Руйнування греблі Каховської ГЕС військами РФ у червні 2023 року спричинило збитки на майже 14 мільярдів доларів. Про це на початку цього року повідомила тодішня очільниця Міністерства довкілля Світлана Грінчук. Проблеми з водозабезпеченням відчули багато регіонів, що залежали від Каховського водосховища. Попри труднощі зі зрошенням та дефіцит води, експертні досі дискутують, чи варто відбудувати гідроелектростанцію.
Чи варто відновлювати Каховську ГЕС та, чи можна забезпечити водою Південь України без відновлення водосховища, розповіли в матеріалі видання “Комерсант український”.
У виданні зазначають: через підрив греблі Каховської ГЕС без води залишилися 94% зрошувальних систем у Херсонській, 74% у Запорізькій та 30% у Дніпропетровській областях. Нестачу води відчули металургійні підприємства розташовані у Нікополі, Кривому Розі, Марганці та Покровському. Їм довелося переналаштовувати виробництво на повторне використання технологічної води або знаходити нові джерела водопостачання.
Завідувач лабораторії Світового Центру даних КПІ Сергій Гапон, розповів, що найкритичніша ситуація з водою на окупованих територіях лівого берега Дніпра.
“Саме ці території: південна частина Херсонської області, зрошувальні масиви біля Північнокримського та Каховського каналів, райони поблизу Нової Каховки, Генічеська та Мелітополя були повністю залежні від Каховського водосховища. Після його зникнення вони фактично втратили і зрошення, і джерела централізованого водопостачання. На окупованій території проблему намагаються компенсувати свердловинами, але тамтешні підземні води часто мають високу мінералізацію, що обмежує їхнє використання для питних потреб та аграрного сектору, – зазначив Сергій Гапон.
За його словами, на правому березі Дніпра наслідки різні за масштабом. Найбільш їх відчули у прибережній зоні Херсонської області, особливо в Бериславському та частині Каховського районів, де водозабірні споруди залишилися без доступу до Дніпра.
У липні 2023 року Кабмін затвердив експериментальний проєкт з початку відбудови Каховської ГЕС, яка мала відбуватися у два етапи. На першому етапі мали спроєктувати всі інженерні конструкції, підготувати необхідну базу для відновлення. Другий етап планували розпочати після деокупації територій, де розташована ГЕС і передбачав будівельні роботи. Тоді вважали, що на відбудову Каховської ГЕС піде щонайменше п’ять років, а обійдеться відновлення в близько 1 мільярд доларів. Нині у відомстві утримуються від озвучування конкретних цифр, зазначають у виданні.
Журналістам в “Укргідроенерго” на запитання скільки може коштувати відновлення повідомили, що вартість відбудови майбутньої Каховської ГЕС буде визначено після проведення обстежень і розробки проєкту.
Разом з тим в “Укргідроенерго” підтверджують доцільність відбудови гідроелектростанції висновками науковців.
Позиція щодо необхідності відновлення Каховського гідровузла викладена у постанові Президії НАН України № 313 від 06.09.2023 «Про екологічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС», де зазначено: «Безумовно необхідним є відновлення Каховського водосховища як складової частини гідрологічного режиму нижнього Дніпра та запоруки водної безпеки Півдня України». У відомстві також зазначили, що академічна спільнота вважає, що жодна альтернатива не може забезпечити надійного довгострокового водозабезпечення південних регіонів України.
Українські фахівці оцінюють, що технічно відновити греблю та наповнити водосховище можливо. Серед переваг відновлення – енергетичний складник, водозабезпечення і зрошення.
Недоліками вважають екологічне питання. Через осушення водосховища відновлюються природні екосистеми заплав Дніпра. А через відновлення водосховища та повторне затоплення територій втратяться нові біотопи.
Екологи передбачають, що до моменту можливої реалізації проєкту з відбудови Каховської ГЕС та водосховища, вся територія колишнього Великого Лугу може знову стати повноцінним заплавним лісом.
Голова правління і співзасновник Української природоохоронної групи Олексій Василюк, вважає, що не потрібно відбудовувати Каховську ГЕС, адже водосховище було джерелом найбільших втрат води Дніпра через випаровування. Також він вважає, що знищення двох тисяч квадратних кілометрів лісів є нераціональним у той час, коли існують європейські й національні програми створення нових лісів.
Також Олексій Василюк зазначив, що найбільш засолені ґрунти України – це ґрунти в зоні зрошення Каховським водосховищем на півдні Херсонщини й на півночі Криму. Тому, на його думку, варто змінити економічну модель регіону, аби запобігти засоленості ґрунтів.
У матеріалі також додають, що рішенням для відновлення водопостачання стало будівництво магістральних водогонів.
Тогоріч запрацювали водогони “Запоріжжя-Томаківка-Марганець” та “Марганець-Нікополь-Покров”, а також “Інгулець-Південне водосховище”. Вже готовий запрацювати водогін до Миколаєва, який заповнюється водою.
“Цей досвід підказує ще один варіант розвитку подій. Коли за кошти, які потрібні для відбудови Каховської ГЕС, будуть споруджуватись сучасні насосні станції, які дозволять брати воду для потреб промисловості та сільського господарства безпосередньо з річки Дніпро, а не з водосховища”.