Біосферний заповідник “Асканія-Нова” на окупованій Херсонщині опинився на межі екологічної катастрофи через пожежу, що спалахнула 29 червня і знищила третину заповідної ділянки “Південна”. Вогонь повністю випалив трав'яний покрив, знищив рідкісні види рослин і комах із Червоної книги України, а саму територію перетворив на розпечену чорну площину, де тепер вирують пилові смерчі.
Про це повідомив завідувач лабораторії збереження різноманіття диких тварин заповідника Віктор Гавриленко.
За словами науковця, вогонь знищив найбільш щільну популяцію занесеної до Червоної книги України волошки Талієва – рідкісної багаторічної трав'янистої рослини з родини айстрових.

Червонокнижні волошки Талієва. Фото: Віктор Гавриленко
Також пожежа випалила трав'яний покрив, який забезпечував водний баланс, регулював температурний режим і був середовищем існування для сотень видів тварин.
Внаслідок пожежі знищено значну кількість насіння, спор, комах, яйцекладок. Крім цього, були спалені осередки проживання рідкісних видів перетинчастокрилих, занесених до Червоної книги України, зокрема джмелів, сфексів та аскалафа строкатого.
За словами Віктора Гавриленка, зараз згоріла територія виглядає як розпечена чорна площина. На ній регулярно утворюються пилові смерчі різної форми та потужності, які виносять біогенний матеріал за межі екосистеми. За хмарної погоди можуть виникати умови для зародження торнадо.

На згорілій ділянці зароджуються смерчі та торнадо різної форми та потужності. Фото: Віктор Гавриленко
У заповіднику наголошують, що найбільшу загрозу становлять повторні пожежі на одних і тих самих територіях. За даними багаторічних досліджень, повне природне відновлення степової екосистеми після пожежі триває близько 11 років, однак окремі ділянки за останні три роки горіли вже тричі.
“Яким буде майбутнє найбільшої заповідної степової заповідної екосистеми Європи, сьогодні прогнозувати складно. Приклад ведення бойових дій на заповідних об’єктах вздовж пониззя Дніпра вже показує: зміни, яких природа зазнає внаслідок війни, виходитимуть далеко за межі життя нинішнього покоління науковців”, – йдеться у повідомленні.