Підтримати нас

Олешки. Гуманітарна катастрофа

12 червня 2023 14:52
2,633
Поширити:

«Там гуманітарна катастрофа». Так однозначно характеризує ситуацію в Олешках Володимир Шльонський. До війни він жив і працював сімейним лікарем в Олешках, а зараз намагається тримати зв'язок із тими, хто залишається в місті. Він вважає, що зараз мешканцям всього окупованого лівобережжя потрібні три речі: вода, їжа, евакуація.

Евакуація під обстрілами

Але від росіян допомоги чекати не можна. Про те, що окупанти не дають мирним мешканцям можливості евакуюватися, що блокують виїзди з міст і селищ, обстрілюють човни, які намагаються врятувати людей, зараз розповідають всі, хто має зв’язок з людьми, що опинилися у пастці. Та попри всі складнощі та небезпеку українцям вдалось евакуювати на правий берег більше сотні людей з лівобережжя.

Частина фото, використаних у матеріалі, надані Оксаною Сливканич, частина зі сторінки у Фейсбуці Володимира Шльонського

Про ситуацію в Олешках розповіла волонтерка Оксана Сливканич, яка постійно тримає зв’язок зі своїми земляками. Одразу після підриву росіянами Каховської ГЕС вона телефонувала своїм друзям і повідомляла їм про небезпеку, казала, що їм треба рятуватись, бо окупантська влада «спростовувала» інформацію про підрив греблі та загрозу населенню, тож про катастрофу майже ніхто не знав. І люди почали одне одному передавати цю новину.

«На початку води не було, всі сподівались, що вона і не дійде до Олешок, — розповідає пані Оксана. — Але вже під вечір люди були на дахах. Особливо постраждали перші вулиці, які ближче до Дніпра, зі сторони правого берега, там досі дуже багато води. Місцеві кажуть, що в деяких будинках лишається метр води над дахом — і це сьогодні, коли вода спадає».

Майже всі Олешки з самого початку були оточені водою — на суші, як острівець, залишався лише центр міста.

А напередодні підриву ГЕС росіяни ще й позабирали всі плавзасоби — «визволителі» самі на них тікали. Наші хлопці, яким вдалось якось заховати човни від мародерів, а таких було не дуже багато, намагалися рятувати всіх. До сьогоднішнього дня волонтери з усіх сіл, і з самих Олешок, наскільки це можливо, передають і плавзасоби, знаходять бензин, обмінюють. Оксана розповідає, що незнайомі люди, які виїхали з окупації, пишуть їй у соцмережах, щоби зламували їхні будинки та забирали човен, якщо його не вкрали росіяни, і взагалі брали все, що знадобиться для порятунку.

«Люди почали допомагати один одному, вивозити усіх врятованих у центр, селити до себе в домівки, — натхненно розповідає про земляків волонтерка. — Зараз практично кожен будинок на суші — це гуманітарні пункти, бо люди позабирали собі додому і людей, і тварин — повністю всіх, і якось виживають. Це для мене як бальзам на душу, я бачу, як наші люди згуртовуються у такій біді. Вони майже півтора року живуть там в надії на те, що настане день, коли нарешті побачать український прапор, почують слова «Слава Україні!». А тут до них прийшла ще й така біда... Найгірше те, що росіяни, як мені розповідають місцеві, не дозволяють під дулом автомата знімати людей з дахів, кажуть, що ви ж «ждуни», ждали ЗСУ, от вам ваше ЗСУ...»

Злочинів все більше 

Човни росіяни відбирають і зараз, і замість того, щоб рятувати людей, масово грабують оселі та на цих човнах вивозять свої «трофеї». Факти мародерства підтверджені неодноразово, наприклад будинок подруги пані Оксани російські вояки також обнесли. А ще вона чула про випадок, коли в обмін на гроші (всі гроші, що є) окупанти обіцяли евакуювати місцевого жителя, правда, про подальшу долю земляка не відомо нічого.

Невідомо про багатьох — чи то люди змогли врятуватися, чи то потонули. Волонтерські чати рясніють запитами на пошук зниклих. У затоплених районах плавають трупи, найімовірніше, це люди похилого віку, хворі, маломобільні, травмовані — ті, хто фізично не зміг врятуватися, тим більше під обстрілами. Декілька днів тому лікар Володимир Шльонський озвучував цифру у 90 потопельників тільки в Олешках — саме таку інформацію він отримав від земляків. Офіційно ж на 12 червня відомо про тіла восьми загиблих.

Небезпечна вода

З питною водою в Олешках велика проблема. З харчами також, але без їжі людина може протриматися деякий час, а без води довго існувати неможливо. Перебуваючи посеред води, люди не можуть її вживати, бо зараз велика вода несе загрозу.

«Біологічного сміття намило дуже багато, – розповідає лікар Володимир Шльонський. – І всі рештки загиблих тварин, які опинилися у воді, і скотомогильник, і кладовище – все, що тільки можна, у воді перемішалось і потрапило у свердловини».

Тому проблему питної води лікар вважає однією з найнагальніших, другою після евакуації:

«Зараз питання стоїть в забезпеченні якісної питної води. Це не тільки механічне очищування від усіляких залишків, а й хімічних, біологічних агентів, супутників хвороб, які зараз, найімовірніше, будуть поширюватись».

Оксана Сливканич переповідає слова мешканців Олешок, які скаржаться на дуже погану якість води навіть у свердловинах. Але відчайдушним волонтерам якось вдається на човнах доставляти допомогу, люди обмінюються між собою тим, що мають, і зараз така взаємодопомога рятує Олешки, бо люди фактично заблоковані, росіяни нікого не пропускають, а на додачу ще й обстрілюють.

У кривому дзеркалі роспропаганди 

Окупанти ж де замовчують масове вбивство, де працюють на камеру, виставляючи себе «рятівниками» та «героями» та звинувачуючи у своїх гріхах Україну, а де і нахабно приписують собі чужі подвиги, як той випадок, коли наші хлопці евакуювали з даху будинку в Олешках жінку з двома дітьми.

Але як би їм не хотілося сховатися під маскою доброчесності та показової турботливості, яка не має з реальністю жодної точки перетину, за всі ці злочини вони мають заплатити – за кожне життя, за кожну сльозинку.

P.S. Вода на сьогодні відходить, де-не-де навіть можна їздити на автомобілях, але все одно лишаються місця, де вона просто стоїть, і навіть якщо навіть відходить, то дуже помалу.

Підтримати нас можна тут https://base.monobank.ua/
Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ