Згідно з новим Законом України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні й деколонізацію топонімії» перейменують 10 населених пунктів Херсонщини. Це села Чайкине, Надеждівка, селища Пойма і Первомайське Херсонського району, селище Питомник, Скворцівка, Первомаївка, Ольгине Каховського району, село Муравейник Генічеського району та Первомайське Бериславського району.
Закон задає правову рамку для процесу, який активно триває в Україні вже понад рік та отримав назву «деколонізація».
Про деталі процесу перейменувань населених пунктів в матеріалі проєкту Радіо Свобода.
Національна комісія зі стандартів державної мови спершу визнала назви 43 сіл і селищ Херсонщини невідповідними лексичним нормам української мови. Однак вже через два дні Нацкомісія оновила і скоротила цей список до 10 населених пунктів Херсонщини.
Начальник Херсонської районної військової адміністрації Михайло Линецький сказав, що назви деяких населених пунктів будуть переглянуті, зокрема Первомайське Білозерської територіальної громади. Є ще низка населених пунктів, які рекомендовано до перейменування після дотримання процедурних питань, і такі, що не виходять за межі державної мови, але назви мають дещо суперечливий характер, каже посадовець.
«Первомайське стане Першотравневе або я б від 1 травня теж відходив, враховуючи ще вимоги закону про декомунізацію» – зазначив він.
Чиновник вважає, що процес перейменування зараз проводити цілком доречно.
«Війна іде на всіх фронтах – хлопці на фронті б’ються, в гарячій фазі, проливають кров за нашу перемогу. Але війна іде і в інформаційному просторі, і в мовному просторі. Роз’яснювальну роботу лиш розпочато, тому зрозуміло, будуть різні думки і якась частина населення буде посилатися на складнощі з документами, зміною назви адреси. Але знайдемо і ресурс, і можливості, і обґрунтування для того, щоб безболісно для населення, для жителів цих населених пунктів це пройшло», – запевняє посадовець.
Линецький сказав, що низку населених пунктів мають перейменувати до кінця цього року, решту – після закінчення війни.
Історик із Херсону Артем Петрик зазначив, що завдяки процесу декомунізації низку населених пунктів вже перейменували й повернули їм історичні назви.
«Підготовлені комісією пропозиції базувалися на доцільності. По-перше, відродження назв зниклих населених пунктів, історія яких була тісно пов’язана з тими, що підлягають перейменуванню. По-друге, було підкреслення у назві населених пунктів унікальності місцевої топоніміки, то могли бути балки, ліси, річки тощо. Наступне – це врахування географічних, економічних, наприклад, етнічних особливостей населених пунктів або вшанування подій, постатей, безпосередньо пов’язаних з даними населеними пунктами», – розповів історик.
За його словами, пріоритет в обранні назв робився на козацьку добу і на період революції 1917–1921 років. Було також відновлено чимало історичних назв, які належали до культурної спадщини корінних народів у місцях їхнього компактного проживання, в першу чергу, кримськотатарського народу, болгар, греків, євреїв тощо, сказав Петрик.
Зараз на часі позбутися не лише радянської спадщини, а й російськоімперської та спадщини часів Московського царства, зауважив історик.
«Все що має або мало, або була надана російська назва чи якось пов’язана з російською мовою, культурою, минувщиною, одразу трактується в Росії як те, що належить їм самим. Як цей відомий вислів кінця 19-го початку 20 сторіччя одного з діячів, що «росіяни все на світі називають слов’янським навколо себе, щоб потім все слов’янське назвати російським», – зазначив Петрик.
Нагадаємо, Херсонська міська комісія з перейменування нарахувала 135 назв вулиць, провулків та проспектів, що потребують негайної декомунізації та дерусифікації.
Дивіться наше відео про те, чому ми маємо перейменувати головний проспект у Херсоні.