Сміттєва плутанина - бомба уповільненої дії

Купа сміття на полігоні твердих побутових відходів Херсона росте приблизно на 250 тонн щодня.

А екологічні проблеми через те збільшуються в рази. Жителі міста вже самі намагаються сортувати сміття, відбирати вторсировину й відправляти її за власний кошт на переробку. Чому ж місцева влада “стоїть осторонь”, що планує мерія та керівництво області в напрямку цивілізованого поводження з відходами  — розбиралась онлайн газета «Вгору».

Як пояснює керівниця юридичного відділу міжнародної благодійної організації «Екологія-право-Людина» Ольга Мелень-Забрамна, комплексну політику поводження з відходами спочатку треба затвердити на місцевих рівнях.

На рівні держави ще у 2017 році прийнята Національна стратегія поводження з відходами та у 2019 році затверджено Національний план поводження з відходами. Тепер для відповіді на питання «що робити зі сміттям?» у Херсонській області має бути комплексний Регіональний план поводження з відходами. Цей документ повинен визначити політику поводження з відходами у відповідності до Національного плану,  окреслити, що робити, та як. 

— Відмінність Регіональних планів від попередніх місцевих програм поводження з відходами в тому, що перші охоплюють усі відходи: господарські, промислові, побутові, будівництва… — пояснює Ольга Мелень-Забрамна. — А місцеві програми стосувалися лише твердих побутових відходів (ТПВ).

Регіональні плани кожної області мали бути затверджені ще минулого року, каже Ольга Мелень-Забрамна, але цей процес всюди «буксує». 

На нашому обласному рівні ситуація не краща, підтверджує заступниця директора Департаменту енергетики та екології Херсонської облдержадміністрації Ольга Філіна. Далі профільної комісії обласної ради питання не пішло:

— Регіональний план для нас критично важливий, він у нас має бути обов’язково.  — розповіла Ольга Філіна. — Ми отримали 5 пропозицій від проєктних організацій. Кошторис виготовлення документації коливався у межах 0,8-1,2 мільйона гривень. Однак на профільній комісії з питань екології нам відмовили у виділенні коштів. Ми розчаровані та засмучені.

У міській раді ситуація не краща. За словами виконуючої обов’язки заступника мера та депутатки міськради Олени Мазур, жодних комплексних планів щодо поводження з відходами у будівлі за адресою проспект Ушакова, 37, немає. Причина в «неякісних» народних обранцях:

— У нас дуже поганий депутатський корпус, — пояснила Олена Мазур. — Є опозиція, яка нічого не робить, окрім крику.

Але депутати все ж таки знайшли голоси, щоб взимку 2020 року створити комунальне підприємство «Екополіс» для обслуговування міського полігону ТПВ.

Директором КП став депутат Херсонської міськради Сергій Собчук. За даними аналітичної системи youcontrol, Собчук через фірми «Фреш ейр» та «Лінеко» пов’язаний з Альоною Ротовою. Остання, своєю чергою, є засновницею компанії «Ітака», яка обслуговувала міський полігон побутових відходів до «Екополісу».

При цьому, після створення комунального підприємства міськвиконком все ж таки  підняв питання затвердження багатостраждального тарифу на захоронення відходів. Нагадаємо, без нього в Херсоні неможливо визначити «кращого перевізника», що суттєво обмежує можливості міської влади у сфері поводження зі сміттям.

— Хто в ліс, а хто по дрова, — підбив підсумок близький до «сміттєвого» бізнесу Херсона співрозмовник онлайн газети «Вгору», що попросив не вказувати своє ім’я. — Тема правильного поводження зі сміттям досить складна, а в нас ситуація ускладнюється ще й недостатнім фінансуванням, прийняттям суперечливих рішень, нестачею фахівців, браком комунікації між активістами та владою… Це як бомба уповільненої дії, але зупинити її  в наших силах теж.  

Поки на обласному та міському рівнях питання впровадження сучасних методів поводження зі сміттям кульгає на обидві ноги, херсонські активісти власними силами запобігають утворенню відходів, сортують їх та відправляють  на перероблення або спалення:

— Ми стабільно відправляємо тетрапаки та одноразові стаканчики з-під кави на перероблення, — ділиться херсонська еко-активістка Ольга Машкова. — До нас звертаються все більше херсонців, які не хочуть викидати свої відходи до сміттярки. Вони їх сортують, приносять до нас та сплачують кошти на відправку далі.

За словами активістки, перший крок, який дозволить зменшити кількість сміття, що вивозиться на полігон — навчити містян купляти менше зайвої тари та пакування. Другий крок — відділяти органічні та небезпечні відходи від решти. Та третій крок — схиляти людей до сортування, а не робити це за них. Усе це може та має робити міська влада, переконана активістка: значних вкладень грошових чи ресурсних вкладень не потрібно, головне - бажання.

P.S. Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Тест на законність», що виконується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...