Дискусії з перейменувань вулиць у Херсоні збурювали містян і понад 100 років тому

Проблема перейменування вулиць постає в Херсоні не вперше. Наприкінці 19 – початку 20 століття в нашому місті, яке перебувало у складі Російської імперії, місцеві топоніми розділялися на дві категорії: “природні” та державницькі (імперські). 

Імперські назви (Суворовська, Дворянська, Воронцовська, Потьомкінська) були “недоторканні”, бо будь-яка дискусія щодо них могла загрожувати клеймом “революціонера”, “бунтаря” та засланням у Сибір. А ось назви міських топонімів, покликаних засвідчити призначення вулиць, як, наприклад, М’ясна, Ковальська, Грязна та інші, наш обиватель любив обговорити. Бо такі назви мали практичне значення. Містянин або гість Херсона розумів: Торговий провулок отримав таку назву, бо вів до відомого на той час Привозу. А Гімназична вулиця починалася від 1-ї чоловічої гімназії (зараз – Херсонська багатопрофільна гімназія № 20).

І тут було одне “але”. Не всі вулиці на околицях Херсона на початку 20 століття зберігали свій первісний вигляд та відповідали своїй назві. Такого наш обиватель не міг “стерпіти”: 

“У той час деякі вулиці вже «втратили свій первісний вигляд»,  наприклад, вулиця Грязна (нині – вулиця Михайловича), яка була чистішою за інші вулиці. Також багато безіменних кривих провулків з часом перетворилися на прекрасні вулиці й вимагали перейменування. І це ще не кажемо про мешканців Військового форштадту (нині – район Воєнки), яким доводилося "задовольнятися" такими назвами, як 1-а, 2-а або 3 форштадтська вулиця», – газета «Юг», 1904 рік, № 1816.

 Але переважно такі дискусії, заклики та статті в місцевій пресі залишалися просто на папері, на них міська влада не звертала уваги. Бо проблеми з порогами на Дніпрі, на їхню думку, були економічно важливі для організації торговельної навігації. 

У радянський період вулиці Херсона отримали вже нові заполітизовані назви. А вже з початком повномасштабного вторгнення Росії знову постало питання про зміну назв вулиць, щоб прибрати імперські та радянські назви топонімів у містах України. У квітні 2023 року президент підписав закон про «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Після цього в Херсоні почала діяти комісія, яка нарахувала 135 назв вулиць, провулків та проспектів, що потребують негайної декомунізації та дерусифікації. 

Відбулися навіть перші громадські обговорення, у яких взяли участь понад 2 тисячі жителів громади. Вони обрали нові назви Суворовському району та 17 вулицям, скверам, паркам і провулкам. Згодом комісія обрала ще 25 міських топонімів для перейменування. Їх також планують представити жителям для громадського обговорення.

Однак процес відбувається не так мирно, як хотілося б. Тема перейменування викликає кипучі дискусії. Жителі міста розділилися на кілька «таборів». Одні хочуть увічнити пам’ять сучасних героїв, інші – не втратити «топонімічне обличчя» міста. У комісії складне завдання – знайти баланс між різними думками. 

Але головне – не повернутися до старого та не “наступити на ті ж самі граблі”. Бо упродовж усієї історії Херсона імперська чи радянська влада намагалися укорінити «руських» у свідомості  жителів міста. При цьому вони забували, а може, спеціально замовчували мультикультурність нашого краю,  яке заселяли понад 100 років тому різні національності та етноси. Про них дивіться в минулому історичному ролику Медіаплатформи “Вгору”. 

У січні 2024 року в рамках закону про деколонізацію продовжили перейменування топонімів у Херсоні. Нові назви отримали десятки вулиць, провулків та скверів. Також до цього процесу доєдналися громади правобережжя Херсонщини. Так, у Високопільській громаді перейменували 19 вулиць та провулок, а у Нововоронцовці нові назви отримали 18 вулиць та провулок, а Парк Жовтневої революції став сквером Незламної Херсонщини. Але дискусії досі тривають і цілком можливо, це будуть ще не останні перейменування?