Підводний туризм розвивається шаленими темпами. У 2018 році на Мальдівах відкрився перший у світі підводний готель. Новим явищем стають підводні художні галереї, як-от галерея скульптур Гаро біля узбережжя Вітсундей в Австралії. Та чи є перспектива розвитку цього виду туризму у Херсонській області, яка омивається двома морями, та на території якої розташовуються наймальовничіші місця дельти Дніпра?
Якщо коротко, то є. Херсонка Анна Полякова незабаром отримає міжнародний сертифікат “SSI Open Water Diver”, який дозволить їй занурюватися на глибину до 18 метрів у будь-яку водойму світу. Зараз вона тренується в херсонському тренажерному центрі “KMSTC”, де є усе необхідне для цього обладнання. Спробувати себе у дайвінгу Анна вирішила після перегляду відео:
"Я побачила, як дайвери занурюються в Єгипті до затонулого судна на глибину 30 метрів. Вони плавали трюмом затонулого корабля, де стоять оброслі водоростями мотоцикли часів Другої світової. Вслід за дайверами плили величезні мурени, мабуть, спостерігали за ними. Мене це відео зачарувало і я вирішила спробувати пірнути", - розповіла Анна.
Дівчина вирішила не відкладати свою мрію на безвік й одразу записалася на курси із дайвінгу в Херсоні. Спочатку занурилася у спеціальному басейні на глибину 3 метри, щоб зрозуміти чи буде їй комфортно. Хоч спорядження важке, близько 15 кілограмів, але Ані дуже сподобалося.
Херсонка Анна Полякова вперше занурюється під воду як дайвер-початківець
Нещодавно дівчина поїхала пірнати на Кінбурнську косу на глибину 6 метрів й отримала незабутні враження:
“Пливеш, а тобі на руку сідає морський коник, який не тікає від тебе, а обвиває палець хвостиком, наче грається, - пригадує Анна. - Мені настільки сподобалося, що я використала все повітря з балона. А коли виплила на поверхню до човна, то одразу ж захотіла знову пірнути. Скоро планую занурюватися у Дніпрі й подивлюся, що там”.
Інструктор, котрий навчає дівчину, Геннадій Полікарпов, розповідає: у рамках навчальних тренувань він разом з учнями пірнає в Дніпрі навпроти Парку Слави, а також на Кінбурнській або на Тендрівській косі. У Дніпрі в районі “Арештанки” доволі глибоко. На дні можна пороздивлятися великі валуни та камені. А на Тендрівську косу пірнальники приїжджають побачити затонулі кораблі й навіть літаки часів Другої світової війни.
“Виїжджаємо на Кінбурнську та на Тендрівську косу, - розповідає Геннадій Полікарпов. - Там багато затонулих суден часів Другої світової війни: і тральщики, і німецький літак “Юнкерс Ю-52”, і есмінець “Фрунзе”, який спущено на воду ще у 1914 році. Але від нього залишилася лише перша палуба. В Одесу їздимо подивитися на затонулий суховантаж “Суліна”. До 2014 року пірнати найчастіше їздили до Криму, а після анексії перестали. Зараз потроху намагаємося це відновити на материковій частині”
Відео дайвінгу на Тендрівській косі - дивіться за посиланням: https://fb.watch/7_-lj4o7Yw/
Але без супроводу інструктора пірнати на Тендрівській косі в районі есмінця “Фрунзе” небезпечно, адже наразі рятувальники проводять його розмінування. Роботи тривають ще з 2012 року, адже на борту потопленого корабля виявили 60 снарядів, торпеду й навіть 10 бомб. За дев’ять років рятувальники дістали й знищили майже всі вибухонебезпечні предмети, тож незабаром пірнати стане безпечно для всіх.
Піротехнік ДСНС проводить розмінування есмінця “Фрунзе”
Також пірнальникам цікаве пониззя Дніпра. Тут регулярно відбуваються всеукраїнські та обласні чемпіонати з підводного спорту. За словами начальника відділу рекреації національного парку “Нижньодніпровський” Сергія Шкарупи, розвивати підводний туризм є у планах:
"Для пірнань потрібна спеціальна підготовка, інструктори. На жаль, у нас в парку таких фахівців ще немає. Але ми готові до партнерських відносин і маємо бажання укласти меморандум з організаціями, які допоможуть нам у цьому" - поділився Сергій Шкарупа.
Наразі кожен охочий може помилуватися надводними красотами дельти Дніпра. Обрати цікавий для себе маршрут можна на інтерактивній мапі, що розроблена працівниками парку “Нижньодніпровський”.
А якщо вам цікаві більш екстремальні види відпочинку, то на Херсонщині їх дуже багато. У тревел-шоу “Поїхали далі!” ведучий Олександр Мудрий спробував усі види екстриму, які доступні херсонцям.
На початку червня 2018 року команда гідроархеологів із Національного заповідника «Хортиця» вирушила досліджувати турецький корабель XVII століття, що затонув у водах Дніпра на території Херсонщини. Під час експедиції знайшли ще один корабель, який знаходився приблизно у 70 метрах від першого.
Ймовірно, що судна прибули з Туреччини і перевозили будівельні матеріали для укріплення турецьких поселень у пониззі Дніпра. На борту одного з кораблів вдалося знайти гармату, деякі особисті речі та люльку. Усі знахідки дослідники передали до Херсонського краєзнавчого музею.
Дослідження турецького корабля XVII століття, що затонув у водах Дніпра неподалік від Херсона
Води Херсонщини зберігають велику кількість підводних пам’яток. Так вважає керівник експедиції та завідувач відділу охорони пам’яток і археології Хортицького національного заповідника Дмитро Кобалія:
“Херсонщина - клондайк для підводної археології. На мою думку, тут таїться найбільше підводних пам’яток, починаючи від древніх греків і закінчуючи турецькими війнами ХIX сторіччя”.
Але при такій великій кількості водоймищ та вихід одразу у два моря в нашій країні дуже мало фахівців, які б могли проводити підводні експедиції. Саме тому в Національному заповіднику "Хортиця" заснували проєкт з відродження гідроархеології в Україні "Борисфен".
У планах проєкту - створити школу з гідроархеології для студентів історичних факультетів із п’яти українських вишів, серед яких Херсонський державний університет. Вони візьмуть участь у дослідженні тих самих турецьких кораблів кораблі XVII століття, що розташовані на дні Дніпра неподалік від Херсона.
Під час дослідження турецьких кораблів, гідроархеологи складали креслення судна під водою
Менторами будуть не лише наукові співробітники національного заповідника "Хортиця" та гідроархеологи, а й команда аквалангістів з Одеси і, за сприятливих епідеміологічних умов, американський фахівець з Коннектикуту.
Після експедиції для студентів п'яти вишів та школярів малих населених пунктів Херсонської, Запорізької та Дніпропетровської областей передбачений просвітницький тур: цикл з 40 семінарів-презентацій, що базуватимуться на результатах експедиції. Фінансування проєкту планується за кошти Українського культурного фонду і, за даними реєстру, його вже схвалено.
Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі.