстрації чоловіка чи жінки й додатково повідомляєте, де він зареєстрований як ВПО.
Як це не дивно, але їх менше, ніж питань про розірвання шлюбу. Переважно вони також стосуються перебування на окупованій території, за кордоном або неможливості встановити місце перебування людини. В таких ситуаціях є два механізми стягнення аліментів у судовому порядку.
Спрощений варіант – судовий наказ, коли визначається певна частка доходу або певна частка прожиткового мінімуму. До суду звертається той з батьків, з ким проживає дитина, і суд аналізує факти. Якщо процедурні питання дотримані, суд приймає рішення, відправляє його відповідачу – і це фактично все. Така справа розглядається швидше.
Коли спрощений порядок не працює, ми звертаємося в позовному провадженні, в загальному судовому порядку — це важча, більш тривала процедура. Таке відбувається, коли боржник не згоден і оскаржує рішення суду. Або позивач просить, щоб аліменти визначалися не у відсотках від доходу чи прожиткового мінімуму, а були конкретною сумою. Або коли не встановлено місце проживання відповідача.
Тут нічого нового: загальні паспортні документи, документи які підтверджують, що це ваша дитина. Бажано документи, які підтверджують, що дитина проживає з вами, на даний час перебуває на вашому утриманні. Якщо це у вас є – інформація про доходи того з батьків, з кого стягують аліменти – це щоб суд розумів майновий стан цієї людини, якщо ви, наприклад, наполягаєте на виплаті певної суми.
Невиконання рішень про стягнення аліментів, які вже існують, – це другий блок питань по аліментах. Тут причин величезна кількість.
Багато хто виїхав за кордон, їх не можна знайти. Тобто, виконавча служба нараховує борги, але погашення і виплат фактично немає. Після перевірок, запитів по базі виявляється, що людина вже виїхала, а за кордоном механізмів і можливостей набагато менше, складнощів більше. Переважна більшість людей не може собі дозволити, наприклад, залучити адвоката, та й часто і фінансової доцільності цього немає.
Також розповсюджена проблема з перебуванням відповідача на тимчасово окупованій території.
По механізму вирішення, фактично, можна працювати тільки з банківськими рахунками, наполягати на їх арешті, і так далі. Але при цьому багато хто отримує допомогу як ВПО, якісь гуманітарні виплати. Це збільшує вірогідність можливості державного виконавця арештовувати рахунок. З іншого боку, навіть ті, хто ніколи не працював і не мав доходів, роками не платив аліменти, зараз оформили собі допомогу ВПО – тож маємо зворотний ефект від цього, дітки почали отримувати хоч якісь гроші.
Масових звернень немає, але тенденція до збільшення є. Трошки більше стало за рахунок того, що з'явились діти, позбавлені батьківського піклування. Це так званий статус мами-одиначки, коли в документах не зазначено батька, і фактично у дитини є лише один з батьків – мати. Якщо вона не виконує свої зобов'язання, умовно кажучи, залишає дитину на бабусю або дідуся, на тьотю або дядю, то виникає питання статусу дитини. Їй треба йти в школу, щоб хтось її забирав, вирішував з евакуацією, якимись гуманітарними питаннями.
Багато хто так жив і до повномасштабного вторгнення, бо заробітчан було багато, діти проживали з бабусю і дідусем. Але коли цей єдиний з батьків системно не виконує свої обов'язки, бабусі та дідусі позбавляють його батьківських прав і встановлюють опіку. Є механізм фінансової підтримки для таких випадків. Буває, мама позбавляє батьківських прав тата.
Складнощі у таких випадках є. Суди не дуже охоче йдуть на позбавлення батьківських прав. Якщо той з батьків, кого намагаються позбавити батьківських прав, робить хоч маленькі кроки назустріч (починає платити аліменти, пару разів зателефонував дитині), то суд з обережністю ставиться до такого і дає шанс на виправлення.
Той з батьків або родичів, з ким дитина проживає, перш за все має зафіксувати факт, що дитина проживає з ним. Вона зареєстрована разом з вами? Чудово! Не зареєстрована – значить, потрібно зробити акт або довідку ОСББ, квартального або сільської ради на підставі свідчень сусідів, що ви проживаєте однією сім'єю без реєстрації з певного періоду часу. Тобто, дитина з вами, і ви маєте право на звернення в інтересах захисту дитини. Це перший момент.
Другий момент – це системне невиконання батьківських обов'язків. Умовно його можна розділити на фінансову допомогу і, власне, спілкування з дитиною.
З фінансового боку: якщо тому передувало стягнення аліментів, є заборгованості, ви звертаєтеся до органів державної виконавчої служби й отримуєте довідки про розмір заборгованості.
Якщо говоримо про спілкування з дитиною, то тут буде потрібно підтверджувати факти у двох категоріях. По-перше, вам потрібно знайти людей, які потенційно будуть готові цей момент підтвердити в суді. Другий момент стосується тих питань, де батьки повинні брати участь в житті дитини, а не беруть. Наприклад, намагаються позбавити батьківських прав батька, а батько за останній рік не приходив жодного разу в садочок чи до школи, не цікавився життям дитини, не був на батьківських зборах, не водив дитину до сімейного лікаря тощо. Якщо є можливість отримати підтверджуючий документ, ви його намагаєтесь отримати.
Отже, ви підтвердили, що дитина з вами, що батько чи мати не виконує своїх обов'язків. Наступний етап – можна звернутися до органу опіки та піклування. Коли звертаються не батько або мати, то треба прокомунікувати з цим органом, оскільки надалі ви маєте подати документи й там мусять бачити вас. Так, ви родич, але ви не єдина людина, яка може отримати опіку над дитиною. Ви повинні відповідати мінімальним вимогам – і за станом здоров'я, і чи буде дитина, живучи з вами, мати свій куточок, кімнату. При зверненні про позбавлення батьківських прав законом обов'язково передбачено робити висновок – доцільно чи недоцільно позбавляти батьківських прав. Цьому передують вихід за місцем проживання дитини, за місцем проживання батьків, якщо воно відрізняється, відповідний аналіз, спілкування з сусідами тощо. Є можливість виступити всім зацікавленим особам, робиться висновок про доцільність. Потім суд розглядатиме і враховуватиме висновок органу опіки та піклування. Тому тут важливі моменти збирання інформації.
Це маєте визначити самостійно. Якщо мова про дитину, то тоді, коли порушуються її інтереси, або для закріплення певного фактичного статусу на даний час. У першому випадку маються на увазі аліменти, додаткові витрати, наприклад, на навчання або лікування. Про встановлення фактичних обставин ми говоримо, коли шлюб батьків фактично вже припинений, але юридично це не закріплено. В таких випадках я завжди рекомендую: якщо бачите, що якийсь процес відбувається і він вже не є незворотнім, фіксуйте його юридично.
Категорія, яка сюди підпадає, – це встановлення місця проживання дитини. Дуже багато було ситуацій, коли батьки живуть окремо. Кожен з батьків має право, щоб дитина проживала з ним. І Сімейний кодекс робить акцент: батьки люди дорослі та мають якось визначитися, домовитися, з ким буде жити дитина. Але при цьому говорить і про те, що якщо ви не можете це зробити, то є механізми встановлення місця проживання дитини через органи опіки й піклування або в судовому порядку.
Встановлення місця проживання дитини, звичайно, не впливає на права батьків стосовно права на спілкування, але фіксує, з ким дитина фактично проживає, хто відповідальний за дитину, хто її фактично утримує, хто нею піклується більшість часу. А інший з батьків вже відповідно бере участь у житті дитини (якщо бере, звичайно) шляхом аліментів, матеріальної підтримки, спілкування, якихось спільних зустрічей, побачень з дитиною і так далі. І знову ж, якщо це не виходить погодити, то є і судові механізми визначення часу спілкування з дитиною.
Насправді зараз таких звернень у нас не було. Були консультації щодо того, що жінки виїхали з дітьми за кордон не дають чоловікам спілкуватися з дітьми. Якщо до повномасштабного вторгнення батько міг не дати згоди на вивезення дитини за кордон, то після 24 лютого 2022 року порядок перетину кордону спрощений, і багато людей, які опинилися у складних життєвих ситуаціях, виїхали. До нас звертаються переважно чоловіки, які говорять про те, що хочуть спілкуватися з дітьми, але вони живуть зараз в Англії, в Німеччині, в Канаді… Тобто спрощення порядку виїзду за кордон мало й такі наслідки.
Адвокати громадської приймальні Фонду милосердя та здоров'я тримають руку на пульсі всіх нововведень і змін, щоб ефективно надавати юридичну допомогу кожному, хто її потребує. Щоб отримати відповіді на конкретні питання, і не тільки стосовно врегулювання сімейних відносин, проконсультуватися щодо інших ситуацій, які потребують допомоги юриста, звертайтесь за безоплатною правовою або юридичною консультацією до громадської приймальні Фонду. Також читайте матеріали Медіаплатформи «Вгору», до створення яких залучені юристи Фонду милосердя та здоров'я: про зміни у виплатах для ВПО, кому доведеться повертати 6500 гривень «єПідтримки», як за воєнного стану оформити спадок, як отримати субсидію, коли є борги за комуналку; як отримати компенсацію за знищене та пошкоджене майно.
Отримати безоплатну правову або юридичну консультацію фахівців громадської приймальні БО ФМЗ можна за телефонами:
+38 (066) 790 90 21,
+38 (066) 945 65 60
щодня з понеділка по п'ятницю з 9.00 до 17.00.
Електронна адреса: [email protected]
Задля безпеки та зручності клієнтів особистий прийом у Херсоні проводиться виключно за попереднім записом за номером телефона +38066 94 56 560.