Росіяни, декларуючи себе “християнами”, але при цьому дегуманізувавши українців, обізвавши їх “сатаністами”, “фашистами” і т. ін., уже більше ніж рік безжально луплять по Херсону всім, що є під рукою. Кажуть, знищують військові об’єкти, а насправді б’ють по житлових кварталах та соціальній інфраструктурі: лікарнях, навчальних закладах та закладах культури, гуманітарних центрах, ринках і магазинах…
Не оминула чаша ця і культові споруди міста. Мабуть, у Херсоні не залишилося жодного храму, котрий не постраждав від російських військ: якщо це не було мародерство під час окупації, так потоп від знищення Каховської ГЕС, не дістав потоп – дістають постійні обстріли з лівобережжя. І, як виявилося – для ворога конфесія не має значення. Жодного. Здавалося б, повинен бути маркер “свій-чужий”, але чомусь найбільше постраждали храми УПЦ, церкви, яка начебто для росіян не чужа…
А кілька днів тому “опади” у вигляді градів випали й біля римсько-католицького костелу Пресвятого Серця Ісуса. Прямісінько під ноги Діві Марії. Звісно ж, скульптура пошкоджена, у костелі та в сусідніх будинках повилітали шибки, люди переполохані. Але пам’ятаймо: Господь ніколи не буває посоромленим…
Олександр Андрющенко, 21 лютого 2024 року.