Перші міжнародні археологічна експедиція та артрезиденція на Тягині вже стартують!

Перші міжнародні археологічна експедиція та артрезиденція на Тягині вже стартують!

Південна Середньовічна археологічна експедиція - 2021 на острові Велике городище в селі Тягинка Херсонської області вже "на низькому старті";. Цього року планують продовжити дослідження зовнішніх стін фортеці часів Великого князівства Литовського (ВКЛ).

У четвер, 29 липня, приїде очільниця Південної Середньовічної експедиції Інституту археології Національної академії наук України, професорка Світлана Біляєва. У цей день до Херсонського обласного краєзнавчого музею передадуть найцінніші експозиційні знахідки минулого року. 

З 30 липня офіційний старт робіт, а 31-го приїжджають литовці. Тобто цьогорічні розкопки стали вже міжнародними. Триватиме експедиція до 14 серпня. Одночасно на острові працюватиме також й міжнародна артрезиденція*, відбуватимуться різні майстер-класи, лекції, презентації та екскурсії. А ще учасників та гостей експедиції чекає багато приємних сюрпризів та сувенірів.

Нагадаємо, археологічні розкопки на острові Велике городище проводяться щоліта з 2016 року. І щоразу знаходять нові артефакти та загадки. Зокрема, у 2017 році науковці та міжнародна спільнота отримали матеріальні докази, що на цьому місці могла бути середньовічна фортеця часів Великого князівства Литовського, Руського (від Київської Русі - прим. авт.), Жемантійського. У 2018 році археологи розкопали на острові Велике городище частину фортеці, схожу за архітектурою на Тракайську резиденцію Вітовта. У 2020-му знайшли кам'яну плиту з дивовижним сельджуцьким орнаментом. Схожих об'єктів на території Північного Причорномор'я ще не траплялося.  

Усі п’ять років поспіль проводили дослідження, які підтримували приватні спонсори, а також завдяки зусиллям та коштом самих учасників розкопок.  

Здебільшого волонтери зазвичай приїжджали із Запоріжжя, Мелітополя та Києва. Цьогоріч географія значно розширилася. Радує, що до експедиції долучається все більше жителів Херсонщини. Серед них люди  різного життєвого досвіду та професій, дорослі та школярі: актори, сімейні лікарі, науковці, літератори, художники, архітектори, майбутні програмісти та юні музиканти, досвідчені історики, археологи і краєзнавці-початківці.  

Жодної копійки з бюджету країни чи з місцевих бюджетів не виділялося.

Нарешті, на експедицію-2021 Херсонська обласна рада виділила 60 тисяч гривень через обласну Програму розвитку культури й духовності. Такої суми якраз би вистачило на покупку інвентарю, витратних матеріалів, та організацію дуже економного проживання й харчування для 20 волонтерів на 10 діб.

Але, як розповідає голова правління громадської організації Культурний центр Україна-Литва, менеджерка експедиції Наталя Бімбірайте, за місяць до експедиції їй повідомили, що… тих обіцяних коштів - немає. Тобто, цьогорічні розкопки могли опинитися на межі зриву. Проте не опинилися. Ще навесні керівниця Центру культурного розвитку "Тотем" Олена Афанасьєва запропонувала “не чекати милостей від влади” й мінімізувати ризики від співпраці з бюджетом - так народилася оригінальна ініціатива для підтримання експедиції. 

Олена “кинула клич” художникам,  Наталя домовилася із почесним консулом Литовської Республіки в місті Херсоні Віктором Поповим про транспорт. Вивезли митців у селище Веселе до вежі Вітовта, де влаштували пленер (живопис на природі). А потім усі створені картини виставили в соцмережах на продаж. І зробили неймовірне - буквально за кілька тижнів зібрали потрібну мінімальну суму на продовження археологічних досліджень у Тягинці. 

Сподівалися назбирати хоча б тисяч 15-20, а вийшло так добре! - радіє Наталя Бімбірайте. - Щоправда, ми цих два тижні “марафону” майже не спали. У магазинах, які торгують рамками для картин, нас уже впізнавали й одразу виносили найбільші розміри. Олена щодня писала чуйні пости: “Ось це ті картини, що вже купили, дякуємо тому-то/тій-то, а ось ці - ще є”. Я їх розсилала з дописами по всіх своїх базах даних, кому б це "зайшло". І - цілодобово: «Олено, цю бронюй! Олено, а та вже оформлена? Її вже забирають! А цю просять надіслати поштою чи якось передати в Литву"…

Вежа Вітовта.

Згадуючи ті події, Олена теж усміхається: 

Наші художники, - це, мабуть, взагалі окрема тема. Спочатку вони не дуже захоплювалися ідеєю, бо картини ж на акцію довелося дарувати. Та потім, коли їхні роботи почали купувати, і я одразу писала пости-подяки художникам і покупцям, - перші, хто дивився: “кого ж узяли”, - були саме художники (відстежувала за лайками). А з роботою Олександра Танасюка взагалі майже анекдот стався. Його картина була однією з найдорожчих, ми її виставили за 4 тисячі гривень - дуже гарний етюд, академічний живопис. Але роботу не купували до останнього, і він сильно хвилювався, переживав. Мені не телефонував, проте подзвонив Наташі: "Можна я її заберу, хочу доопрацювати". А Наташа мене питає, що робити. А я їй: «Ні! Не давай! Вона цінна така, яка є!!!” І врешті-решт картину придбав Андрюс Кубілюс – депутат Європейського парламенту від Литовської Республіки, двічі Прем'єр-міністр Литви, для одного зі своїх офісів - у Вільнюсі чи в Брюсселі.

Херсонська ініціатива на підтримку археологічних досліджень у Тягинці, як то кажуть, уже “увійшла в підручники” з фандрейзингу. Громадські активісти одразу почали слати один одному на неї послання: як завдяки креативному підходу зібрати “на порожньому місці” кошти для організації соціально важливих подій. 

А ще ця акція “обросла” кумедними історіями. Ось, наприклад, одна з них:

У Василя Боженка була вже оформлена картина з Вежею Вітовта, і він подарував нам її на акцію, - діляться подробицями Олена з Наталею. - Тут приходить Анатолій Кичинський (він допомагає херсонським художникам оформлювати та реалізовувати їхні роботи - прим. авт.). Та каже: “У мене є ще три роботи Боженка з вежею. Давайте я їх оформлю, і теж продамо”. А на той момент усі картини з пленеру були вже розпродані. І тут приходить голова правління Благодійного Фонду “Майбутнє Херсонщини” Юлія Ситник і каже, що її знайомий дуже хоче теж купити картину з вежею. Тому вирішили погодитися на пропозицію Кичинського. Принесли від нього всі три картини: дві гуаші, одну акварель, - щоби людина могла вибрати, яка більше сподобається. Покупець приходить і довго так розглядає картини: "Ну да. Ну да. Добре.... Скільки  кажете одна? Три? Добре.” Дістає із сумки-гаманця на поясі гроші, відраховує три тисячі гривень. Потім ще дивиться, дивиться: "А я, мабуть, дві візьму". Кажемо: та без питань, беріть дві. Щиро дякуємо за підтримку.

Фото Наталі Бімбірайте

Наталя, звісно, почала розповідати, що він вкладає свій внесок у дуже важливу справу - підтримання археологічної експедиції. Про те, що до кампанії долучилися мешканці різних регіонів країни, громадські активісти, народна депутатка Верховної ради минулого скликання, почесний консул Литовської Республіки в Луцьку, аташе з культури Посольства Литовської Республіки в Україні, радники Міністра культури та Міністра охорони довкілля Литви, двічі прем'єр Литви та депутат Європарламенту... А він: "Та мені не цікаво, хто купив/не купив. Я сам бачу - нормальні картинки". 

Бере дві картини, йде, - продовжує Олена Афанасьєва. - Минає хвилин дванадцять. Двері відчиняються, він знову заходить і питає: "А якщо я три картини візьму, знижка буде?" Я ледь під стіл не сповзла: для мене, як кураторки, це було геть несподівано - я ніколи не стикалася, щоби творчі роботи брали “оптом зі знижкою”! А Наталя, не змигнувши оком, відповідає: "Ну добре, тоді третя буде дві з половиною"! А він: "Ооо! Ось це, дівчатка, я розумію, це - по-нашому! Так бізнес і треба робити. Коли клієнт до мене приходить, я йому завжди кажу: візьмеш стільки, я тобі - таку знижку дам. І це - нормально. От так я вас і навчу бізнес робити!". Забрав ще й тертю картину, і пішов щасливий. І ми щасливо видихнули: експедиції 2021 - бути!

Як уже згадувалося вище, цьогорічні розкопки вперше стають міжнародними. Зокрема, з Литви приїде перший волонтер - Арунас Остраускіс. 

Литовці й до цього неодноразово відвідували Херсонщину. Особливо почастішали візити, коли стало відомо, що залишки колишньої водонапірної башти в селі Веселому належать не до історії радянського періоду, і навіть не до історії “освоєння” цих територій Російською імперією, а сягають корінням у середньовіччя, у нашу спільну давнину часів ВКЛ, приховану та перекручену російською пропагандою. Але приїздили більше як гості, або як учасники інших акцій

Безпосередньо щодо досліджень у Тягинці, то до них литовці хотіли приєднатися ще торік. Та завадив карантин  - волонтерів просто не пропустили через кордони.  

Цьогоріч Литва для України вже “зелена зона”, але ми для них - “червона”, - пояснює Наталя Бімбірайте. - Тому складнощі залишаються. Та попри все, до нас приїжджає волонтер з Акмянє, готовий після повернення з Херсонщини два тижні просидіти на самоізоляції. Акмянє -  невеличке містечко на півночі Литви, на кордоні з Латвією, трохи більш як 2,5 тисячі населення. Арунас у себе допомагає археологам організовувати експедиції, але короткі: на день-два, в основному на вихідних. Як приклад - фермери поля орють, і поки ниву не засіяно, він з археологами приходить і  на поверхні землі збирають виорані раритети 11-15 сторіччя. А з цих знахідок відкрив та наповнює приватний музей історії краю. Ми познайомилися й потоваришували з ним на спільній темі перекручування історії наших країн. Він подивився/почитав різні інтерв'ю, статті про нас і був шокований: "Боже мій, у нас із вами однаково виходить. Про вас досі розповсюджуються легенди, буцімто двісті років тому південь України був диким, не заселеним, одні голі степи. Що про нас - на півночі Литви були одні болота й більше нічого. І нібито тільки Росія у 18-19 сторіччях принесла нам цивілізацію. Але ж артефакти, знайдені археологами й у нас, й у вас на Херсонщині, доводять: це все - омана!"

Археологічні розкопки у 2020 році. Фото з архіву "Вгору"

Крім того, приїздять дві дуже відомі литовські художниці - Еглє Маскалюнайте та Ірина Трома (Новікова-Амосова), яких запросила на Тягин кураторка Олена Афанасьєва завдяки підтримці Європейського Союзу та Ґете-Інституту за програмою Дім Європи. Тобто, на Херсонщіні вперше відбудеться ще й міжнародна артрезиденція. Відомо, що мисткині вакцинувалися проти вірусу й ніяких перепон із перетином кордонів не очікується. До литовських мисткинь приєднаються художники з України - Костянтин Аленинський із Сум і Олександр Никитюк із Вінниці. Усі художники працюватимуть із ленд-артом (створюватимуть твори з/на природному ландшафті). 

Ще цьогорічна новація на острові Велике городище - сувеніри в стилі “копофутуризму”. Копо - від слова “копати”. Термін запровадив сумчанин, художник  Костянтин Аленинський.  

Історія, яка об’єднала археологічні знахідки на Сумщині й на Херсонщині, також уже стала легендарною. Торік на місці фортеці Тягин херсонські митці разом з активістами влаштували перформанс. Під час нього нанесли зображення знахідок на величезні тканини, які склалися подібно до пазлів. Перформанс зняли з квадрокоптера, вийшло дуже ефектно. Відео одразу розлетілося у соцмережах, і його побачив відомий меценат, колекціонер та дослідник історії Сергій Гуцан із міста Суми. Він у своєму місті теж створив приватний музей, де зібрав навіть не сотню, а тисячі цікавих експонатів, серед них - декілька артефактів, аналогічних виявленим на Херсонщині, які стали об'єктами перфомансу. “Нарешті я зрозумів, що це за знахідки!” – написав Сергій Іванович херсонцям. А останні зрозуміли масштаб цих знахідок.  

А сумчанин Костянтин Аленинський давно тісно співпрацює з місцевими археологами та паном Гуцаном. Під час досліджень їм часто траплялися не надто цінні, з погляду археології та історії, речі. Наприклад - скіфські серпи. Подібних знахідок уже безліч. Проте залишати їх поза уваги, викидати - шкода. Костянтин вигадав, як зробити їх цікавими історично-мистецькими артефактами. Він неймовірно красиво розписує серпи в дусі футуристів, оформлює в рамку, робить паспарту - і виходить справжній твір мистецтва. Окрім участі в артрезиденції, Костянтин запропонував свій додатковий особистий внесок: розписувати та оформлювати “нецікаві” черепки, які знайдуться цьогоріч у дослідженні фортеці Тягин. Якщо їх закріпити на магніти, то вийдуть прекрасні пам’ятні сувеніри для відвідувачів Тягині. Організатори планують екскурсію туди 7 серпня для всіх охочих. Там їх очікуватиме й розповідь про археологічні знахідки, і мистецькі твори - лендарти, й унікальні сувеніри в стилі копофутуризму.

На питання “Вгору”: “А що ж наша обласна влада”? Наталя втомлено усміхається: 

Надія є. Під час експедиції, 6 серпня, буде чергова сесія облради. І я дуже сподіваюся, що наші депутати виділять обіцяні 60 тисяч гривень. Бо на цьогорічні розкопки записалося вже не 20, а понад 40 волонтерів...

А для охочих до неймовірних вражень, додатково повідомляємо: поки триває експедиція, долучитися до неї власними силами можна в будь-який спосіб і вільний час. Незабутні враження - гарантовано! 

*Артрезиденція - це місце на кшталт творчої дачі, де митці різних країн збираються разом, обмінюються ідеями, досвідом, думками й разом працюють.

На головному фото: Олена Афанасьєва та Наталія Бімбірайте “друкують” на сумках і футболках логотип Тягинської фортеці, розроблений студентами Херсонського національного технічного університету. Фото Ірини Ухваріної  

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...