Крім захопливої історії та колишньої світової слави, невеличке село Хорли Каланчацької ОТГ Херсонщини має ще одну особливість, яка заслуговує на увагу любителів туризму. Це - цілющі джерела, їх на півострові аж п’ять.
Вода в них збагачена колоїдним сріблом та має лікувальну дію. Тут могли б бути побудовані великі бальнеологічні комплекси та санаторії для оздоровлення численних туристів як з нашої держави, так і з Європи. На жаль, сьогодні мальовничі місця зі славним та захопливим минулим залишаються покинутими і занедбаними. Люди ж все одно їдуть сюди за зціленням. Проте крім каплички, яку зведено на одному з джерел, жодних умов для відвідувачів не створено. Наші журналісти побували у Хорлах і спробували з'ясувати, у чому причина такої байдужості та хто намагається відновити спадщину колишньої власниці цих місць Софії Фальц-Фейн.
Здається, історії про світову славу, шалений розвиток виробництва, історичні місця, таємниці та інтриги, які спалахували близько століття тому в Хорлах, були б більш доречними десь при французькому дворі або у якомусь іншому столичному палаці. У всі ті історії, про які ми розповідали, мало віриться, коли дивишся на нинішні, непримітні Хорли. Проте все нові й нові факти з життя і подвижництва Софії Фальц-Фейн та мешканців півострова переконливо свідчать, що недаремно цю місцину називали “імперією”, а саму Софію Богданівну - господинею Таврійських степів. Свого часу ця жінка не лише створила власне господарство, а й подарувала спекотному та практично безлюдному півострову жадану вологу.
Наразі невідомо, чи знала Софія Фальц-Фейн про цілющі властивості підземного озера, виявленого під Хорлами в позаминулому столітті. Тоді головним було забезпечити півострів питною водою. Тому власниця розпорядилася пробурити свердловини та вивести джерела назовні.
Навколо одного з них, при в'їзді до населеного пункту, було висаджено мальовничий парк. у ньому висаджено такі ж види дерев та кущів, як у славнозвісному парку “Асканія-Нова”.
Це джерело і сьогодні розташоване на великій галявині, неподалік від входу до парку. У центрі цієї ж галявини - величезне розлоге дерево у кілька обхватів. Напевне, воно пам’ятає і Софію Богданівну Фальц-Фейн, і веселих гостей численних балів, які гриміли колись у Хорлах для дворянської знаті, і таємні романтичні побачення закоханих пар.
Одне з джерел розташоване на території занедбаного парку
Від джерела тече струмок, який далі розгалужується на багато інших, великих та малих. Вони срібними артеріями пронизують весь густий парк та зрештою впадають в одне велике озеро, оточене віковими деревами. Через струмки перекинуто безліч арковидних кованих містків, які збереглися до нашого часу.
Ковані містки збереглися до наших днів у первозданному вигляді
Залишилися до сьогодні і стежинки. Екскурсоводка Олена Медведкова, яка провела нас до історичного парку, дорогою розповідала: “Ці стежини, напевно, прокладено з певним задумом, як своєрідний лабіринт. Наприклад, ось ця доріжка веде через містки та зарості по широкому колу, а ця - через мальовничі місця на острівець, оточений водою. А ось ще одна, яка змушує буквально видиратися по крутому схилу, але вже на горі можна відпочити в круглій дерев'яній альтанці з ажурним різьбленням”.
Справді, коли ми піднялися нагору, нам відкрилася широка альтанка. Навіть через сто років вона зберегла свої первозданні обриси. Олена Медведкова каже, що раніше тут були ще й лавки, але сьогодні про колишню красу нагадують лише каркас та рештки декоративної різьби.
Про ажурну альтанку часів Фальц-Фейнів нагадують лише дерев'яний каркас та елементи декоративного різьблення
“Ще одна стежина веде прямісінько до величезного озера, над якими схилилися розлогі дерева. Сидячи на лавці, можна було довго милуватися водною гладдю та слухати спів солов'їв і тріщання цикад...” - продовжує наша екскурсоводка.
Ми тут і тепер побачили невеличкий саморобний столик з лавками. Проте дзеркальна поверхня водойми заросла густим очеретом, розплодилося багато комарів та павуків. Щоправда, солов'ї з цикадами тут живуть і досі. А ще - величезні чаплі, які курсують через озеро то в один, то в інший бік, попри непрошених гостей старого парку. А зовсім поряд, за кованим старим парканом, розкинулося море...
Над зарослим очеретом озером “курсують” великі чаплі
Починаючи з післяреволюційних років ХХ-го століття, до парку було лише споживацьке ставлення. Тут розташували піонертабір "Чорноморець", парк використовувався для розваг та відпочинку. Сьогодні ж він у занедбаному стані, до кожного струмка з джерельною водою доводиться продиратися через зарості дикої рослинності та павутиння.
Чому Каланчацька ОТГ не дбає про реставрацію цього місця, яке могло б приносити чималі кошти від туризму - невідомо. Староста села Хорли Ігор Бобер розповідає:
Один з місцевих підприємців був готовий взяти парк під благоустрій та вкласти два мільйони гривень у його розчищення і відновлення усього, що тут було. Проте депутати Каланчацької об'єднаної територіальної громади не підтримали це рішення під час голосування. При цьому жодних розумних пояснень не надали.
Про інші мальовничі та маловідомі місця Херсонщини, які, безумовно, зацікавлять любителів подорожей і пригод, можна дізнатися, переглянувши наше тревел-шоу “Поїхали далі” на YouTube-каналі “Вгору.Херсон”.
Без втручання органів місцевої влади та самоврядування було споруджено і капличку на місці ще одного джерела. Точніше, джерело било біля моря, на узбережжі Каркінітської затоки. Просто його вивели трохи далі, де і звели споруду.
Капличка з невеличким сквером - єдине доглянуте місце, де б'є джерело
Ідея створення каплички належить Ігорю Бобру. На той час він був звичайним підприємцем, а сьогодні є старостою Хорлів. Тоді роботи вели його коштом, спільно з настоятелем місцевого Пантелеймонівського храму протоієреєм Геннадієм Маршаликом та парафіянами, говорить Ігор Бобер:
Благоустрій цього місця розпочався ще у 2004 році. Спочатку звели альтанку з куполом, всередині її - скульптура Божої Матері, а перед нею кам'яна копія відбитку стопи Богородиці. Потім зробили невеликий басейн, який наповнюється з джерела, та окультурили всю територію. Два роки тому спорудили цегляну арку на вході. Від неї йде вимощена плитами дорога аж до самої каплички. Вздовж неї молоді дерева та квіти, є крапельний полив, встановлено лавки, роздягальню. Тепер це місце потребує догляду. А догляд потребує чималих коштів. Територію потрібно косити, обробляти від шкідників рослини. Проте місцева громада не виділяє на це достатнього фінансування.
Самотужки проводили і всі будівельні роботи:
Самі бетонували, робили кладку, ставили купол, - продовжує Ігор Ярославович. - По завершенні робіт запросили митрополита Херсонського і Таврійського Іоанна для освячення каплички з джерелом. Всього в обряді брали участь владика і сімнадцять священників. Це намолене місце. Тому не встановлюємо тут ні туалету, ні освітлення, адже тоді багатьом захочеться тут влаштовувати пікніки, смажити шашлики... Сюди можна лише прийти, помолитися, випити водички, скупатися, відпочити, сидячи на лавці. Це місце тиші. Каплиця збудована на честь ікони Почаївської Божої Матері. І щороку п'ятого серпня на цьому місці проходить молебень, сюди черниці приїздять зі Скадовська, місцеве священство.
Біля каплички з джерелом завжди людно
Щодо гостей, то найчастіше скупатись у басейні та набрати питної цілющої води приїздять жителі Каланчака та Херсона. Проте влітку капличка з джерелом є одним з найулюбленіших місць відпочивальників з усіх куточків України. Люди відвідують це місце навіть взимку. На Свято Хрещення тут проводиться богослужіння.
Є в нас людина, яка купається тут круглий рік, причому щодня о п'ятій ранку - говорить Ігор Бобер. - Також приїздять люди, які займаються йогою, вони тут медитують. Влітку біля каплички можна часто побачити групи дітей з тренерами, які займаються східними єдиноборствами. Був тут і конкурс юних художників, що малювали каплицю з джерелом.
Поспілкувалися з відвідувачами і ми. Кияни Віталій та Олена з дітьми приїхали сюди вперше: “Торік тут відпочивали наші друзі і розповіли нам про джерела, які за якістю води мало відрізняються від “Нафтусі”. Тож вирішили сюди приїхати також. Вода дійсно дуже смачна. Ми візьмемо з собою кілька пляшок і наступного року також приїдемо”.
А от пан Сергій з Рівного прочитав про капличку з джерелом в інтернеті: “Я тут уже третій рік відпочиваю. Дуже хотілося б, щоб інші джерела також окультурили, побудували санаторій, наприклад, або хоча б роздягальні поставили. Ця ж вода все одно, що освячена, її має пити якомога більше людей. А коли пірнаєш у неї, то відчуваєш і фізичне, і моральне полегшення!”.
За час нашого перебування біля каплички сюди постійно підходили люди. При цьому абсолютно всі із задоволенням пили цілющу воду та з головою пірнали у басейн з чудодійною проточною водою.
Решта джерел, на жаль, сьогодні або не використовуються, або перебувають у занедбаному стані:
Одне з них при Софії Фальц-Фейн було на території устричної ферми, яку з роками поглинуло море, - каже староста села Ігор Бобер - Інше - перед в’їздом до села. Там взагалі немає ніякої інфраструктури. Навколо болото та хащі очерету.
Справді, коли ми прибули на це місце, то побачили, що цілюща, кришталево чиста вода б’є з підземної труби бурхливим потоком. Але підступитися можна лише дерев'яною кладкою, яку встановили місцеві жителі. Староста села сказав, що вони сюди водять своїх корів на водопій.
Біля джерела при в'їзді до Хорлів інфраструктура відсутня взагалі
Аж два джерела розташовані на території бази відпочинку “Білий лебідь”, збудованої за радянської доби. Одне з них законсервоване. Друге майже не функціонує. Хоча вода у ньому найбільш цілюща:
Там глибина свердловини сягає 300 метрів, - розповідає староста Хорлів Ігор Бобер. - Це єдине місце, де вода за складом майже стовідсотково відповідає славнозвісній “Нафтусі”. Але після окупації Криму та скорочення туди водопостачання з материкової України, жителі півострова стали дуже активно займатися бурінням у своїх садибах. В результаті чи то надмірного споживання води сусідніми територіями, чи то порушення ними підземних шарів грунту, рівень води тут значно впав і вода практично не виходить назовні. Температура ж води у джерелах протягом усього року однакова - 12 - 14 градусів.
“Срібну воду” здавна називають “цілющою”. Ще “батько” медицини Гіппократ використовував її для лікування та профілактики різноманітних захворювань. Проте попри доведені бактерицидні властивості, питання про механізм дії наночастинок срібла в людському організмі до цього часу остаточно не досліджене. Тому пити таку воду лікарі рекомендують з обережністю, каже Олена Медведкова:
Ще за радянських часів було проведено дослідження Українським науково-дослідним інститутом медичної реабілітації та курортології в Одесі. Тут є елементи колоїдного срібла. А коли у складі води є колоїдне срібло, вона набуває властивості довго зберігатися і не псуватися. За складом вона дуже схожа на воду Нафтуся. А щоб визначити, кому і як вживати воду з лікувальною метою, науково-дослідний інститут з курортології має дати рекомендації. Наприклад, якою повинна бути температура води, кількість прийомів на добу, і коли її пити - до чи після їжі. Наразі подібних досліджень, як і якихось конкретних перспектив створення тут оздоровчої бази чи санаторію, немає.
Зараз до Хорлів туристи приїздять подивитись якісь цікаві архітектурні елементи, вони відвідують історичні місця, але тут ще має розвиватися і медичний напрямок туризму.
На Херсонщині ще чимало нерозвіданих місць зі славним минулим, таємничою історією та неймовірною красою. Про них наші журналісти розповідають у тревел-шоу “Поїхали далі”, яке виходить на YouTube-каналі “Вгору.Херсон”.
Фото Олександра Корнякова