...На одному з перехресть Олександрівки наш автомобіль раптом оточили корови. Зазвичай ці тварини агресію не виявляють, але в той день щось пішло не так. Важко сказати, чому автомобіль привернув увагу рогатих, але вони обступили його з усіх боків і, голосно мукаючи, почали загрозливо насуватися. Нам уже здалося, що біди не уникнути: ось-ось одна з корів навалиться всім своїм величезним тілом на багажник і зімне його, як сірникову коробку!
Але цього не сталося: в останній момент, немов злякавшись чогось, корови відступили, а потім і побрели далі. Втім, як з'ясувалося пізніше, одна з них все-таки трохи прим'яла задні двері. А машина, взагалі-то, була зовсім нова...
Ця несподівана історія, як розповідає Андрій Май, театральний режисер, менеджер і засновник мистецького центру Youkh, стала своєрідним знаком: центр буде заснований саме тут, в Олександрівці!
Село Олександрівка.
Звичайно, не тільки випадок із коровами посприяв такому рішенню. Чи не головним чинником стали дивовижні пейзажі в цьому селі Білозерського району Херсонщини, яке розкинулося на березі Дніпро-Бузького лиману. Приголомшливі сонячні світанки змусили майбутніх організаторів артоб'єкта - Андрія Мая та Євгенію Відіщеву - зробити вибір на користь саме Олександрівки.
Дніпро-Бузький лиман.
Так була втілена мрія, яка плекалася впродовж декількох років. Мрія про те, щоби заснувати своєрідний культурний майданчик для творчих людей: художників, дизайнерів, кінематографістів, драматургів, режисерів, поетів. З тим, щоби вони в цьому чарівному місці могли усамітнитися, об'єднатися і, перебуваючи в умовах ізольованої творчої резиденції, створювати нове мистецтво.
Креативно розмальовані ворота Центру.
Як згадує Євгенія Відіщева, кураторка мистецького центру, місце шукали ретельно. Спочатку увага була прикута до Київської області, але пізніше захотілося чогось більш "південного", романтичного й теплого. Взялися об'їжджати в пошуках гідного місця Херсонщину (тим більше, що Андрій Май - корінний херсонець). У сусідньому з Олександрівкою Станіславі був варіант із земельною ділянкою, але вирішили в підсумку, що Олександрівка все-таки найвигідніше рішення.
Ділянку й кілька покинутих сільських хат, усього за 20 метрів від берега лиману, купили на власні гроші. Місце дісталося в абсолютно занедбаному стані: весь ремонт доводилося (і доводиться) робити своїми руками.
У липні 2020 року ми остаточно влаштувалися в центрі Youkh, - розповідає Євгенія Відіщева. - Тут були тільки напівзруйновані будиночки, захаращений гараж і невелика ділянка поля, що заросла бур'янами в людський зріст. Взялися до роботи: вигребли гори сміття, пізніше облаштували житлові приміщення. Потім з'явився душ всередині, гаряча вода, практично "з нуля" зробили літню кухню, де зараз є сучасна електроплита й холодильник....
Допомагали з ремонтом молоді хлопці з Донбасу, які давно вже беруть участь у театральних проєктах Андрія і Євгенії. Усе робилося безоплатно, для самих себе і, знову-таки, своїми силами. Лише одного разу довелося вдатися до послуг фахівця: найняли електрика, який налагодив на ділянці всі пристрої й комунікації, пов'язані з електропостачанням.
Група молоді у віці 16-22 роки перебуває в Мистецькому центрі впродовж усього “теплого” періоду року. Артисти-резиденти, які приїжджають сюди на тиждень-два, називають їх іноді напівжартома, іноді напівсерйозно "ангелами-охоронцями" цього місця. І це зовсім не мовний зворот: молодь робить усе для того, щоби резидентам було комфортно - наскільки це можливо в умовах, коли весь необхідний ремонт ще далеко попереду, а жити тут доводиться в доволі спартанських умовах.
Юні волонтери, що працюють на громадських засадах, доглядають за територією, роблять щоденне прибирання, організували контейнери для роздільного сортування сміття, яке за домовленістю з місцевими автомобілістами регулярно вивозиться на полігон побутових відходів. Також необхідно постійно підтримувати технічний стан приміщень: кухні, двох душів, двох туалетів, усього водо- й електропостачання. Крім того, на території центру Youkh кілька плодових дерев (груші, яблуні), кущі винограду, які також вимагають постійної уваги. Є і своя живність: чотирилапий охоронець, пес-вівчар Ранок, кіт Травень, кішка Електричка. А в червні цього року з'явилося поповнення: четверо кошенят.
Як пригадує один із найактивніших волонтерів, якого можна назвати керівником цієї "команди", Віталій Гавура, навесні цього року, коли в центрі нікого не було, на територію пробралися злодії й обікрали гараж. Нічого особливого не пропало, однак, будь-який молоток, будь-яка стамеска, електропереноска й навіть відро для сміття, які ти сам придбав і віз сюди, можливо, аж із Києва, дорогі серцю хлопців та дівчат, як якісь особисті "предмети сили".
Перша "проба" артцентру відбулася тоді ж, влітку 2020-го.
Усі вже безмежно втомилися від "вірусного" карантину, усім хотілося нових емоцій і вражень, спілкування, творчості живої, а не онлайн, - каже Євгенія. - Так ми вирішили влаштувати першу "пробну" творчу лабораторію для молодих художників. Усе створювалося власним коштом, а єдиною умовою було - щоби кожен залишив після себе який-небудь артоб'єкт на пам'ять. І зараз ці роботи прикрашають наш Youkh.
Тепер докладаються зусилля, щоби центр діяв не тільки влітку, а й у холодну пору року. Передбачається, уже цієї осені в приміщеннях буде опалення: для цього вишукуються можливості облаштувати генератор. Не залишиться без діла й порожній гараж: у ньому хочуть зробити артгалерею, а над ним прилаштувати ще один поверх, який стане мінісценою для театральних перформансів.
А в липні 2021 року Youkh прийняв уже перші справжні, "дорослі" резиденції. Спочатку з допомогою Євросоюзу, Гете-інституту в Україні та Українського культурного центру була проведена лабораторія "Кіноберег", у якій, крім кураторів і менторів, узяли участь 15 молодих режисерів і сценаристів з усієї України.
Останні штрихи роботи над фільмами.
Протягом двох тижнів усі вони вчилися знімати кіно, а 17 липня їхні перші в житті документальні фільми були продемонстровані в Олександрівському будинку культури.
Учасники "Кіноберегу" з хвилюванням дивлять свої перші фільми.
У той день зал був переповнений: адже всі 16 кіноісторій присвячувалися жителям села, і вони з подивом, радістю й дещо сором’язливо взнавали в персонажах самих себе, своїх родичів, друзів, сусідів...
Новоспечені кінозірки Олександрівки.
Уже за кілька днів Youkh приймав ще один масштабний проєкт, присвячений цього разу драматургії. Спочатку туди прибули 8 вже відомих, досвідчених українських драматургів, які під керівництвом відомого автора Максима Курочкіна створюватимуть нові тексти. П'єси опублікують в альманасі, який так і буде названий - "8".
Далі, у серпні - подібні ж лабораторії для початківців, авторів до 20 років, і для зовсім юних драматургів віком до 14 років.
Драматург із Херсона Ігор Носовський ділиться враженнями:
Я вперше в Олександрівці та в самому центрі Youkh. Оточення тут, можна сказати, душевне. Можна відволіктися від постійної важкої роботи, яку я виконую вдома (працюю у сфері IT) і зануритися, нарешті, у творче середовище, обмінятися враженнями з колегами, поговорити про драматургію до пізньої ночі, не вмикаючи будильник.
...Засновники мистецького центру Youkh кажуть, що, великою мірою, на повноцінну "розкрутку" й сучасний ремонт центру необхідно ніяк не менше двох мільйонів гривень. Проте уже й зараз завдяки титанічним і майже альтруїстичним зусиллям ентузіастів Youkh живе абсолютно повнокровним життям.
Андрій Май:
Створити такий центр в умовах України досі ще непросте завдання, і, загалом, воно вирішується виключно завдяки ентузіазму тих, хто захотів створити цю резиденцію. Звичайно ж, ми спілкуємося з багатьма інституціями, такими, як Гете-інститут в Україні, Український культурний фонд, інші організації, які є нашими партнерами, і без яких теж було б дуже важко. Але, які б труднощі ми не долали, Мистецький центр уже відбувся, і ми віримо, що все головне ще попереду.
Херсонщина має ще багато цікавих та незвичних локацій, талановитих художників та митців, впевнитися в цьому можна, подивившись тревелшоу “Поїхали далі”.
Фото Миколи Леоненка. Головне фото з архіву Мистецького центру