Між небом і землею. Парашутний спорт як напрямок “екстремального” туризму

"Не спускайся надто низько - хвилі морські хлюпнуть на пір'я крил, і вони намокнуть. Але й високо не злітай, бо промені сонячні оплавлять віск на крилах, і ти впадеш". Так, згідно зі знаменитим античним міфом, майстер Дедал наставляв свого сина Ікара, коли той зібрався летіти з острова Крит до рідної Еллади.

Дедал зладнав синові крила, просякнуті воском. Але, попри батьківські настанови, уже на півдорозі додому Ікар так захопився польотом, що вознісся занадто високо. Сонце обпалило його крила, Ікар впав і потонув у морі, яке з тих часів так і називають - Ікарійське.

Міф, як відомо, - не що інше, як різновид казки. Однак це не скасовує той факт, що з незапам'ятних часів люди прагнули в небо. Прагнули знайти "крила" і полетіти. Повноцінно ця мрія здійснилася в дев'ятнадцятому столітті, коли були сконструйовані перші літальні апарати. Однак задовго до цього людство вже встигло зазнати почуття польоту. Адже ще в 1485 році великий Леонардо да Вінчі написав щось на зразок трактату про "безпечний спуск з висоти за допомогою "намету" з накрохмаленого полотна". Таким чином люди вперше дізналися про нове пристосування для польотів - парашут.

А перший справжній стрибок з парашутом був здійснений у 1797 році, коли француз Андре-Жак Гангарен успішно подолав відстань від повітряної кулі до поверхні землі. Гангарену вдалося стрибнути з висоти 650 метрів.

З того часу "парашутна" справа неухильно розвивалася й удосконалювалося. Парашути стали широко застосовуватися як для рятувальних операцій, так і для диверсійних акцій під час різних військових дій. А вже в середині минулого століття був проведений перший Чемпіонат світу з парашутного спорту.

Сьогодні спортсмени-парашутисти демонструють уміння й навички з цілого ряду дисциплін. Це і точність приземлення, і індивідуальна акробатика (з виконанням комплексу акробатичних фігур), і групова акробатика, і купольна акробатика.

У Радянському Союзі працювала ціла система, в рамках якої молодь опановувала навички стрибків з парашутом. При добровільних товариствах сприяння армії і флоту (ДТСААФ), які були практично в кожному місті, діяли гуртки, присвячені заняттям парашутним спортом. У них упродовж пів року новачки спочатку засвоювали теорію і правила техніки безпеки, потім проходили медогляд, тестування, складати іспити, і лише після цього тривалого інструктажу приходила черга стрибків.

Такі гуртки були дуже популярні і на Херсонщині. Зокрема, херсонські парашутисти вчилися стрибати з парашутом у небі над Скадовськом.

Після розпаду СРСР на певний період парашутна справа в Україні майже заглухла, у цій сфері, як і в багатьох інших, відчувалася істотна криза. Але вже на початку двадцять першого століття стрибки з парашутом отримали нову популярність. На цьому етапі парашутний спорт став сприйматися як своєрідний вид туризму, і переважно зараз він поставлений на комерційну основу. У наші дні людина, яка бажає випробувати свої сили в стрибках з парашутом, вже не проходить тривалий піврічний інструктаж: сьогодні перед стрибком досить тригодинного заняття з досвідченим інструктором.

У Херсонській області працює кілька клубів, де кожен охочий (природно, далеко не безкоштовно) має можливість кинути виклик небу і стрибнути з парашутом. Зокрема, у Каховці за підтримки АТСК “Проф-Авіа” діє авіаційно-технічний спортивний клуб “Expert-Aero”. Drope-zone (тобто, майданчик, на якому здійснюються стрибки) почала працювати цьогоріч, але вже встигла привабити численних прихильників парашутного спорту.

Мабуть, найефектніший і захопливий для новачка стрибок - це так званий тандем-стрибок - стрибок у парі з тандем-майстром (досвідченим інструктором-парашутистом) на одній парашутній системі. Він здійснюється з висоти не менше 3 тисяч метрів, при цьому тривалість вільного падіння становить близько 45 секунд.

Спробував свої сили у “затяжних” стрибках і ведучий тревел-шоу “Поїхали далі!” Олександр Мудрий. Він розповідає, що це був неперевершений досвід, а захопливі враження від стрибка залишаться, мабуть, на все життя.

Як Олександр стрибав з парашутом - дивіться у випуску "Поїхали далі!":

Необхідно враховувати, що стрибки з парашутом - це екстремальний вид спорту, при якому вкрай важливо дотримуватися певних жорстких правил. Сьогодні будь-який клуб скайдайверів (так іноді називають парашутистів) передбачає ряд обов'язкових заходів, спрямованих на дотримання безпеки. Як правило, класи для навчання обладнані відеотехнікою, тренажерами-імітаторами підвісних парашутних систем, наочними посібниками і навчальними матеріалами в достатній кількості, щоб домогтися максимально ефективного рівня навчання.

Клуби надають сертифіковану парашутну техніку, яка повинна своєчасно проходити технічний огляд і регламентне обслуговування. До того ж, ця техніка має бути оснащена страхувальними приладами, які забезпечать розкриття запасного парашута у випадку позаштатної ситуації.

Також не варто забувати: необхідно суворо дотримуватися правил укладання парашутів під контролем досвідчених інструкторів, бо це має забезпечити практично повну гарантію розкриття парашута.

До речі, клуби парашутного спорту - це ще й організації, які надають роботу справжнім професіоналом своєї справи. А тренер-інструктор з парашутизму - одна з найунікальніших професій, яку можна уявити. Проте, якщо ви бажаєте знайти роботу, та не тільки за фахом, але й за покликом душі, ми радимо відвідати ресурс Jooble.

Що може завадити звичайній людині здійснити мрію і стрибнути з парашутом? Звичайно, банальний страх висоти! Експерти з аеродинамічної психології так пояснюють причину цієї фобії: "Коли справа доходить до стрибка, людина часто пасує і не зважується навіть прийти на інструктаж або приїхати на летовище. Страх висоти є вродженим, він ніколи не зникає. Більш того, боятися - це нормально. Але до страху висоти можна звикнути і змусити його відступити.

Для початку треба просто зібратися і приїхати на аеродром. Якщо вже зважилися, то не треба шукати відмовки і переносити свій перший стрибок з парашутом на майбутню відпустку, наступні вихідні, на осінь, тому що влітку занадто жарко і так далі, і тому подібне. Приїжджайте на летовище, пройдіть інструктаж, поспілкуйтеся з тими, хто вже стрибнув. Вас вразять щасливі обличчя людей, які щойно зробили свій перший стрибок. У них горять очі і посмішка сягає вух. Вони вже знають, що не так вже там, угорі, високо і страшно".

Партнер тревел-шоу "Поїхали далі!":

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі.

Фото клубу Expert-Aero та архіву "Вгору"