Перейменування вулиць: готуймося швидко перекреслювати мапу Херсона
У питанні перейменування вулиць Україна загалом і Херсон зокрема вже мають власний досвід (Медіаплатформа «Вгору» і в минулому висвітлювала ці зміни та дискусії навколо них, і зараз не залишається осторонь), зацікавлені можуть поглянути й на європейський. Але зараз цей процес набуває швидкості урагану, бо, згідно із законом, який щойно набрав чинності, на перейменування відведено... аж пів року.
Справа ця і в мирні часи була складною і суперечливою, часом із судами, які скасовували чи призупиняли перейменування. І не тільки в Україні не згодні з новою назвою йшли до суду — є відповідні приклади й у Польщі. І це в мирний час, без воєн і без обстрілів.
З іншого боку, «депушкінізація» вулиць дійсно назріла. І кому як не херсонцям хочеться якомога далі дистанціюватися від «руського миру», позбутися «російських маркерів», якими окупанти щосили маніпулювали, намагаючись представити Херсон «російським містом». Уже через місяць після деокупації, у грудні 2022-го, люди почали подавати на адресу військової адміністрації свої пропозиції щодо перейменування, стверджує херсонський краєзнавець і політолог Дементій Білий, який зараз є членом комісії з перейменування вулиць.
Однак перейменування викликає кипучі дискусії. Особливо бурхливо ламаються списи щодо центральних вулиць. Знайти баланс у стислий термін складно, чутливий процес потребує діалогу між різними зацікавленими сторонами.
Складність процесу відзначає і краєзнавець Сергій Дяченко:
«Кожна людина — це власний світогляд, власне розуміння навколишнього світу, власне трактування будь-якого, навіть поширеного терміну, і назв вулиць — також. Зараз кожен із нас намагається довести свою ненависть до ворога, довести свій патріотизм, та часто ще й робити з цього маркер патріотизму й хейтити кожного, хто не згоден із нашою думкою. Для мене, наприклад, назви вулиць – частина урбаністичного процесу перетворення міста на максимально зручне для життя мешканців. Але наше совкове мислення політпропаганди в публічному просторі дуже заважає справі й відродженню міста взагалі. У нас будуть всюди сміттєзвалища, понищені будівлі, але героїчні назви — чомусь найголовніше, що всіх турбує. То чим ми відрізняємося від совка й нинішньої Москви? У нас уже є назви, які яскраво презентують героїчність херсонців під час цієї війни. Але з ними має бути певний баланс. Добитися його зараз з об’єктивних причин неможливо, адже перейменування вулиць перетворилося на наш власний фронт боротьби з Москвою. Але коли війна закінчиться нашою перемогою, – це буде скоро, – у нас буде зовсім інший фронт – відродження міста, відродження країни, відродження науки та культури. І ми маємо розуміти, що герої цього фронту будуть не менше важливі й навіть більш важливі. Надзвичайно важливими є назви, які розповідають про місто й відображають його культурні особливості його своєрідність. Отже, у цій боротьбі надзвичайно важливо ще аби наше місто зберегло своє лице».
І дійсно, одні прагнуть увічнити всіх героїв сучасності, інші – не втратити «топонімічне обличчя» міста. Але якщо ці пів року все не вирішиться на місцевому рівні, якщо херсонці не дійдуть згоди, то, згідно з законом, можуть отримати назву «згори», «від чужого дяді». От і поспішає комісія з перейменування. Якщо перший процес обговорення та голосування тривав два місяці, то всі наступні мають вкластися у два тижні.
Законним шляхом
Неможливо позбавитися російських маркерів на мапі міста одним розчерком пера, та й авторитарні рішення в громаді в пошані не будуть. Реально процес перейменування стартував у лютому цього року.
Тогочасна начальниця військової адміністрації міста Галина Лугова 23 лютого затвердила склад комісії з перейменування вулиць. Комісія створила при собі робочу групу з істориків, краєзнавців, соціологів, діяльність якої від комісії координує один із членів цієї комісії – краєзнавець і політолог Дементій Білий.
21 березня у Верховній Раді України ухвалили Закон «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», яким внесені зміни зокрема й до Закону України «Про географічні назви» щодо деколонізації топонімії та впорядкування використання географічних назв у населених пунктах України. Закон забороняє надавати топонімам назви, що «звеличують, увічнюють, пропагують або символізують державу-окупанта або її визначні, пам’ятні, історичні та культурні місця, міста, дати, події, її діячів, які здійснювали військову агресію проти України та інших суверенних держав». 21 квітня Президент підписав цей документ.
13 квітня міська комісія з перейменування розглянула запропоновані краєзнавцями та істориками нові назви вулиць Херсона.
13 квітня 2023. Засідання комісії з найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, парків, скверів, мостів та інших об’єктів, встановлення пам’ятних знаків, меморіальних та інформаційних дощок на території Херсонської міської територіальної громади. Фото Херсонської міської ради
26 квітня на сайті Херсонської міської ради оприлюднили перелік топонімів (137), які, на думку комісії, підлягають перейменуванню в межах процесу деколонізації та дерусифікації публічного простору.
Розпорядженням від 9 травня вже нового голови МВА Романа Мрочка запроваджено проведення першого громадського обговорення щодо перейменування об’єктів топоніміки на території Херсонської міської територіальної громади.
24 липня Херсонська МВА оприлюднила результати обговорення щодо 17 вулиць, скверів, провулків Херсона та назви Суворовського району міста.
28 липня результати громадських обговорень розглянула комісія з найменування (перейменування) топонімів. Шість із запропонованих назв (для вулиць Суворова, Гагаріна, Московської, Чернишевського, вулиці Потьомкінської та Потьомкінського скверу) вирішили доопрацювати з урахуванням нових пропозицій, які надійшли в комісію.
Громадське обговорення не є остаточним рішенням
Члена комісії з перейменування вулиць Дементія Білого радує, що за 2 місяці обговорення проголосувало досить багато людей, хоча сам він із деякими варіантами не дуже згоден. Однак він одразу звертав увагу на те, що вулицям не змінять назву автоматично, за результатами обговорення. Це тільки виявлення вподобань тих херсонців, які взяли участь.
Також пан Дементій зазначає, що за той час, поки тривало обговорення, змінилось законодавство:
«Зараз уже ухвалили закон про деколонізацію топонімів. І в цьому законі прописані деякі терміни. Наприклад, якщо за положенням, яке завжди існувало, обговорення тривало два місяці, то за цим законом — один місяць. Там будуть деякі інші умови й трошки скоріше це все буде відбуватися».
Член робочої групи при топонімічній комісії Олексій Макієнко розповів, що засідання комісії за результатами обговорення було тривалим, але конструктивним. На ньому, на відміну від попереднього засідання, голови МВА не було. Пан Олексій також звертає увагу на зміни в законодавстві:
«Враховуючи той факт, що 28 липня офіційно вступив у дію Закон України про деколонізацію топоніміки, з цього моменту почав відлік шестимісячний термін для прийняття рішення головами місцевих адміністрацій та місцевого самоврядування. Тобто є шість місяців, в межах яких ця процедура має бути завершена. Якщо не буде завершена, то в дію вступають функції вже обласних та інших органів управління, які за органи місцевого самоврядування можуть прийняти такі рішення. Тому в нас зараз дуже щільний термін, який потрібно максимально швидко використати для того, щоб розглянути усі ці пропозиції, доповнення. Тому на засіданні комісії було вирішено скоротити термін громадського обговорення до двох тижнів. Це абсолютно вписується в межі законодавства».
Рішення топонімічної комісії також не є зобов'язувальним – воно лише рекомендаційне. Перша частина назв, які отримали більшість голосів і щодо яких не було зауважень ані експертів, ані членів топонімічної комісії, передадуть голові МВА, і проєкт готуватиметься до підписання.
Останнє слово — за головою МВА
Остаточне рішення, виходячи з рекомендацій комісії та свого бачення, ухвалюватиме начальник МВА. За законом, він взагалі може перейменовувати вулиці одноосібно – таке повноваження йому надає законодавство воєнного часу.
«Якби в нас не було військового стану, то голосувала б вся міська рада, — пояснює ситуацію Дементій Білий. – У мирний час подібні рішення повинна приймати саме вона. А в нас під час військового стану лише начальник військової адміністрації виконує повноваження і міського голови, і виконкому Херсона, і міської ради. Тобто приймати остаточне рішення буде він».
Однак, як розповідає Олексій Макієнко, Роман Мрочко ще на весняному засіданні комісії озвучив свою позицію, що він би міг зробити перейменування одноосібно, однак хоче дотримуватися демократичних процедур, і тому прагне послухати думку громадськості.
«І саме він наполягав на тому, щоб на обговорення винесли декілька варіантів тих чи інших назв для перейменування. І члени робочої групи експертів, які працювали над переліком назв, і члени топонімічної комісії цю ідею підтримали. Я теж вважаю, що це абсолютно демократично, коли громаді не нав'язується якийсь один варіант, пропонується декілька варіантів, але, звичайно, з певними обґрунтуваннями, щоб кожен із них був підтриманий певними фактичними даними з посиланням необхідних джерел інформації».
Наразі експерти та члени комісій кажуть, що налаштовані працювати швидко й обґрунтувати пропозиції належним чином, щоб назви були виваженими, враховували думку громади, не викликали заперечень з точки зору законодавства, щоб вони не були відторгнуті херсонцями або очільником міста.
Але баталій щодо перейменування уникнути точно не вдасться. Це окрема тема, до якої ми ще повернемось.
Нагадаємо, що згідно з новим Законом України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні й деколонізацію топонімії» мають бути перейменовані 10 населених пунктів Херсонщини: села Чайкине, Надеждівка, селища Пойма і Первомайське Херсонського району, селища Питомник, Скворцівка, Первомаївка, Ольгине Каховського району, село Муравейник Генічеського району та Первомайське Бериславського району.
Про перейменування херсонських вулиць, які потребують негайної декомунізації та дерусифікації, у прямому ефірі Медіаплатформі «Вгору» докладно розповідав член міської комісії з перейменування краєзнавець Дементій Білий.
-preview.webp)
