Війна не зламала: херсонці відкрили кав’ярню та розвивають бізнес у складні часи

Після деокупації Херсона родина Мироненків вирішила започаткувати власну справу. Серед причин ризикованого кроку в умовах прифронтового Херсона – бажання створити робочі місця для себе. Відкриття закладу припало на дні, коли в місті боролися з підтопленням внаслідок підриву греблі Каховської ГЕС. Взимку 2023 року подружжя заново відкривало кав’ярню, яка потрапила під обстріл російських військ. Про кав’ярню з котиками, роботу під час війни та плани на майбутнє – ми поговорили з власницею та баристою Наталією. 

Кава й котики: чому це поєднання виявилося гарною ідеєю 

Наталія розповідає, що назву кав’ярні обирали довго. Зрештою зупинилися на Coffee Cat’s, адже котики завжди були поруч із родиною. Улюбленців їм віддавали на утримання друзі, подружжя постійно підгодовує безхатніх тварин.

“Все життя ми з котами. Ну, а coffee – це ж кава. Ну, ось так кава і котики зійшлися. І утворилася наша приємна кав'ярня Coffee Cat’s”, – розповідає жінка.

Першого намальованого котика з кавунчиком закладу подарувала подруга Наталії. Згодом картини приносили та дарували відвідувачі. Серед котиків на стінах є й дитячі малюнки.

Перша картина, подарована закладу: Котик зі скибкою кавуна/скриншот з відео “Вгору”

Більшість картин – це малюнки за номерами. Деякі ще й декоровані камінцями. Ті, хто не вміє малювати, дарували картини, придбані в магазині. Котики є не тільки на стінах: фарфорові, в'язані, керамічні й скляні статуетки – подарунки відвідувачів.

Наталія лагідно називає "байстрючками" фігурки, які несподівано з’являються як таємні подарунки від клієнтів.

Картини на стінах кав’ярні/скриншот з відео “Вгору”

“Ми наче маленька галерея”, – усміхається Наталія. Коли картин зібралося стільки, що для нових не залишилося місця, їх трохи посунули, щоб знайти простір для кожного подарунка.

Кав’ярню відкривали двічі: особливості роботи у місті на лінії фронту  

Coffee Cat’s довелося відкривати двічі. Початок нової справи для Мироненків збігся в часі з підривом російськими військовими греблі Каховської ГЕС. Вдруге відновлювали заклад після обстрілу. 

До повномасштабного вторгнення Наталія працювала баристою в кав’ярні одного з міських торгівельних центрів. Її чоловік займався ремонтом холодильників. Під час окупації міста жінка продовжила працювати. Та після звільнення Херсона у закладі зменшились продажі, зарплатні не вистачало, а Ігор не мав роботи. Мироненки зважили за і проти й вирішили відкрити власну справу.

“І ми вирішили ризикнути. Зібрали в кого можна, скільки можна грошей, напозичались і відкрили свою справу. Вирішили, що ми будемо пробувати. Хотіли перш за все створити своє робоче місце, щоб працювати без вихідних. Так і було. Ми три місяці працювали без жодного вихідного”, – згадує вона. 

За роботою в кав’ярні/скриншот з відео “Вгору”

Родина зібрала необхідну суму для відкриття кав’ярні, уклали угоду про оренду приміщення. Вже готувалися приймати перших відвідувачів, а натомість залишилися в невизначеності через підрив греблі Каховської ГЕС. Наталія каже: вони з чоловіком не розуміли, що буде далі, як трагедія вплине на життя міста, але все одно продовжили працювати й допомагали людям, які постраждали від підтоплення.

За два тижні у кав’ярні продали перше горнятко кави. Відвідувачі закладу ставали постійними, стіни прикрашалися картинами, фігурки котів заповнювали простір. Але у грудні 2023 року бізнесу довелося пережити випробування обстрілом.

Знайти сили, щоб відновитись: як кав’ярня продовжила працювати після атаки російських військ

Наталія каже, що у теплі зимові дні заново переживає події того грудневого ранку. Бо той день видався теплим та сонячним. Під час чергового обстрілу міста російською армією, снаряд влучив у будинок позаду закладу. Уламками всіяло зупинку поблизу. Вікна, двері, стіни, меблі, обладнання, дах – все у кав’ярні було пошкоджено. У барну стійку уламки врізалися так глибоко, що деякі так і не змогли дістати. Залишаються вони в ній і досі. Сліди від уламків у стінах, частково їх ховають за картинами.

Фото: Наслідки обстрілу кав’ярні у грудні 2023/Наталія Мироненко

У цей час Наталія працювала одна і дякує Богу, що разом з нею тоді не було напарниці. Єдиним наслідком того обстрілу для жінки стала контузія.

“Ми розуміли, що треба відкриватися після цієї трагедії. Треба щось робити. Але сил не було після того, як бачиш це руйнування. Кав'ярня була засипана попелом. І сиропи всі  побилися, перемішалися – і присохли. Треба було все відмивати. А на вулиці вже стало холодно – і депресія, і, здається, виходу немає. І ми прийшли сюди, я кажу чоловіку, що, мабуть, збираємо речі”, – ділиться жінка.

І поки вони збиралися, до кав’ярні заглядали люди дізнатися, чи можна випити кави. Це підбадьорило подружжя, бо навіть до побитої обстрілами кав’ярні з котиками, йшли відвідувачі:

“І я кажу чоловіку: ні, ми не поїдемо звідси. Тут наші люди, вони нас чекають, ми їм тут потрібні.

Наталія з Ігорем вирішили знайти сили, щоб відновити роботу та залишитись у Херсоні. Мироненкам допомагали небайдужі люди. Власник приміщення взяв на себе великі витрати з ремонту вікон, стелі, ролетів.

Подружжя відновлювало меблі та обладнання. Ремонтувати та прибирати їм також допомагали друзі, а відвідувачі закладу приносили гроші, щоб кав’ярня могла швидше повноцінно відновити роботу.  

“Ми розуміємо, що ми не одні в цьому місті й на цій планеті. Все буде добре, ми всі разом. Ми незламні. Українці незламні. Це все дуже проявилося саме в час біди”, – ділиться Наталія.

На стінах кав’ярні залишились сліди від уламків. Нагадує про обстріл й картина з котиком, якого називають тут янголом-охоронцем. Під час обстрілу, картину прошив уламок, але не зачепив зображеного кота в образі янгола.

Картина з котиком янголом-охоронцем/скриншот з відео “Вгору”

Виклики перед бізнесом у прифронтовому Херсоні 

Зараз у закладі за барною стійкою працюють Наталія та Катерина. Дівчата зійшлися характерами. Наталія зізнається, що у дні, коли очікують підвищену небезпеку через обстріли, вона працює одна, бо почувається відповідальною за напарницю.

Катерина – напарниця Наталії у кав’ярні/скриншот з відео “Вгору”

Наталія каже, що працювати у Херсоні зараз дуже важко. Через обстріли труднощі в роботі виникають щодня: 

“Це нестабільність з відвідувачами. Це нестабільність зі світлом. З постачальниками. Це завжди якийсь квест. У нас не буває, щоб просто ми вийшли попрацювати. Це обов’язково буде якийсь квест”. 

Та попри все, кав’ярня розвивається та знаходить все більше поціновувачів кави в оточенні котиків. Наталія впевнена, що їх обирають через смачний напій та приязну атмосферу. Вона переконана, що люди йдуть до людей, і тут клієнтам подобаються декор кав’ярні та приязні баристи. Нові відвідувачі стають постійними, знайомляться та зав’язують дружбу.

У закладі намагаються утримати невисокі ціни на каву: 

“Ми хочемо, щоб люди попили три рази на день каву, а не один. І цілий місяць, а не чекали зарплати, щоб випити її”.

Мрії та плани кав’ярні з котиками 

Головна мрія Наталії – закінчення війни та життя в рідному місті під мирним небом:  

“Ось ми зустріли Новий рік, і дуже хочеться, щоб закінчилась війна. І ми могли щось планувати. А зараз одна мрія, щоб окупантів прогнали на їх землю, і ми змогли не боятися кожен день ходити на роботу”.

Наталія зізнається, що коли відкривали кав’ярню вона хотіла згодом масштабувати заклад. Але зараз жінка мріє, щоб у кожному районі Херсона була своя маленька кав'ярня з котиками, в якій люди зможуть надихнутися й відпочити у комфортній атмосфері.