Порада лікаря херсонцям: як залишитися при здоровому глузді

Відомий лікар, директор комунального неприбуткового підприємства «Херсонський міський психіатричний центр» Херсонської міської ради Олександр Михайлович Логачов розповів журналістам «Вгору», як містяни переживають окупацію та надав кілька простих порад про те, як залишатися при здоровому глузді.

Найстрашніше ми вже пережили, - каже Олександр Михайлович. - Це перші три, сім, десять днів початку війни. Адже початок бойових дій на нашій території – це архіподія. Тому, звичайно, дуже сильно злякалися. І боятися – нормально, то природні адаптаційні сили організму. Навіть у тварин: зайчик побачив лисичку, у нього одразу - викид кортизолу та адреналіну, і - побіг у два рази швидше, ніж може. Це наш захисний пристрій, який виробився еволюційно впродовж десятків тисяч років. І всі люди мають відчувати страх, це нормально.

Але страх, як пояснює лікар, не може тривати нескінченно, людина втомлюється боятися. Зазвичай протягом тижня ми звикаємо до обстрілів, смертей, до інших якихось архіподій. І розпочинається процес адаптації.

Людина пристосовується до нових умов, вони стають повсякденністю. Добре це чи не добре? Ми, психіатри, точно знаємо: якщо страх триває надто довго і людина не може з ним впоратися, це буде вже не психологія, а клініка. Далі буде невроз, депресія і вже будуть потрібні ліки, - пояснює Олександр Михайлович.

Наразі більшість херсонців вже пережили перші стреси й паніку, але потрапили в інший стан переживань. Якби ставити психіатричний діагноз, то, як сумно жартує лікар, це можна назвати обсесивно-компульсивним розладом*. Зокрема, сидять цілий день в Інтернеті, постійно слідкують: скільки танків підбили, хто де ще загинув, скільки людей куди евакуювалося, що кажуть політики - та постійно щось аналізують і чимось переймаються.

А ми завжди попереджали й попереджаємо: як тільки людина занурюється у свої думки, у свої переживання, - тут тобі “зненацька” і невроз, і депресія, тощо. Звісно, за звичайних обставин людина теж неврозить, коли, наприклад, треба вирішити: кинути чоловіка/дружину чи ні. Людина переживає, вагається, думає, страждає. Проте війна провокує безліч думок: бігти не бігти, поїхати або залишитися, чи буде голод чи ні, мародерство, ґвалтування, де дістати потрібні ліки, що далі буде, як вижити… Мільйон думок. Тому в людей сьогодні - мільйони страхів. Нам треба від цих станів захищатись. І найголовніше тут – дія. Неврози, це завжди розумова “жуйка”: кружляє у думках одне й те саме, одне й те саме. Треба не мусолити думки, а цю “жуйку” виплюнути, викинути, та починати діяти.

При цьому Олександр Логачов підкреслює: не думати годинами чи тижнями, що ж саме таке зробити, а встати й піти зробити хоч щось:

Сісти на велосипед, посадити картоплю, відремонтувати дах. Не слід думати, що нас завтра звільнять, або, навпаки, що росія буде тут роками. Наразі потрібно просто жити, жити в тій реальності, яка є сьогодні. Розповідаємо один одному анекдоти, п'ємо з друзями чай/каву, обливаємося холодною водою, варимо борщі, кохаємося, тобто – живемо звичайним життям. І неврозу не буде, і все буде добре.

*Довідково. Обсесивно-компульсивний розлад (від лат. obsessio - “осада”, obsessio - “одержимість ідеєю” і compulsio - “примус”) - психічний розлад, що виявляється в нав'язливих думках, яки виникають мимовільно та викликають тривогу, лякають, а також в тому, що людина постійно і безрезультатно намагається позбутися тривоги від тих думок.

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...