Підтримати нас

Двічі пограбована та обстріляна. Історія херсонської Гончарівки

Автор статті
26 жовтня 2023 13:00
1,939
Поширити:

Окупанти двічі пограбували Херсонську обласну наукову бібліотеку імені Олеся Гончара, або Гончарівку – як ніжно називають її містяни. А після втечі з міста загарбники почали обстрілювати її з лівого берега реактивними снарядами та мінами.

З перших днів повномасштабного вторгнення росіян й окупації міста бібліотеку зачинили, аби не наражати персонал та відвідувачів на небезпеку. Продовжили працювати онлайн, так вже робили під час жорсткого карантину через епідемію ковіду. Але в будівлі постійно чергував хтось із вахтерів.

Якийсь час Гончарівка залишалася поза увагою ворогів, вони захоплювали інші адміністративні будівлі та комунальні установи. Проте у травні навідалися й сюди.

Судячи з усього, це були російські снайпери, які мали контролювати ситуацію під час заходів, організованих окупаційною владою 9 травня в парку Слави біля бібліотеки.

Адже заявилися саме озброєні військові. І зайняли приміщення Центру екологічної інформації ХОНБ, де з вікна – найкращий огляд парку та меморіального комплексу з «Вічним вогнем».

Втім, приміщенням Центру вони не обмежилися. Забрали з вахти ключі (вони з номерами кабінетів) та повідчиняли всі двері. Там, де ключів не було, – виламали замки.

Вояки жили в будівлі п’ять діб. А коли виїхали, працівники бібліотеки вирішили, ризикуючи власним життям, зібратися та перевірити, що загарбники там накоїли.

У мене кабінет доволі великий та комфортний, – розповідає керівниця Центру екологічної інформації Юлія Данилевська. – Окупанти знесли туди дивани з інших поверхів. І там їли, спали, курили на цих диванах. Нишпорили по всій бібліотеці,  після них зникли дрібні речі. Наприклад, окуляри в дівчат, чайники. У мене в кабінеті на полицях опинилися якісь жорсткі диски від комп'ютерів, а в медичному відділі – зникли. Ще вони окремою стопкою склали на четвертому поверсі, де у нас книги видають, видання про Бандеру, про Помаранчеву революцію, Майдан, про НАТО та Європейський Союз. Було помітно, що вони їх читали. Ще в стопці окремо поклали книги про те, як боротися з алкоголізмом, та якісь інші схожі видання радянських часів.

Співробітники прибрали сміття після росіяни, та забрали частину обладнання, яку змогли винести (рідкісні видання заховали ще раніше, на самому початку окупації). Пані Юлія, зокрема, взяла додому ноутбук. Все інше, у тому числі телевізор (величезна плазма) на якому демонструвала фільми, комп’ютер, принтер, – було просто заважким для тендітної жінки.

До серпня у бібліотеці майже нічого не відбувалося. Але потім окупаційна влада оголосила набір своїх працівників до книгозбірні. Аргументували це тим, що «действующие работники проявляют халатность, пренебрегают своими обязанностями, не работают». Й анонсували, що з 1 вересня бібліотека вже запрацює краще, «по-новому».

Ми з колегами в чатах над цим ще поіронізували, – згадує ті події керівниця Центру, – бо де вони знайдуть стільки фахівців? Бібліотеку відкрили не 1 вересня, а десь у 18 числах. Ми відстежували, як вони проводять заходи. Вся бібліотека не була залучена, оскільки дуже велика. Вони відкрили лише кілька кабінетів та переставили книжки: що їм не треба було, прибрали, а що треба – поставили ближче, на видні місця. І все.

З 80 бібліотекарів лише п’ять погодилися співпрацювати з окупаційною владою та вийшли на роботу. Решту «співробітників» набрали невідомо звідкіля. Хто ці люди, який стосунок мали до бібліотечної справи, працівники закладу досі не знають. Проте впевнені, що саме вони причетні до другого пограбування росіянами Гончарівки під час втечі з Херсона.

Фото зі сторінки бібліотеки у фейсбуці

З кабінету Центру екологічної інформації зникло все вищевказане обладнання та сервер від моноблока. А також – стільці, деякі столи для комп'ютерів, навіть авторські роботи з майстер-класів. Книжки з екології окупанти залишили. Проте їх зацікавили інші видання з інших відділів бібліотеки.

Фото зі сторінки бібліотеки у фейсбуці

Загарбники навіть не приховували пограбування херсонського закладу. Хизувалися на російських пабліках, як відкривають в окупованих селах на лівому березі нові бібліотеки з раритетними, рідкісними виданнями. А працівники Гончарівки впізнали на екранах та фотографіях книги зі своїх відділів, зокрема, з мистецтва та культурної спадщини, старовинні примірники.

За словами завідувачки відділу соціально-культурної діяльності ХОНБ Оксани Шестакової, наразі вже можна впевнено стверджувати, що вивезені майже усі дореволюційні видання. Залишилася дуже мала частина, лише пару коробок. Можливо, окупанти просто не встигли їх захопити, чи забули. Хоча, можливо, їх свідомо заховав хтось із колаборантів, бо вони стояли не на виду.

З великих цінностей залишилися лише «Атлас» українського видання 18 століття, прижиттєве видання "Кобзаря" Тараса Шевченка, та так звані книжки-малюки, тобто мініатюрні видання, – ділиться Оксана Шестакова. – Також з фонду вилучені книги українською. Де зараз вони, ми не знаємо. Ходили розмови, що вони їх знищували, палили. Але цього не зафіксовано, – наші прибиральниці, які там працювали на той час, цього не бачили. І слідів від багать навколо бібліотеки ми не знайшли. Тому поки просто говоримо, що ці книги вилучені. А замість них нам залишили карту Новоросії із Сімферопольського музею, сценарії заходів із проросійською пропагандою, фейки про Херсонську область. Щодо краєзнавчих та інших наших видань поки складно щось стверджувати, бо провести повноцінну інвентаризацію не вдається через постійні обстріли міста з лівого берега Дніпра.

Вперше бібліотека значно постраждала від обстрілів буквально одразу за кілька днів після звільнення Херсона. І йдеться не лише про споруду.

Між будівлею Гончарівки й меморіальним комплексом з «Вічним вогнем» стоїть флагшток. На ньому 19 листопада підняли український прапор. 

Вслід за цим на територію прилетіла зграя ракет та мін.

На кутовій стороні, що виходить до пам'ятника, всі вікна вилетіли, – пояснює пані Оксана. – Дуже постраждав наш центр обслуговування людей з особливими потребами, де була друга за значущістю в країні колекція книг шрифтом Брайля* (після Рівного). Знищено відсотків 70. Деякі книги, які стояли на полицях у три ряди, пробило наскрізь уламками. Інші – деформувалися від вологи та холоду, що проникали через вибиті шибки поки приміщення розміновували. А оскільки книги тактильні, їхні властивості зіпсувалися. Надзвичайно шкода, бо книги нові, серед них було багато для незрячих діток.

Вдруге під масштабні обстріли бібліотека потрапила у серпні 2023 року. Десь о 18 годині 2 серпня окупанти накрили щільним вогнем прибережні вулиці від стадіону «Кристал» до Гончарівки. Дах пробили, плити перекриття. У кабінеті бібліографії стіну зовсім знесло. А наступного дня – знову обстріл. Третього серпня вони більше вже по приватному сектору навколо били. Там горіло все. Але дісталося й бібліотеці. Водовідвід, зливку пробили. Багато книжок затопило.

Детальніше про обстріли 2 та 3 серпня 2023 року – у матеріалі Медіаплатформи “Вгору”:  “Микола Макарюк: “У той день по нас вдарило десь 10 – 15 снарядів”.

* Книги шрифтом Брайля – це спеціалізовані видання, які незрячі люди можуть читати самостійно за допомогою дотику. Текст має вигляд комбінацій опуклих точок. Друкуються на спеціальному устаткуванні й на спеціальному папері, схожому на картон, більш щільному, ніж у звичайних книг. Звичайні видавництва найчастіше не мають такого устаткування. Тому книжки з цим шрифтом дуже дорогі. Наприклад, 4 роки тому один примірник коштував щонайменше 700 грн. У скільки зараз це може обійтися, навіть уявити складно.

P.S. У рамках ініціативи «Трибунал для Путіна» документатори Української Гельсінської спілки з прав людини зафіксували вже близько 5 тисячі епізодів воєнних злочинів Російської Федерації проти цивільного населення Херсонщини. 

Крім того, фахівці мережі громадських приймалень УГСПЛ надають безоплатну правову та юридичну допомогу постраждалим від Російської агресії. У Херсоні громадська приймальня мережі працює на базі благодійної організації “Фонд милосердя та здоров'я”, документатор злочинів РФ по Херсонській області – адвокат УГСПЛ, юрист громадської приймальні ФМЗ  – Олександр Данилов.

Задля безпеки та зручності клієнтів особистий прийом у Херсоні проводиться виключно за попереднім записом за номером телефона +38066 94 56 560.

Про допомогу тим, хто побував у полоні та пережив катування – в інтерв’ю Олександра Данилова Медіаплатформі “Вгору”.

Правозахисники також розробили пам’ятку, як зафіксувати докази воєнних злочинів Російської Федерації  проти мирного населення України. 

P.P.S. Цю публікацію підготували у співпраці з глобальною ініціативою «Трибунал для Путіна». Якщо ви стали свідком воєнних злочинів, розкажіть нам про побачене в деталях (напишіть  на пошту: tribunal_for_putin@helsinki.org.ua). Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі.

Більше новин читайте на нашому телеграм каналі
Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ