Ми піклуємося про сиріт чи годуємо за їх рахунок дармоїдів?!
Дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування в інтернатних закладах нині налічується одиниці. Приміром, у каховському дитбудинку ‘’Радість’’ із 35 вихованців (станом на червень 2017 року) тільки 7 мали такий статус.
По два десятки сиріт налічується лише в Херсонській ЗОШ-інтернаті ім. Т. Шевченка, Старозбур’ївській СЗОШ-інтернаті й Таврійській СЗОШ-інтернаті. Тож у суспільстві все частіше виникає запитання: чи не простіше було б влаштувати вихованців інтернатних закладів назад до власних батьків або до прийомних сімей? Чи не дешевше перевиховати батьків замість того, щоб утримувати величезну купу інтернатів, які потім випускають у світ здебільшого соціально нерозвинених членів суспільства? Тим більше, що загальноосвітні школи все активніше переходять на інклюзивні форми навчання, й там можна вже зустріти і діток з тими чи іншими фізичними вадами, і позбавлених батьківського піклування. Крім того, випускники інтернатних закладів на останньому ЗНО здебільшого продемонстрували низький рівень підготовки.
Всі ці питання здаються слушними, якщо проаналізувати обсяги видатків, які йдуть з кишень платників податків на утримання інтернатів. Так, за даними управління освіти, науки та молоді ОДА на 17 таких закладів, підпорядкованих облраді, у 2017 році було виділено 239 626 404 грн. з урахуванням змін станом на 1 серпня п. р. Загальна ж кількість їх штатних одиниць — 2073,86. Чи можна такі величезні витрати назвати ефективним використанням бюджетних коштів?
Oleh Baturin
-preview.webp)
